Чернігівщина

0
66

«Нашим» можна

1 січня 2019 року майже 70 тисяч гектарів за межами населених пунктів перейшли у підпорядкування Менської об’єднаної територіальної громади. На ділі ж ОТГ отримала землю, більша частина якої вже була здана в довгострокову оренду — переважно під занижені відсотки. Ділянки здавали як Держгеокадастр, так і райдержадміністрація. У випадку останньої можна спостерігати дуже цікавий розподіл земель, які числяться невитребуваними паями. Їх передавали на користь наближених до керівництва району людей.

Для початку короткий екскурс у вітчизняне законодавство. Отже, невитребуваними (або нерозподіленими) паями є землі, визначені в проєктах чи схемах паювання земель колгоспів, але не витребувані власниками. Наприклад, громадянин працював у Стольненському КСП. Під час паювання земель колгоспу йому було визначено три гектари (умовно, звісно). Про це виписано сертифікат. Однак через певні обставини він його не забрав. У такому разі ділянка обліковується як невитребуваний пай, і числитиметься вона такою доти, доки чоловік не отримає державний акт (свідоцтво) на право власності на неї. А до цього часу його трьома гектарами розпоряджаються місцеві органи влади. У нашому випадку — це Менська РДА, яка й здає в оренду невитребувані паї.

Поведемо мову про таке собі ТОВ «Агролідер Мена», яке зареєстроване як юридична особа 14 серпня 2017 року. Розмір його статутного капіталу становить усього одну тисячу гривень. Підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових і насіння олійних культур. Засновником і головою товариства є Володимир Булавка — депутат Менської міськради і голова райорганізації політичної партії «Наш край». Позаторік він задекларував дохід від підприємницької діяльності у розмірі 4 839 200 грн. На рахунках у банках офіційно числиться 150 тис. дол. та 1 млн 200 тис. грн, при цьому позаторік він задекларував 11 113 грн зарплати за роботу в «Агролідер Мена», тобто менше однієї тисячі гривень на місяць…

Повернімося до наших баранів, точніше до невитребуваних паїв. Де саме і які обсяги землі отримало в оренду підприємство Володимира Булавки? Розпорядженням за підписом голови РДА Валерія Щукіна ТОВ «Агролідер Мена» орендувало невитребувані паї для ведення товарного сільгоспвиробництва за межами смт Макошине, всього 336 га, іншим розпорядженням, уже за підписом в. о. голови РДА Сергія Мурованого, — ще 179 га поблизу Макошиного.

Щодо першого документа, то в суді його намагалося оскаржити місцеве підприємство ТОВ «Мена-Авангард» (статутний капітал 29 млн 609 тис. гривень), однак Чернігівський окружний адмінсуд став на бік адміністрації і вирішив, що орендувати землю може компанія із зоною фінансової відповідальності одна тисяча гривень.

Окрім того, Валерій Щукін щедрою рукою надав у довго­строкову оренду «Агролідер Мена» ще 959 гектарів невитребуваних паїв поблизу сіл Куковичі, Ушня, Слобідка і Блистова. Цікавий факт: дружина Володимира Булавки Оксана Булавка (теж депутат Менської міськради від «Нашого краю») тривалий час була заступником Валерія Щукіна, коли той перебував на посаді начальника фінансового управління РДА, а після того як він став головою, посіла його місце.

Та це ще не всі землі, які Валерій Щукін здав в оренду. Так, у березні 2018 року майже 325 га віддали за межами села Бігач фермерському господарству Ковбаси Віктора Олеговича. За дивним збігом обставин його син Дмитро Ковбаса є депутатом Менської міськради від БПП «Солідарність».

Ситуацію з «кумівським» розподілом землі коментує начальник відділу земельних ресурсів Менської міськради Павло Терентієв:

— Іще перед новим роком ми запитували інформацію в Менській РДА стосовно договорів. Нас цікавить, кому і під який відсоток адміністрація здала землю в оренду. Її нам не надали, хоча зобов’язані. Цільове призначення землі — сіножаті і пасовища, але весь цей масив, не змінюючи цільового призначення, без розробки проєктів землеустрою, розорали.

Журналістське розслідування решти діяльності місцевої влади, тобто грошових підрядів і будівельних тендерів, фінансування яких іде з району, триває. А поки що надіслане офіційне звернення до голови ОДА Андрія Прокопенка і прокурора області Андрія Парусова з проханням дослідити наявність конфлікту інтересів у розподілі землі.

Сезон ремонту доріг почато

Розпочато капітальний ремонт ділянок автодороги державного значення М-01, яка з’єднує столицю із Черніговом. Їх сумарна протяжність 80 км, 43 з яких припадає на Київщину. Як повідомили в держагентстві «Укравтодор», роботи виконуються за рахунок кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку. Зокрема, на ділянці від Києва до транспортного вузла Кіпті, включно із об’їзною дорогою Броварів і ділянкою між селами Семиполки та Залісся, буде відновлено дорожнє покриття, відремонтовано шляхопроводи та влаштовано зовнішнє освітлення.

Довідково: востаннє капітальний ремонт автодороги державного значення проводився 1998 року.

Укотре лише підлатають

Попри оприлюднені заяви в «Укравтодорі», вочевидь, сьогодні не готові повністю відмовитися від ямкових ремонтів. Відтак частину доріг нинішнього року будуть латати традиційно. За стільки років забуття нарешті пощастить 100-кілометровому відрізку Т-25-14, який проходить через три райони (Ніжинський, Борзнянський і Бахмацький) і перебуває на балансі облавтодору.

Автомобільну дорогу Ніжин — Бахмач — Дмитрівка збудували 40 років тому з простим типовим покриттям, яке не розраховане на сучасні автотранспортні навантаження. Це дорога обласного значення, по якій сьогодні їхати швидше 30 кілометрів за годину неможливо. На деяких відрізках водії взагалі з’їжджають і рухаються узбіччями. Юрист Оксана Редевич вирішила піти правовим шляхом і домогтися ремонту автодороги. Почала з визначення балансоутримувача, надіславши запит до служби автомобільних доріг області. Там відповіли, що дорога їхня і вони знають, в якому вона стані.

«В результаті несанкціонованого руху великовагового транспорту, зокрема того, що належить місцевим сільгосппідприємствам, на вказаній дорозі в наявності значні руйнування покриття (проломи, деформації, сітка тріщин, втрата суцільності покриття з майже його повним руйнуванням та викривленням)», — ідеться у відповіді за підписом заступника начальника служби в області Юрія Мартинова. Посадовець також додав, що дорога потребує поточного середнього ремонту на всій протяжності з прокладанням асфальтобетонного покриття орієнтовною вартістю близько одного мільярда гривень.

Фактичне ж фінансування в останні роки порівняно з потребою коштів становить близько 3%, на експлуатаційне утримання торік виділено тільки 10%, повідомили в облавтодорі. А поточний та капітальний ремонти минулими роками не проводились у зв’язку з відсутністю об’єкта у відповідному переліку. Відтак, пояснив Юрій Мартинов, якщо дорога все ж потрапить до заповітного списку (що можливо, тільки якщо це зробить уряд), то буде відремонтована.

Втім, зважаючи на непросту ситуацію в державі і діру в держбюджеті, навряд чи знайдеться мільярд гривень на «капіталку» дороги обласного значення. Інша річ — ямковий ремонт. Його таки проведуть уже цього року. Потреба в коштах — 3,3 мільйона гривень. Залишиться тільки поставити обмежувальні знаки і контролювати великовагову техніку латифундистів. А поки чекають довгожданого ямкового ремонту, один із землекористувачів на прохання сільських рад намагається власними силами асфальтом та ґрунтово-щебеневою сумішшю з покинутих ферм засипати численні вибоїни…

Сліпі та глухі

Агресивні, як гончі пси, коли йдеться про просту людину, натомість сліпі та глухі стосовно впливових і грошовитих. Понад рік прокуратура Чернігівської області не помічає кричущих порушень пам’яткоохоронного законодавства.

Я стою на безіменному кургані — ще не до кінця розораній верхівці тисячолітньої пам’ятки. Від безсилля хочеться кричати: «Допоки триватиме наруга над історичною пам’яттю українців?! Скільки ще прокурори ігноруватимуть кричущі факти нехтування законами України «Про охорону культурної спадщини» та «Про охорону археологічної спадщини»?».

Це безіменний курган поблизу села Прохори Комарівської ОТГ. Землекористувач — ТОВ «Агротрейд». За кілька кілометрів від нього — курган Вовча Гора (або Вовча Могила). Землекористувач — ТОВ «Дружба Нова». Сьогоднішні бабусі-дідусі розповідають, що він був заввишки з чотириповерховий будинок. Діти з довколишніх сіл спускались із тисячолітньої «гори» на санчатах. Навіть розораний із відстані кілька кілометрів цей курган вражає величчю розмірів.

Рік тому спеціалісти профільних відомств з ОДА і облради задокументували порушення пам’яткоохоронного законодавства. 25 (!!!) розораних курганів доби бронзи, 20 з яких — обліковані. Спеціалісти передали всі матеріали до МВС і прокуратури. Минув рік, настала весна — кургани знову розорані. Реакції — анічичирк! Ні штрафів, ні інших покарань!

Чи можливе таке ставлення до історії в незалежних націй? Ні! Хто ж тоді українці? Загнані в резервацію автохтони? Доба бронзи, доба єгипетських пірамід, п’ять тисяч років — це все і досі не копане і не досліджене археологами. Тут був енеоліт, були скіфи. Це все ще можна відновити. Потрібно тільки бажання, фінансування і воля політичної еліти. Та найперше — дія законів! Поки що вони тільки на папері.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here