Чернігівщина

0
130

Молодим країну будувати

Юристи, економісти, програмісти… У сучасної молоді мода на офісні професії, а комусь же треба й руками працювати. Протягом останніх десяти років в Україні відчувається дошкульна нестача робітничих кадрів. За механізаторами, токарями, зварниками, будівельниками вишикувалися черги солідних фірм, готових гідно платити. Водночас професійно-технічна освіта поступово занепадає…

Утім, не все так безнадійно. Свідчення цьому — Остерський коледж будівництва та дизайну, що на Чернігівщині. Колись цей навчальний заклад славився на всю область. Остерський технікум сільськогосподарського будівництва (так він тоді називався) заснували у 1945 році: відразу після війни вкрай необхідні були спеціалісти для відбудови зруйнованої інфраструктури. Бувало, тут навчалося понад 800 студентів — аудиторії не вміщали всіх бажаючих. Нині в цьому закладі здобувають професію всього 210 юнаків та дівчат.

Причину недостатньої кількості абітурієнтів директор Остерського коледжу Тетяна Бардаченко вбачає насамперед у поганій демографічній ситуації в країні. «Якщо взяти загальне число абітурієнтів, то нині заклади недобирають навіть тієї кількості, яка передбачена ліцензією, — констатує вона. — Ми змушені «ганятися» за кожним учнем, ведучи профорієнтаційну роботу. Щороку наші викладачі, до речі, всі з великим досвідом, їдуть у райони, розповідають про коледж, заохочуючи вступати до нього. Спеціальність одна: будівництво та цивільна інженерія, зате маємо аж чотири спеціалізації».

Як свідчить статистика, нинішні випускники Остерського коледжу будівництва та дизайну — просто нарозхват. Директор показує список із дев’яти будівельних фірм, серед керівників яких є і випускники коледжу. Всі вони запрошують спеціалістів, обіцяють пристойні умови праці. Проте чимало випускників прагнуть не працювати, а навчатися далі — подають документи в університети.

Починаючи з минулого року держава переклала фінансування профтехосвіти на місцеві бюджети. Було побоювання, що воно призведе до ліквідації більшості навчальних закладів цієї сфери. До речі, на Чернігівщині їх чотири — в Острі, Сосниці, Борзні та Прилуках, і у всіх не виникло проблем із отриманням коштів.

«Нинішнє обласне фінансування навіть краще, ніж міністерське, яке було до цього, — стверджує Тетяна Миколаївна. — Міністерство нас обмежувало, змушуючи заощаджувати. Зараз основні наші статті захищені, скрути ми не відчуваємо. Звісно, хотілося б додаткових коштів на утеплення приміщення, заміну вікон, оновлення матеріально-технічної бази… До речі, дуже вдячні першому заступникові генерального директора ТОВ «Земля і Воля» Василю Нестеруку, який репрезентував нам інтерактивну дошку».

Говорячи про майбутнє свого навчального закладу, Тетяна Бардаченко наголошує на необхідності чимшвидшого ухвалення закону України «Про фахову передвищу освіту». Цей документ уселяє надію на перспективи профтехосвіти, хоча, звісно, він не розв’яже демографічної проблеми. Непоганим варіантом могло б стати формування навчально-виробничих комплексів, які передбачають приєднання ліцеїв до вже існуючих коледжів профтехосвіти.

 «Сіверський бал» запрошує

У міському Арт-центрі Шостки Сумської області за підтримки міської влади відбувся перший в історії районного центру весняний «Сіверський бал-2019», який став розкішним святом танцю та грації.

За звання короля та королеви на майданчику змагалися 9 пар – учнів старших класів різних шкіл міста, яких на паркет вивели розпорядниця балу Юлія Мороз та хореограф-постановник Антон Чикирнєєв.

За підсумками голосування приз глядацьких симпатій одержали Софія Доля та Віталій Миловидов зі школи-ліцею, а титули короля і королеви – представники школи №7 Яна Короткевич та Владислав Вовк.

Як повідомили організатори свята танцю, у майбутньому вони мають намір розширити географічні рамки балу, запросивши до участі представників не тільки Шосткинського, а й сусідніх районів – Глухівського, Ямпільського, Кролевецького Сумської та Новгород-Сіверського Чернігівської областей.