Хмельниччина

0
56

Що там у дворі

Минулого року порівняно з попереднім у господарствах усіх категорій Хмельниччини знову поменшало ВРХ, зокрема корів. Отож у департаменті агропромислового розвитку ОДА прогнозують черговий спад у виробництві молока та вирощуванні м’яса. Стабільним залишається лише диспаритет між собівартістю тваринницької продукції та реалізаційною ціною, який є основним гальмом розвитку галузі.

Здають позиції не тільки великі товарні комплекси, а й надійний тил АПК — домогосподарства подолян. Хоча торік держава їм фінансово підсобила: понад 12 тисяч обійсть одержали 37,3 млн грн дотаційних коштів за плекання молодняку великої рогатої худоби, 9,5 млн грн пішло на здешевлення закупівлі племінних тварин і генетичних ресурсів, іще 33,5 млн грн — на утримання корів.

Проте спад поголів’я худоби в області має місце й надалі. І така ж картина загалом по Україні. Тож в уряді дійшли висновку: подібні стимули неефективні, тому не варто даремно переводити гроші. Й рубонули з плеча — закрили дотаційну «лавочку» для фізичних осіб. Натомість вирішили скерувати 1 млрд грн на підтримку тваринницьких комплексів і ферм, що належать великим гравцям галузевого ринку.

Своєрідно відреагували на цю новину в департаменті агропромислового розвитку Хмельницької ОДА: «Наші виробники самі, власними рішеннями щодо скорочення поголів’я сприяли скасуванню дотації. А це понад 80 млн грн, які могли б працювати на розвиток агропромислового комплексу та в цілому розвитку сільських територій нашого краю».

Виникає запитання: чому селяни (собі ж на збитки!) відмовилися від дотаційних благ? Якби в уряді цим поцікавилися, а ще — проаналізували, то докопалися б до істинних причин селянського «нехотіння» поратися біля домашньої живності.

Щоб це збагнути, високим чиновникам не обов’язково було навчатися по лондонах… «Витрати на корми становлять 40 — 60% собівартості тваринницької продукції. Саме брак кормів перешкоджає розвитку тваринництва й змушує скорочувати поголів’я деяких видів свійських тварин, що відбувається в Україні протягом останніх десятиліть», — повчає шкільний підручник з географії за 9-й клас.

Експерти стверджують, що продовольчу безпеку країни нині гарантують особисті селянські господарства, позаяк на своїх невеликих земельних наділах виробляють більшу частину продукції тваринництва, овочівництва, плодівництва і ягідництва. Наприклад, на Хмельниччині в селянських хлівах утримується 71% загальної кількості великої рогатої худоби в області, зокрема 78,5% корів, 49% свиней та 92% овець і кіз. А кормова база все скупіша. Знахабнілий агробізнес, завойовуючи нові простори, заповзявся знищувати сільські пасовища.

…Минулої весни мешканці села Траулин Шепетівського району серед ночі почули гуркіт трактора — переорював пасовище. Потім фермер викручувався, мовляв, хотів його «поліпшити неглибокою оранкою». Подібним чином «подбав» про пасовище у сусідній Поляні, потім у Хролині… Практично повністю їх розорав.

«У Теофіпольському районі переважну частину земель під сіножатями та пасовищами за межами населених пунктів більшості сільських рад Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області включено до переліку ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги, — сигналізували «нагору» з райдержадміністрації. — Землі, які включені до цього переліку, в основному використовуються під випас худоби місцевими жителями». Гадаєте, почули?

Єдине пасовище втратили Гриценки Красилівського району. Про те, що облуправління Держгеокадастру виставило 17-гектарну ділянку на аукціон, не відали ні сільська рада, ні громада. Торги відбулися, земля дісталася бізнесменові.

Траплялося й таке. Скажімо, звернувся якийсь орган місцевого самоврядування із клопотанням узаконити за громадою право на пасовище для людської череди, а земельне відомство відрубує — спізнилися, мовляв, шановні, буквально перед вами зареєстрували заяву на цю ж ділянку інші претенденти. В основному не місцеві.

Що залишається робити селянам за таких умов? Мабуть, надалі прийматимуть «власні рішення щодо скорочення поголів’я», що так, бач, «посприяло скасуванню дотації». Допоки в уряді не схаменуться і не проаналізують, чому ця форма державної підтримки домашніх господарств населення стала «неефективною». Бо головне — усунути серйозні перешкоди на шляху розвитку господарств одноосібників. Це не питання «якогось двору», а продовольчої безпеки держави.

Пішла енергія

Після відновлення турбогенератора перший енергоблок Хмельницької атомної станції, який 502 доби перебував на ремонті, під’єднано до енергомережі. Як повідомив інформаційний центр ХАЕС, радіаційний фон на промисловому майданчику та в прилеглих регіонах не зазнавав змін і не перевищує природних фонових значень.

Нагадаємо, що проєктний термін експлуатації цього енергоблоку закінчився 13 грудня 2018 року, тож для проведення комплексу робіт задля продовження служби його вивели у планово-запобіжний ремонт. Колегія Державної інспекції ядерного регулювання встановила дату наступної періодичної переоцінки безпеки енергоблоку №1 — 13 грудня 2028 року.

Цілодобово, без вихідних

Хмельницький обласний лабораторний центр МОЗ України за добу проводить понад 100 тестувань методом ПЛР на коронавірус. Зважаючи на фізичні можливості працівників установи, це — максимальний показник. Однак не лише в цьому проблема: аби провести більш масове тестування людей, визнають в ОДА, недостатньо засобів для досліджень.

«Вільха» ціль бачить краще

На озброєння Української армії незабаром надійде потужна ракета «Вільха-М», розроблена й удосконалена вітчизняними конструкторами. Дальність ураження цілей збільшена до 120 кілометрів.

До створення сучасної зброї причетний і колектив Шепетівського ремонтного заводу. Зокрема, тут встановлюють обладнання й апаратуру, «відповідальні» за пуск ракети і навігацію. Як засвідчили випробування, навіть у віддалену ціль модернізована «Вільха» влучає без промаху.

 «Диванний» туризм

Незважаючи на суворі карантинні заходи, у Кам’янці-Подільському відкрили туристичний сезон. Щоправда, цього року — в онлайн-режимі. Старовинним містом можна буде мандрувати віртуально, не виходячи з дому. Як повідомив мер Михайло Сімашкевич на сторінці у «Фейсбуку», попередньо продумана концепція «Кам’янець Digital» (цифровий) виявилася дуже актуальною.

Зокрема, чимало цікавого підготував для відвідувачів-«заочників» Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник, який створив окремий туристичний сайт.

Сцена наблизилася до глядачів

У Хмельницького обласного академічного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького та Монотеатру «Кут» — аншлаг: на каналах у ютубі збирають більше прихильників, аніж уміщають глядацькі зали. Скажімо, цими днями по відео можна переглянути завше популярні вистави «У неділю рано зілля копала», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», концертну програму «Жінка — 8-ме диво світу».

Мізкують над картою

Мінрегіон розглядає кілька варіантів формування адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня на Хмельниччині.

Облдержадміністрація пропонує проєкт із п’яти районів: Городоцького, Кам’янець-Подільського, Старокостянтинівського, Шепетівського і Хмельницького. Проте в Києві сумніваються, чи потрібен Городоцький район. А в Славуті, наприклад, уважають, що адміністративний центр північної частини області має розташовуватися саме у них (замість Шепетівки). «Торги» тривають.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here