Хмельниччина

0
151

Примарні скарби
На початку ХІХ століття село Ільківці Теофіпольського району було продане за дві тисячі злотих новому хазяїну — Францу Пушинському. Лікар за фахом, він більше часу проживав у Варшаві, ніж у придбаному маєтку. Тут із 1910 року оселилася його старша дочка. Вона полюбляла розкішне життя, і таку можливість давали їй дві тисячі десятин землі. Панянка витрачала багато коштів на дорогоцінні прикраси, золотий і срібний посуд. Під час званих обідів полюбляла з’являтися перед гостями у коштовностях із каменями-самоцвітами. Якось вона похвалилася служниці, що тільки на одне її кольє витрачено гроші за урожай із усіх двохсот десятин землі.
Серед селян поширювалися перекази про її багатство, а разом із цим зростали невдоволення та заздрість до небачених розкошів, адже вони, тяжко працюючи, бідували, жили в глиняних хатах-мазанках.
Після Жовтневої революції Пушинські втекли до Польщі, де й загубилися їхні сліди. Розповідають, що перед втечею пані звеліла місцевому столяру змайструвати декілька ящиків, куди спакували її безцінні скарби. Потай від людей, уночі, вона разом із управителем маєтку полишила село. Карета і два вози — такий був її посаг.
Дізнавшись про від’їзд Пушинської, селяни прийшли в маєток поділити панське добро. Селом пішли чутки, що втікачка не все прихопила із собою — коштовний посуд укинула в колодязь на своєму подвір’ї. Скарби шукали довго і затято, але нічого не знайшли… Втім, легенду про золото Пушинського не забули і після цього. Нестримна людська фантазія й донині переносить схованки з місця на місце.
З 1923 року село Ільківці стало прикордонною зоною. У маєтку розмістили військову комендатуру Ямпільського прикордонного загону. Чутки про золото, сховане на території панського маєтку, спонукають особливий відділ комендатури почати розслідування. На допити викликають усіх, хто раніше прислуговував пані. Пошуки результатів не дали, принаймні про них не оголошували.
Після Другої світової війни у приміщенні колишньої комендатури відкрили школу-інтернат для дітей-сиріт. Понад півсотні жителів села мали там роботу. Під час ремонту та реконструкції старих будівель призабута легенда про скарби ожила знову. Та й цього разу ніхто нічого не знайшов.
1986 рік… Будинок-інтернат закрили. Рештки напіврозвалених будівель потроху розібрали місцеві. На пошуки панського золота прибули, уже безперешкодно, «чорні» археологи з досконалими металошукачами. І знову марно…
Але й досі у селі вірять, що золото Пушинського не міф. Його можна знайти, треба тільки докласти зусиль.
Чемерівці відзначили День міста
Чемерівці відзначили День міста. Щоб висловити слова вітання до урочистих заходів долучились голова обласної державної адміністрації Вадим Лозовий, перший заступник голови обласної ради Неоніла Андрійчук, народні депутати України Олександр Герега та Андрій Шинькович, керівництво району, депутати обласної ради, громадськість, делегації з сусідніх районів.
У ході урочистостей на центральній площі селища відбувся флешмоб «Сьогодні – спорт, завтра – майбутнє» за участі учнівської молоді.
Не менш важливим стало відкриття оновленої дитячої спортивної школи та міського скверу. У останньому, оновлено ландшафтну зону, а на алеї окреслено надписи з назвами населених пунктів, які увійшли до об’єднаної територіальної громади. Крім цього, у сквері всі відпочиваючі можуть скористатись безкоштовним Wi-Fi.
Вітаючи чемерівчан із святом очільник області відзначив щирість, гостинність та талановитість людей, які своєю працею примножують здобутки громади, сприяють її розвитку.
Вадим Лозовий побажав процвітання, благополуччя та добробуту кожній родині.
“Мені дуже приємно сьогодні разом з вами святкувати день Чемерівців, приємно передати вітання вам і від Президента України Петра Порошенка. Чемеровецька об’єднана територіальна громада – це яскравий приклад того, що реформа децентралізації справді створена для покращення рівня життя людей. Ви разом із місцевою владою вже зуміли досягнути певних результатів за досить недовгий проміжок часу, і  я переконаний, що надалі змін буде ще більше. Адже сьогодні над реформами працює і Президент України, і Уряд, і народні депутати, величезний внесок у реалізацію програм вносите і ви”, – зазначив Вадим Лозовий.
Гарного настрою присутнім додали музичні вітання у виконанні оркестру Хмельницької Національної академії прикордонної служби, учасник шоу «Україна має талант» Олександр Кварта, лауреат Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів саксофоністів Дмитро Ткач, художні номери народного ансамблю пісні і танцю факультету мистецтв Хмельницької гуманітарної – педагогічної академії «Співуче джерело».