Львівщина

0
50

Рекультивують Грибовицьке звалище

Полігон твердих побутових відходів, що поблизу села Великі Грибовичі неподалік Львова, сумновідомий на всю країну. 28 травня 2016 року на цьому єдиному з 1960 року легальному міському смітнику площею 38 га пожежа спричинила обвал твердих побутових відходів, внаслідок чого загинули троє рятувальників. Відтоді неодноразово порушувалося питання його рекультивації.

І ось нарешті директор комунального підприємства «Зелене місто» Святослав Євтушенко повідомив про впровадження першого етапу великої рекультивації закритого нині Грибовицького полігона твердих побутових відходів. Для унеможливлення подальшого потрапляння в ґрунт води після технічної рекультивації полігон накриють мембраною. Після цього ще має розпочатися акумуляція рідкої фракції, що стікає із пагорбів полігона, під яку вже підготували герметичну ємність. А вже звідти інфільтрат відкачуватимуть потужними насосними установками. Завершити проєкт має дегазація власне полігона… Для цього Львів залучив 25 млн євро кредиту від ЄБРР, 10 млн євро грантових коштів та майже 7 млн євро — грошей міста.

На будинку намалювали портрет Бориса Возницького

У Львові відкрили мурал, присвячений академіку Української академії мистецтв, Герою України, багаторічному директорові Львівської картинної галереї Борисові Возницькому.

 Його ще за життя вважали патріархом музейної справи сучасної України. Саме він свого часу підняв із руїн і врятував Олеський замок.

Мурал створили на стіні будинку на вул.    С. Петлюри, 2, де проживав відомий український мистецтвознавець. Це робота митців кафедри сакрального мистецтва, монументального живопису Національної академії мистецтв.

П’ятеро художників на чолі зі Святославом Владикою працювали майже три тижні.

Донька мистецтвознавця Лариса Возницька-Разінкова заявила, що їй сподобалася робота, насамперед композиція кольорів.

Як розповіли у Львівській міськраді, місто затвердило програму «Генії з мікрорайонів». У шести районах Львова зобразять маловідомих для жителів міста, але відомих у світі постатей. Розпочали із Бориса Возницького, а наступними будуть Андрей Шептицький, Василь Сліпак, Олена Степанів, Юрій Вербицький, уже цьогоріч — 6—8 муралів.

Програма фінансується з міського бюджету і має на меті, по-перше, тісно співпрацювати із забудовниками багатоповерхівок, урізноманітнюючи їх фасади відомими постатями в творах монументального мистецтва; по-друге, змінювати естетичний вигляд старих будівель.

 До Трускавця проляже нова дорога

У липні розпочнеться будівництво нової автомобільної дороги з Дрогобича до Трускавця.

Служба автомобільних доріг Львівської області оголосила тендер на суму 240 млн грн. Дорога завдовжки майже чотири кілометри проляже поблизу сіл Модричі та Сілець і далі до трускавецького озера.

Поряд із старою дорогою неподалік Трускавця двічі утворювалися карстові провалля завглибшки 50—100 метрів, які спричинив колишній Стебницький калійний завод. Закинуті рудники просідають і створюють загрозу для навколишніх комунікацій. Тому доведеться будувати об’їзну дорогу, яка забезпечить рух між Львовом, Дрогобичем, Трускавцем і Східницею. Перед тим прийняли рішення збудувати новий водогін до Дрогобича.

Як запевнили у Службі автомобільних доріг, проведені геологічні дослідження показали, що нова дорога відповідатиме всім правилам безпеки.

 Пункт прийому харчових відходів

У Львові запрацював пункт прийому харчових та садових відходів. Їх збирають від населення,а потім переробляють на добриво. Як розповів начальник ЛКП «Зелене місто» Святослав Євтушенко, нині харчові (окрім кісток та супів) та садові відходи (листя, гілки тощо) мешканці можуть безоплатно здати на компостування. У підприємства є два контейнери, в яких відбувається цей процес. На виході за якийсь час, в залежності від температурного режиму, утворюється компост, який використовуватимуть як добриво для озеленення міста Лева. Механізована станція компостування здатна забезпечити переробку 30 тис. тонн харчових і садових відходів на рік.

Перероблять без шкоди для довкілля

Після того, як на початку року на переробку до Польщі було вперше відправлено партію відпрацьованих батарейок, зібраних у Львові, ще 20 тонн таких же елементів живлення поїхали на екозавод — тільки вже до Румунії. До речі, румунська партія — це ледь 1% від обсягу батарейок, який щороку імпортують в Україну. Також днями стало відомо, що Київська міськдержадміністрація, яка налагодила збір батарейок у столиці, готується вивезти до переробників власну партію цих відходів у кількості 70 тонн… Оплачують транспортуванння і переробку без шкоди для довкіллля великі торговельні мережі, в яких продаються елементи живлення. Також до фінансування долучилися чимало компаній та організацій, йдеться у повідомленнні громадського руху «Батарейки, здавайтеся!».

За результатами досліджень, одна батарейка може забруднити важкими металами та солями близько до 16 кв. м ґрунту. В Україні немає жодного підприємства, що переробляє акумулятори. Єдине невелике експериментальне виробництво у Львові закрилося.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here