Херсонщина

0
58

Проти лиха — усім миром

В області діє «гаряча лінія» Єдиного антикризового штабу, який забезпечує населення груп ризику гуманітарною допомогою в умовах карантину. Про це повідомляється на сайті Херсонської ОДА.

Мешканці краю звертаються на «гарячу лінію» по консультацію і гуманітарну допомогу. Представники громадських організацій і асоціацій за власні кошти здійснюють адресне постачання харчових продуктів, масок, антисептиків. Майже сотня волонтерів допомагають фасувати і розвозити продовольчі пакети найнезахищенішим верствам населення.

По науку в… інкубатор

Херсонщина стане першою областю в Україні, де реалізовуватимуть проєкт «Бізнес-інкубатор у сільській місцевості». Його мета — навчити людей, які цікавляться фермерською справою, особливостям і тонкощам ведення аграрного бізнесу.

У рамках проєкту, який фінансуватиме Євросоюз, будуть створені навчальні центри для всіх, хто цікавиться фермерською справою. Орієнтовно навчання вестимуться за півсотнею напрямів.

Університет потоне в квітах

Співробітники кафедри лісового та садово-паркового господарства Дендропарк Херсонського державного аграрно-економічного університету готуються до літнього сезону.

Майбутні озеленювачі довкілля вирощують розсаду квітів, зокрема декоративної капусти, колеусу, гацанії, катарантусів та інших, які із настанням сприятливої погоди будуть висаджені на клумбах і рабатках дендропарку вишу.

Лісосмуги візьмуть на олівець

Плани інвентаризації захисних лісових насаджень лінійного типу (полезахисних лісових смуг) обговорені на нараді в облдержадміністрації. Важлива справа розпочнеться найближчим часом.

В обговоренні взяли, зокрема, участь представники департаментів розвитку сільського господарства і зрошення, енергетики та екології, головного управління Держгеокадастру, державної екологічної інспекції у Херсонській області, а також голів Музиківської і Виноградівської ОТГ, на території яких планується першочергове відновлення лісосмуг.

Серйозний конкурент для Криму

На замовлення управління туризму і курортів облдержадміністрації Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології вивчив лікувально-оздоровчий і курортний потенціал природних лікувальних ресурсів регіону.

У перспективі результати проведених досліджень сприятимуть створенню курортів місцевого значення, залученню місцевих та закордонних інвестицій для будівництва бальнеологічних центрів, формуванню сучасної, конкурентоспроможної санаторно-курортної і туристично-рекреаційної сфери краю. Нині в області є понад 150 родовищ бальнеологічних ресурсів — мінеральних і термальних вод, лікувальних грязей, ропи соляних озер.

Аферисти «кидають» довірливих

Закриття на карантин промтоварних магазинів і оптових баз призвело до помітного пожвавлення торгівлі через Інтернет, чим користуються аферисти, повідомляє сайт Agronews.

На гачок таких шахраїв попався і фермер із села Пам’ятне Голопристанського району, клюнувши на пропозицію купити у мережі партію добрив для весняних польових робіт. Чоловік не задумуючись переказав на рахунок продавця 191 тис. гривень. Минуло більше тижня, а добрива так і не надійшли. Відключився і телефон «торговця». Від аферистів також постраждав фермер, який хотів придбати через Інтернет автозапчастини. Його ошукали на 40 тис. гривень.

Скрізь би так

Оперативна реакція і професійні дії працівників пожежної станції держпідприємства «Олешківське ЛМГ» дали змогу запобігти виникненню лісової пожежі, повідомляє сайт обласного управління лісового і мисливського господарства.

Цього разу трава загорілася вдень на території Підстепненської сільської ради. Розповсюдженню нищівного вогню завадили завчасно зроблена мінералізована смуга, а також система відеоспостереження пожежної станції Олешківського лісництва. Скрізь би так!

У Північному Причорномор’ї розпочали сіяти рис

Попри складні погодні й карантинні сьогорічні умови перший етап сівби білого зерна завершили механізатори державного підприємства «Дослідне господарство Інституту рису НААН». Уже кілька років поспіль у провідному рисосійному господарстві країни заробляють у ґрунт насіння цінної продовольчої культури за технологією сівби ранніх зернових — на кілька тижнів раніше звичайних строків.

— Саме така технологія дає змогу значно економити воду на вирощуванні цієї вологолюбної культури, — пояснює заступник директора дослідного господарства кандидат сільськогосподарських наук Олексій Уманський. — Чому? Насіння рису сходить за рахунок природної вологи, і до фази трьох-чотирьох листків посіви не затоплюються, як це робилося десятиліттями. І рис саме за такої технології розвивається як традиційна для України зернова культура, ті ж пшениця чи ячмінь. Проте як тільки рис досягає названої фази трьох-чотирьох листків, ми відразу затоплюємо чеки водою і культура розвивається у звичному для неї водному середовищі.

— За цією вже випробуваною нами технологією ми посіяли півтораста гектарів — четверту частину від усього рисового клину, — розповідає директор унікального сільгосппідприємства Валентина Уманська. — Технологія ця, як і будь-яка інша у сільському господарстві, певна річ, ризикована, бо не знаємо, як поведе себе нинішня вкрай примхлива погода, чи одержимо сходи. Але будемо оптимістами. Зараз замовляємо воду для затоплення чеків. А основні площі, відведені під рис, почнемо засівати вже на початку травня — в оптимальні для культури строки.

…І тут знову постає питання: чи здатна Україна з огляду на глобальне потепління споживати власний рис, який нічим не поступається японському, не кажучи вже про ті сурогатні поставки, що окупували вітчизняний ринок білого зерна?

Пригадується не така вже давня розмова із науковцями, що відбулася на полях дослідного господарства, знаного у «рисовому світі» — далеко за межами нашої держави.

— Рис — це єдина культура, яка з точки зору сортових ресурсів має повний контроль вітчизняної аграрної науки щодо пропозицій на даному ринку пос­луг, — упевнено наголосив член президії НААНУ академік Василь Петриченко. — А стосовно географії вирощування цінної продовольчої культури, то у нас уже був досвід плекання рису не лише в Криму, на Одещині та Херсонщині. Біля Вознесенська, що на Миколаївщині, існувала свого часу навіть рисова станція. І, можливо, ті ж крапельні технології дадуть змогу бачити рис не тільки на Кіровоградщині та Миколаївщині, а й на Вінниччині, де вже чітко відчувається подих південного степу. Гадаю, що всі ми разом можемо сформувати ще одне стратегічне завдання, адже держава ставить за мету й позицію імпортозаміщення. І отих 80 тисяч тонн рису, які ми купуємо на зовнішньому ринку, ми можемо вирощувати в Україні. Можемо, та ніяк не спроможемося. Поки що нас «виручають» Пакистан, Індія та Китай. Тому не питайте, чому замість набагато смачнішого й екологічно чистішого рису українці змушені вдовольнятися чужим сарацинським просом. І це при тому, що в нашій державі створені й випробувані високоврожайні сорти цінної продовольчої культури.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here