Українська громада Чикаго вкотре довела: далеко від рідної землі можна не лише берегти українські традиції, а й щоденно працювати заради України. Саме такою стала атмосфера благодійного фестивалю Taste of Ukraine, який відбувся на території Українського православного катедрального собору святого князя Володимира в історичній Українській околиці Чикаго.
Це був не просто фестиваль української кухні чи концерт під відкритим небом. Це була подія, яка об’єднала духовність, культуру, благодійність і щире прагнення підтримати український народ у найважчий час. Кожен придбаний вареник, кожен концертний номер, кожна пожертва ставали ще одним кроком до допомоги українським захисникам і тим, хто потребує підтримки.
Урочисте відкриття фестивалю розпочалося з особливо символічного моменту — підняття державних прапорів України та Сполучених Штатів Америки. Після виконання гімнів двох держав до присутніх звернувся Генеральний консул України у Чикаго Костянтин Ворона. У своєму виступі він наголосив на важливості єдності української громади навколо духовних осередків, які сьогодні залишаються не лише місцем молитви, а й центрами культурного життя, волонтерства та допомоги Україні.
Разом із настоятелем собору отцем Іваном Лимарем дипломат урочисто відкрив фестиваль. Після цього пролунала спільна молитва за мир в Україні, українських воїнів, родини та всіх, хто переживає війну. Саме ця молитва задала особливий настрій усьому святу, нагадавши присутнім, що за кожною усмішкою та піснею стоїть велика відповідальність перед Батьківщиною.
Особливу увагу Генеральний консул України в Чикаго приділив діяльності парафіяльної школи українознавства при соборі святого Володимира. Під час зустрічі з педагогами він ознайомився з роботою навчального закладу, у якому сьогодні навчається близько 80 дітей. Обговорювалися потреби освітнього процесу, розвиток навчальних програм та подальша підтримка школи.
Саме такі осередки, переконаний дипломат, є основою збереження української ідентичності за океаном. Адже мова, історія, культура й традиції передаються наступним поколінням не лише в родині, а й через українські школи, що діють при громадах і парафіях.
Протягом двох фестивальних днів територія собору перетворилася на справжній український простір. Відвідувачів зустрічали десятки тематичних наметів, де можна було знайти українські вишиванки, книжки, вироби народних майстрів, сувеніри, мед, текстиль, прикраси, сумки та багато іншого. Кожна покупка підтримувала українських виробників, волонтерські ініціативи та благодійні проєкти.
Окремим центром тяжіння стала гастрономічна частина фестивалю. Запашні вареники, голубці, ковбаси, борщ, домашня випічка та інші традиційні українські страви приваблювали не лише українців, а й численних американських гостей, які із задоволенням відкривали для себе багатство української кухні. Саме через смак, аромат і гостинність українська культура знаходила нових прихильників.
Не менш насиченою була концертна програма, що тривала протягом двох днів. На сцені виступили понад сто артистів — вокалісти, музиканти, танцювальні колективи, ансамблі, дуети та солісти. Українські народні пісні гармонійно поєднувалися із сучасними композиціями, а яскраві танцювальні номери створювали атмосферу великого родинного свята.
Для багатьох гостей фестиваль став можливістю не лише насолодитися мистецтвом, а й ще раз відчути себе частиною великої української родини, яка навіть за тисячі кілометрів від України залишається єдиною.
Особливо зворушливими стали урочисті відзначення людей, які своєю працею популяризують українську культуру та допомагають українським захисникам.
Під час фестивалю Дана Чепіль отримала почесну відзнаку «Посол української пісні», яку вручають організатори міжконтинентального фестивалю «Співай рідною». Ця нагорода стала визнанням багаторічної праці з популяризації української пісні та культурної спадщини серед українців діаспори.
Ще однією хвилюючою подією стало вручення волонтерці Людмилі Шидлюх медалі «Волонтеру – людині з великим серцем», яку передали українські військові. Ця відзнака є символом вдячності людям, які, перебуваючи далеко від фронту, щоденно наближають українську перемогу своєю працею, небайдужістю та самопожертвою.
Саме благодійність стала головним змістом фестивалю. Його організатори поставили перед собою чітку мету — допомогти тим, хто сьогодні найбільше цього потребує.
Понад чотири тисячі доларів було зібрано на підтримку Protez Foundation, яка забезпечує українських військових сучасними протезами та реабілітацією після важких поранень. Одночасно тривала окрема благодійна акція зі збору коштів на придбання приладу нічного бачення для українського військовослужбовця — чоловіка ведучої фестивалю Наталії Гладин.
Такі ініціативи вкотре підтверджують, що українська громада Чикаго не обмежується словами підтримки. Вона щоденно працює, збирає кошти, організовує заходи, допомагає військовим, підтримує поранених і робить усе можливе, аби Україна відчувала надійне плече своїх співвітчизників за океаном.
Фестиваль Taste of Ukraine став ще одним свідченням того, що українська діаспора у Сполучених Штатах залишається потужною силою, яка не лише береже свою історію та традиції, а й активно формує позитивний образ України у світі.
Собор святого князя Володимира вже понад століття залишається духовним серцем української православної громади Чикаго. Саме навколо нього покоління українців будували своє громадське життя, виховували дітей, створювали культурні осередки та підтримували Батьківщину у найскладніші часи. Сьогодні ця місія набуває ще більшого значення, адже війна в Україні згуртувала українців у всьому світі навколо спільної мети — допомоги державі та збереження власної національної ідентичності.
Taste of Ukraine вкотре продемонстрував, що українська культура є мовою, яку розуміють усі. Через пісню, молитву, народні традиції, щиру гостинність і благодійність українці розповідають світові про себе набагато переконливіше, ніж будь-якими словами.
І поки над фестивалем майоріли синьо-жовтий та американський прапори, було особливо відчутно: українське серце б’ється однаково сильно і в Києві, і у Чикаго. Саме ця єдність, народжена любов’ю до своєї землі, сьогодні стає однією з найважливіших сил підтримки України.
Оксана МОМЧИЛОВА,
«Українське Слово»
Фото: St. Volodymyr Ukrainian Orthodox Cathedral
