Подзвін у наших серцях

0
467

15–17 вересня 2023 року Фундація українського Геноциду–США організовувала триденне вшанування 90-річчя українського геноциду 1932–1933 років для того, щоби відзначити найбільшу трагедію українського народу. У ці дні українці Чикаго запалювали свічки — данину пам’яті тим, хто мученицькою смертю заплатив за комуністичний людиноненависницький експеримент. Від часу найбільшої нашої національної трагедії, що зачепила практично кожну родину, — Голодомору 1932-1933 років — спливло вже 90 літ.

Пригадаймо жорстоку нашу історію

Природа того року поводилася звичайно, не випалюючи українські та кубанські землі сонцем і не заливаючи їх водою. Недороду, який міг би призвести до трагічних наслідків, пригадують очевидці, не було. Його влаштувала тодішня держава «робітників та селян», розгорнувши 17-місячну кампанію хлібозаготівлі під гаслом боротьби з куркулями-кровопивцями, що ховають від чесного люду продовольство. Кожен повинен був здати чимало зерна, а хто не міг цього зробити, в того забирали всю худобу та збіжжя, будь-яку їжу, заможних і непокірних виганяли з сім’ями на вулицю. Неважко здогадатися, що почалося вже незабаром… Селяни намагалися пробиратися в міста, де старалися виміняти на речі хліб, полетіли листи до радянського керівництва, проте влада заплющила очі і на повну силу робила вигляд і в cамій «країні Рад», і перед закордонням, що все добре. Першим про голод написав англійський журналіст Малкольм Маґерідж у грудні 1933-го, перебуваючи під враженням від поїздок Україною і Кубанню. Реакція «совєтів» не змусила довго чекати: іноземним журналістам заборонили подорожувати голодуючими територіями…

Хроніка вбивства українців

1932-й, 24 грудня

З українських сіл, які не виконали грабіжницьких і нереальних планів хлібозаготівель, вивозять усі запаси зерна, навіть посівне збіжжя.

1933-й, 1 січня

Сталін наказує довести до відома всіх українських селян спеціальну постанову Центрального комітету Комуністичної партії (більшовиків) про застосування якнайжорсткіших репресій щодо кожного, хто не здасть хліб.

1933-й, січень

Масові обшуки, проведені на виконання постанови від 1 січня 1933 року, позбавляють селян останніх залишків їжі та прирікають на голодну смерть.

1933-й, 22 січня

Директивою Йосипа Сталіна заборонено виїзд селян з охоплених голодом територій — України та Кубані — в інші місцевості Радянського Союзу. Тільки за перші півтора місяця дії цієї директиви затримують майже 220 тис. чоловік. Із них понад 186 тис. силоміць повертають додому, де вони приречені на голодну смерть.

1933-й, 24 січня

Фактичним керівником України Сталін призначає Павла Постишева, який обіймає посаду другого секретаря ЦК КП(б)У.

1933-й, лютий

ЦК КП(б)У приймає перші спеціальні постанови про вибіркову допомогу Україні для забезпечення потреб весняної посівної кампанії.

1933-й, весна

Комуністичний режим розпочинає масштабну кампанію «очищення» від українських націоналістів. Розмах тогочасних політичних репресій в Україні порівнюється з Великим терором 1937-1938 рр. За офіційними даними, в Україні 1933 р. було заарештовано понад 124 тисячі осіб, що більше, ніж у 1938 р.

1933-й, березень

Негласна заборона використовувати слова «голод», «голодування» на позначення ситуації в українських селах. У партійних документах говориться лише про «продовольчі труднощі».

1933-й, червень

Смертність від голоду в Україні сягає апогею: за оцінками демографів, у червні померло понад 1 млн чоловік.

1933-й, серпень

Політбюро ЦК КП(б)У прийняло рішення про створення Всесоюзного переселенського комітету й переселення у вимерлі від голоду села України колгоспників із російських областей і Білорусі. До кінця 1933 року було переселено понад 100 тис. осіб.

1933-й, осінь

Книги реєстрації смертей за 1933 р. вилучають із сільрад.

1934-й, січень

На ХІІ з’їзді КП(б)У тодішній комуністичний керівник республіки Павло Постишев заявляє, що 1933-й став «роком розгрому націоналістичної контрреволюції». «Активісти, партійці, комсомольці взялися за справу по-більшовицькому — і колгоспи пішли вгору», — ось слова з його промови.

Далі були «головокруженіє от успєхов», повернення до життя тих, хто не помер, війна… І мовчанка про трагічні події довгі роки. Уперше слово «голодомор» прозвучало на офіційному рівні в грудні 1987 року з вуст першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького під час виступу на урочистостях з нагоди 70-ліття УРСР.

Точне число загиблих селян — станового хребта України — невідоме. Офіційно прийнятою в нас вважається цифра, названа Інститутом демографії і соціальних досліджень НАНУ, — 3,5-4 мільйони осіб. Але більшість істориків із нею не погоджуються. На їхню думку, було замучено голодом не менш як 7-10 мільйонів українців. Навесні 1933 року в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1000 чоловік щогодини і майже 25 000 — щодня.

Голодомор — це помста за прагнення свободи

Сталін організував геноцид, щоб покарати українців за незалежність 1917-1921 років та назавжди поселити страх у їхніх душах…

Голодомор визнано на парламентському рівні геноцидом українського народу в десятках країн. А от Ізраїль, чий народ вважає себе найбільш постраждалим від тоталітарних режимів, такого рішення не прийме. Як пояснюють офіційні особи цієї країни, це буцімто суперечить тамтешнім парламентським традиціям…

Чому так важливо визнання Голодомору як геноциду українського народу країнами світу? Бо це не просто боротьба за історичну справедливість, а політична система нашого захисту, спрямована в майбутнє. Це суд історії над катами нашого народу, який відбувається тут і сьогодні. Потрібно не витискати сльозу, не сіяти в душах образ народу з долею віковічної жертви, а замислитися над причинами і наслідками, шукати разом істину, яка не просто звільняє, а робить людину сильнішою, стійкішою. Бо український народ — це лицар у срібних обладунках, який у віковічній боротьбі з силами зла, у лихоліттях голодоморів, нескінченних репресій усе ж вижив, зберіг мову, безцінні духовні й культурні скарби. Наше завдання — донести їх до світу.

У 2002 році група діаспорян із Чикаго створила Фундацію українського Геноциду-США (Ukrainian Genocide Famine Foundation-US). Їхнім завданням стало поширення інформації про Голодомор в Україні 1932–1933 років та геноцид українського народу.

В кафедральному соборі святого Андрія Первозванного Православної Церкви України м. Блумінгдейл, що знаходиться в передмісті Чикаго, 17 вересня 2023 р., після Божественної Літургії була відслужена панахида та проведений поминальний обід з вшанування 90-х роковин Голодомору-геноциду та за всіх, хто віддав життя за державність України. Також тут і Памʼятник Фундації Українського Геноциду-Голодомору 1932-33 рр. та Небесній сотні.

Геноциди і Сталіна, і Путіна спрямовані на те, аби подолати опір українців, провчити непокірних, виховати лояльність та перетворити тих, хто залишиться, на «радянських/ російських» людей. Ці злочини проти українців чиняться за однаковою двоетапною схемою. На першому етапі режим намагається знищити нашу національну ідентичність, на другому — нав’язати свою. Це було метою Сталіна й залишається метою Путіна.

Між інформаційними і пропагандистськими кампаніями періоду Голодомору та нинішньої російської агресії дуже багато спільного. І тоді, й тепер Росія провадить масштабну дезінформацію для підготовки своєї внутрішньої аудиторії до скоєння чи схвалення звірств, а також приховування злочинів. І тоді, й тепер РФ розраховує на байдужість заходу, силу страху перед нею та створює паралельну штучну інформаційну реальність, далеку від дійсності.

Глава УГКЦ: «Нехай свіча, яку запалюють у всіх куточках світу свідомі українці на пам’ять про померлих від голоду, буде промінчиком надії, що Україна є і буде!»

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав подякував усім членам Фундації за невтомну працю — відкриття правди на весь світ про великий голод, якого зазнав український народ майже століття тому, повідомив Департамент інформації УГКЦ

«Ваші наукові конференції будять сумління сучасних людей, яким важко збагнути, як працьовитий український народ на такій родючій землі міг мільйонами вмирати від голоду, — звернувся до учасників заходів Блаженніший Святослав. — Ви пояснюєте світовому співтовариству, а насамперед американським науковцям, що українців зумисне знищували, боячись їхнього свободолюбства, патріотизму».

Предстоятель зазначив, що система, яку очолював Сталін, намагалася впокорити українців через штучний голод, унаслідок якого загинули мільйони, а також пригадав, що митрополит Андрей, відчуваючи біль народу, не тільки написав славне послання «Україна в передсмертних судорогах», яке сколихнуло свідомість тогочасного закордонного суспільства, а й організовував гуманітарну допомогу для братів із Великої України. Завдяки багатьом мужнім свідкам правди про Батьківщину та її Голгофу ми можемо на державному рівні говорити про геноцид нашого народу, і цю правду визнає весь світ.

Видимим знаком непохитності нашої позиції є Національний музей Голодомору-геноциду в м. Києві, до спорудження якого долучилася й Українська Греко-Католицька Церква.

«Сьогодні, молитовно вшановуючи пам’ять усіх, хто загинув мученицькою смертю від штучного голоду, ми хочемо засвідчити перед усім світом, що не забуваємо про біль жодного українця. Ми не тільки молимося, а й засуджуємо дії людиноненависницької радянської системи, голосно кажучи: „Ми знаємо правду про Голодомор, ми все пам’ятаємо, а світ визнає…“», — наголосив Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав зазначив, що сьогодні, у час повномасштабної війни, російський агресор має на меті те ж саме, що і під час штучного голоду — знищення українського народу. Однак ми мужньо свідчимо перед усім світом: Україна бореться, молиться і перемагає!

***

Щороку наприкінці листопада Україна і світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років і масового штучного голоду в 1921-1923 та 1946-1947 роках. Унаслідок цих геноцидів ми втратили мільйони співвітчизників. Тож спогадуємо померлих мученицькою смертю і закликаємо людей в усьому світі докласти зусиль, аби подібне більше ніколи не повторилося.

Оксана МОМЧИЛОВА,
«Українське Слово»
Фото: Petro Koutun