Під такою назвою пройшло традиційне зимове свято у Школі українознавства при катедрі святого Володимира.
Розпочала програму учениця 6 класу Марта Любович піснею–молитвою «Як в світі цім жити, де Бога знайти», а підтримали її учні 4 класу «Молитвою школярика», адже кожна добра справа потребує Божого благословення.
Грудень – цей місяць рік кінчає, а зиму починає. Зиму називають біловолосою, білосніжною, білогрудкою. Шкода, що на календарі вже зима, а довгоочікуваного гостя – першого снігу — ще нема. Та незабаром прийде і справжня зима – з колючим вітром і з хуртовинами, тріскучим морозом. Ось і на наше свято завітала Зима-красуня і повела усіх у своє казкове царство (підготували учні 2 класу з вчителькою Оксаною Тарнавчик-Дяків). 
Але приносить зима не тільки холод і люті морози, її сестра Віхола несе велетенський міх, і коли він розв’яжеться, то висиплеться з нього, крім снігу і вітру, ціла низка веселих свят, яких чекає дітвора.
Баба Віхола, сива Віхола
на метільній мітлі приїхала.
Полем їхала, в землю дихала
баба Віхола, сива Віхола…
(Л. Костенко)
Їхала, їхала баба Віхола, та й витрусила перше радісне для дітей свято – святого Миколая, про яке так гарно підготували наші наймолодші учні – передшкілля та 1-го класу (вчителі Лариса Чайковська та Наталія Мелешко). А за святом Миколая ще ціла низка не менш веселих. Учні 3 класу (вчителька Леся Бенч) провели Старий рік і привели Новий -2013, дружно запросили святого Миколая. А святитель не погордив, прийшов, розповів дітям цікаві історії про своє життя та ще й приніс усім гарні даруночки. І дорослі, і малі слухали із великим захопленням святого Миколая, з роллю якого прекрасно упорався протодиякон Андрій Франчак.
А далі – «три празники в гості». На Святу вечерю запросили всіх учні 4 класу (вчителька Оксана Любович). Свою шану Новонародженому Дитятку колядками і віншуваннями склали учні 5 класу(керівник Люба Лехняк). А як чудово звучав голос Оксани Тарнавчик-Дяків під час виконання колядки «Що то за предиво» в обробці Василя Барвінського!..
Дуже цікаво пройшло ознайомлення аудиторії з обрядом «Водіння кози». Учні 6-го та 7-го класів ( керівник Олена Римар) вдало поєднали і стародавні обряди, і традиційні щедрування та засівання, і сучасні навики й уміння медпрацівників «з команди доктора Хауза». А вчителька культури Марія Рибак була у головній ролі – господині всього цього дійства. 
Невеличкий екскурс в історію свята Йордан зробили учні 9-10 класів ( керівники Вікторія Мельничук і Т. Шевченко) і заспівали колядку «На Йорданській річці».
Заключним акордом був Вертеп (учні 8 класу під керівництвом Стефанії Сеник). Розмаїття костюмів, достовірне освітлення минулих подій перенесло всіх присутніх на мить у сиву давнину і налаштувало на своєрідний святковий настрій, адже незабаром коляда. Христинка Доскочинська, Софійка Маланчук і Мартуся Любович своїми дзвінкими голосами, як дзвіночками, сповіщали: «Весь світ радіє приходу 
Христа, Йому найбільша наша честь і слава!» А акомпанувала усім наша Люба Лехняк.
Голова парафії катедрального собору святого Володимира Раїса Братків щиро подякувала всім за організацію гарного свята, за чудовий концерт, теплу каву і смачні тістечка.
Святкова пора тільки розпочинається. Попереду ще багато різноманітних цікавих заходів у школах і українських громадських установах міста Чикаго. Але у всіх нас є одна мета – ось таким чином, через усвідомлення величності головних свят, відкрити нашим дітям особу Божого Сина. Світло Світу – Ісус Христос. Це Він є для нас ідеалом для наслідування. І тільки сумісна праця батьків, вчителів і священнослужителів, згідно з Божим покликанням, спрямовує дітей наших до повноти особи, прищеплює їм цілу низку добрих почуттів, християнських цінностей. Бо тільки так, змалечку, закладеться у дитячі душі та серця усвідомлення ідентичності зі своїм народом, його історією, традиціями.
Тетяна ШЕВЧЕНКО,
Чикаго
