Насьогодні рівень безробіття в штаті Іллінойс становить 7,2%, що є 8-м показником в країні, в той же час роботодавці зазнають труднощів із заповненням вакансій. Як же так виходить?
До пандемії COVID-19 безробітні жителі Іллінойсу були зобов’язані розміщувати резюме на сайті IllinoisJobLink.com, федеральному “банку” вакансій. Проте штат скасував цю вимогу для тих, хто залишився без роботи через пандемію. І хоча більшість штатів вимагають від одержувачів матеріальної допомоги з безробіття шукати роботу. Іллінойс поки не приєднується до них.
Середній житель Іллінойсу, працюючи заробляє $55.770 в рік. В той же час, якщо він знаходиться вдома з дітьми та отримує допомогу по безробіттю, то його дохід може складати $51.627. Різниця всього $4.000 і нівелює витрати на транспорт та догляд за дітьми. Саме тому перспективи залучити більше працівників на роботу цього літа здаються туманними.
“Я не хочу виривати килим з-під ніг людей, у яких є цілком законні причини залишатися безробітними”, – наголосив губернатор штату Джей Бі Пріцкер.
Він також пообіцяв продовжувати виплачувати додаткові $300 в рамках федеральної допомоги по безробіттю у зв’язку з пандемією до закінчення терміну дії федерального закону 6 вересня. При цьому вже більше половини штатів достроково припинили виплату додаткових $300 через побоювання, що це стимулює людей залишатися без роботи.
Проблема залишається в тому, що середня зарплата не може конкурувати з матеріальною допомогою, податковими пільгами і стимулюючими виплатами, які отримують безробітні працівники.
“Тільки в Іллінойсі є десятки тисяч незаповнених робочих місць. Роботодавці пропонують значно вищі зарплати, бонуси за працевлаштування і роблять інші кроки, щоб спонукати людей повернутися на роботу”, – йдеться у відкритому листі на ім’я губернатора Джей Бі Прітцкера.
Рішенням губернатора штату стала ідея виплачувати людям премію за повернення на роботу в розмірі $1.000. Ця програма використовується вже в Арізоні, Монтані, Нью-Гемпширі і Оклахомі. Проте навіть з такою премією робітнику буде важко заробити більше, працюючи, аніж просто сидячи вдома.
Можливо єдиним правильним рішенням в цій ситуації стане поступове зменшення матеріальної допомоги по безробіттю та збільшення одноразової стимулюючої премії по виходу на роботу. Було б добре, якби влада штату Іллінойс не залишала людей на одинці з моральним вибором між працею та безробіттям.
Єлизавета Нестеренко
