У Чикаго протягом трьох днів відбувався шоколадний фестиваль. Три дні, а пролетіли немовби за мить. Шоколад, трюфелі, тістечка, морозиво, вино і навіть пиво шоколадне – всього й не перелічиш. Бракувало хіба що улюбленого українцями сала в шоколаді й спотикачу з перцем. А ось дегустація пива проходила в певні години, були лекції, під час прослуховування яких кожен мав нагоду спробувати шість найменувань французького пива. Бурштиновий напій мав смак шоколаду, інші ячмінні сорти пива треба було пити вприкуску із шоколадом. Для мене це було дивним: все було солодким, і під час проби мені забагнулося в’яленої горбуші або тарані. Як на мене, пиво і шоколад важко поєднати. Хоча, як кажуть українці, кожен Івась має свій лас. Вино – це зовсім інша справа, бо більше скидалося на лікер, але він було прозорим, смак шоколаду у ньому був ледь вловимий.
Французька школа з Чикаго влаштувала демонстрацію шоколадних фігур. Упродовж трьох днів можна було спостерігати за процесом створення шоколадних шедеврів. Це справжнє мистецтво. Хлопці попрацювали на славу, розповідаючи все, що вони роблять, при якій температурі, і навіть ділилися секретами технології.
Мені сподобався шоколад з Еквадору з рожевою сіллю. Позаяк Еквадор межуєз Перу, то знайшли в горах дуже ароматну рожеву сіль. Джерельна вода на висоті 2000 метрів в Андах стікає в терасові солоні ставки і там випаровується – сіль залишається. Смак шоколаду незвичайний! Відтепер мій улюблений.
А ще дуже сподобалася еквадорська компанія “Pacari з виготовлення найкрасивіших тортів. Роблять вони ці солодкі витвори мистецтва й дарують дітям, що хворіють на рак. Спасибі їм за великодушність й милосердя!
Наталя ЖЕЛЕЗКІНА,
Чикаго
www.ukrslovo.net
Facebook: Natasha J Photography
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
