Запоріжжя

0
131

З дипломами аграрного вишу
Випускники трьох факультетів Таврійського державного агротехнологічного університету — механіко-технологічного, агротехнологій та екології, інженерії і комп’ютерних технологій — отримали дипломи. Цьогорічний випуск молодих спеціалістів особливий, адже нещодавно цей навчальний заклад, у якому здобувають освіту майже п’ять тисяч студентів, відзначив 85-річчя. Цікавий шлях пройшов ВНЗ — від училища до університету. Нині ТДАТУ, в якому впроваджені новітні інноваційні технології та використовується найсучасніша комп’ютерна техніка, — один із провідних аграрних університетів Півдня України, гордість Мелітополя.
Жінки шукають роботу
У структурі безробітних на ринку праці переважають жінки. Так, торік послугами державної служби зайнятості скористалися 76,5 тисячі громадян, із яких понад 40 тисяч — жінки. Із них найбільше — понад 20% — із Кам’янсько-Дніпровського району. На професійне навчання направлено 3430 осіб. В громадських роботах узяли участь більш як шість тисяч безробітних жінок. Найактивнішими у виконанні суспільно корисних робіт були представниці Веселівського району. Загалом працевлаштовано кожну третю жінку. А найбільше їх число знайшло роботу в Мелітополі — 46,4%.
У квітні Запорізька обласна служба, міські та районні центри зайнятості традиційно проведуть місячник зайнятості — заходи, спрямовані на допомогу жінкам у пошуку свого місця на ринку праці.
Колись це ім’я боялись вимовляти
Історичний факультет Запорізького національного університету приймав учасників серії наукових симпозіумів «Патріарх Йосип — знайомий і незнаний», приурочених до 125-річчя видатного релігійного діяча. Науковий захід у березні проводиться в трьох містах — Запоріжжі, Полтаві та Харкові — не випадково, адже в цих регіонах про постать Патріарха Йосипа Сліпого, предстоятеля Української греко-католицької церкви та його справи знають незаслужено мало. Більше того, свого часу це ім’я вголос і не вимовлялося. З доповідями про життєвий шлях Патріарха виступили науковці Українського католицького університету, які спеціально прибули зі Львова, а також запорізькі історики.
Відкрили пам’ятник Шевченку
Великий Кобзар постав у Гуляйполі, відлитий із полімерних матеріалів, більш як двометрового зросту. Містян на урочисте відкриття пам’ятника цього світлого для українців дня, коли народився Тарас, зійшлося багато. І все б нічого, подія радісна. Проте радість ця з гірчинкою — до 2015 року впродовж десятиліть саме тут стояв Ленін. Гуляйполе — єдине в області місто, де після декомунізації замість монумента «вождя пролетаріату» встановили пам’ятник славетному поетові.
Домівка для дітей-інвалідів
У рамках проекту «Щаслива оселя», який уже шість років поспіль реалізується у КУ «Чернігівський дитячий будинок-інтернат» Запорізької обласної ради, створено перший дитячий будинок сімейного типу, вихованцями якого стали семеро дітей з інвалідністю. Прикметно, що останніми роками завдяки упровадженню сімейних форм виховання кількість дітей з інвалідністю в будинках-інтернатах істотно зменшується.
Болгарія стає ближчою
Незабаром очікується призначення Почесного консула Республіки Болгарія в Запоріжжі, що відкриє нові можливості для співпраці області з цією сонячною країною на Балканському півострові. Таке рішення прийнято після відвідин регіону Надзвичайним і Повноважним послом Республіки Болгарія в Україні паном Красіміром Мінчевим. Його візит було приурочено до 155-річчя переселення болгар у Таврію. Етнічні болгари, які донині зберегли свою мову, традиції і звичаї, при цьому завжди були гідними громадянами України — це один із найміцніших мостів, який поєднує наші країни.
Дубовка: весна без риби
Водне плесо однієї з найкращих паркових водойм у Запоріжжі зустрічає весну без риби: вона загинула. Екологи пояснили це браком кисню через міцний шар льоду, що утворився на водоймі взимку, а також сильним замуленням. Не дивно, адже озеро в Дубовому Гаю не чистили майже півстоліття. Тепер нарешті, коли гримнуло, візьмуться.
Вітчизна потребує захисту
В обласному центрі відкрили інформаційну дошку, присвячену бійцеві 93-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України Михайлові Гончаренку. Він — ровесник незалежності нашої держави. Народивсь у Запоріжжі, закінчив Кушугумську гімназію «Інтелект», згодом — Класичний приватний університет. Служив у Президентському полку. Мав усі можливості добре облаштуватися в мирному житті, але бачив своє місце там, де вирішується доля рідної країни, тому у квітні 2014 року пішов добровольцем в армію. Боронив Україну до останнього подиху. Ворожа куля наздогнала воїна на полі бою влітку 2014 року поблизу села Лозове на Донеччині.
На відкритті інформаційної дошки рідні, друзі Михайла згадували, яким життєрадісним і оптимістичним був молодий герой. Говорили і про те, що втрата десятків, сотень, тисяч молодих життів — найкращих синів України, є непоправною.
У районному центрі Василівка також відбулось урочисте вшанування пам’яті загиблого бійця. Тут відкрили меморіальну дошку при вході до Василівської ЗОШ №1 загиблому в АТО землякові Сергію Бурлаці. Воїн із позивним «Француз» свого часу навчавсь у Василівській ЗОШ I-III ст. № 1. Відтепер він щодня зустрічатиме та проводжатиме учнів рідного навчального закладу й служитиме прикладом вірності присязі і виконання обов’язку перед Батьківщиною.
В обласному краєзнавчому музеї, який за останні кілька років став справжнім центром оновлення культурного життя Запорізького краю, відбулася презентація четвертої частини проекту «Усна історія російсько-української війни 2014-2017 років», започаткований історичним факультетом Запорізького національного університету. Ініціатива викладачів та студентів була підтримана облдержадміністрацією, а згодом набула національного масштабу та дістала схвалення Українського інституту національної пам’яті та Інституту української археографії і джерелознавства ім. М.С. Грушевського. Експозиція побудована так, що відвідувач мимоволі проводить історичні паралелі між настроями людей, подіями сьогодення і столітньої давності. Стає очевидним, що питання свободи і недоторканності рідної землі перед українцями завжди стояло дуже гостро. Про це нагадує наша історія, і це підтверджує сучасність.