ГЕЛЛОВІН – НУ СТРАШНО ВЕСЕЛЕ СВЯТО! АЛЕ НЕ ДЛЯ ВСІХ

0
565

У цю ніч – з 31 жовтня на 1 листопада – балом править нечисть. По чиказьких нічних клубах “гримлять” дискотеки з похмурим антуражем. Люди переодягаються у карнавальні костюми і “тусуються” до світанку.
Мало хто знає, що за свято Гелловін і звідки воно пішло. Це – свято Нового року у давніх кельтів. А ще – свято врожаю: до 31 жовтня завершувалися усі польові роботи, і в ніч на 1 листопада влаштовували народні гуляння з танцями біля вогнища. Гелловін у кельтів асоціювався також із приходом зими, вмиранням усього живого. Звідси і пішло повір’я, що цієї ночі приходять душі померлих. Для них у будинках залишали їжу.
Різні джерела подають протилежні оповіді про характер жертвоприношень: в одних пишуть про плоди та овочі, а інші розповідають про людські жертви, нутрощі яких розвішували на гілках дерев. Та насильно в жертву нікого не приносили. Також кельти вірили, що в цю ніч нечисть стає могутньою, тому небезпечно залишатися наодинці. Церква безуспішно боролася із цим святом. Аби надати Гелловіну християнських ноток, у IX ст. Папа Григорій III переніс День усіх святих із 13 травня на 1 листопада.
Неоднозначна друга назва свята – Самхейн. Одні книги стверджують, що це кельтське слово, що означає “перший день”. Інша версія – Самхейн – одне із чотирьох язичницьких свят, слов’янський відповідник Гелловіна.
У 30-ті роки ХІХ ст. емігранти з Ірландії привезли Гелловін до Сполучених Штатів. Там свято видозмінилося, втративши половину символіки. І в такому вигляді Гелловін повернувся назад до Європи, де й почав набирати популярності. Фільми про Гелловін Голлівуд штампує десятками: третя частина трилерів і жахів відбувається саме у День всіх святих.
Свято – прибуткове: прокатні карнавальних костюмів працюють наповну, дискотеки переповнені, а навкруги – царство гарбузів-кривляк. Щоправда, цьогорічний Гелловін був не вельми веселим, а надто для мешканців Нью-Йорка, інших штатів, які потерпають від урагану.
Символ Гелловіна – гарбуз із страшненькою пикою, всередині зі свічкою. Це пам’ять про ірландського фермера Джека, який двічі перехитрив диявола, але після смерті до раю його не впустили, от він і блукає світом. Кельти вірили, що в цю ніч ельфи переселяються з однієї галявини на іншу – і освічували їм шлях, залишаючи свічки на порозі дому. Традиція переодягання пішла від того, що в цю ніч наряджалися у темний одяг, шкури тварин, а обличчя закривали маскою, аби при зустрічі з нечистю, яку в цю ніч здолати майже неможливо, темні сили прийняли їх за своїх.
Ще одне моторошне повір’я гласить, що в цю ніч відчиняються ворота минулого і майбутнього, тож людина може збагнути своє призначення на землі.
Ольга ЧАЙБИН,
«Українське Слово»