Як і багато інших народів, розлетілися українці по всьому широкому світі. Не від добра покидали рідний край – Україну і їхали шукати кращої долі. Кожний з емігрантів мав на меті допомогти родині, вивчити дітей і повернутися додому. Багатьом вдалося це зробити, повернутися щасливо до родини, але багато хто в пошуках праці розчаровувався в казковим мріях, дехто забував з часом про сім’ю, Шукав собі інше задоволення. Багато дітей втратили батька чи маму, які загубилися на чужині.
Але не будемо сьогодні говорити про сумне . Більшість батьків гарують для родин, тішаться тим, що працюючи важко, допомагають своїм дітям, родичам, Україні . З одним таким добрим чоловіком і провели час друзі, знайомі, приятелі недільного дня, бажаючи йому щасливого повернення додому, до родини. Це Іван Білецький, якого добре знають у громаді, особливо в парафіях церкви св. Покрови, св. князя Володимира. Веселої вдачі, любить жартувати, має багато добрих друзів, завжди готовий допомогти ближньому. Таких людей мало в теперішньому часі. І не дивно, що пан Іван зібрав більше 30 чоловік найближчих приятелів у ресторані «Живаго», щоб поспілкуватися з усіма перед від’їздом додому.
Час пройшов у дуже теплій родинній атмосфері. Ніхто не хотів швидко йти додому, люди радо спілкувалися, згадували добрі події, щиро бажали панові Іванові щасливого повернення додому, де на нього з нетерпінням чекають рідні і друзі.
То ж побажаймо і ми всі щасливо долетіти до України, потішити родину, зробити щось доброго для земляків, для рідного краю і не забувати друзів, які залишились тут. З Богом, пане Іване!
До речі, ресторан «Живаго» за останній час дуже змінився. Лунають українська музика, пісні у професійному виконанні Володимира Окілка, що вабить сюди українців. Тепер тут співає ще один професійний співак – Юрій Яремчук, тенор і дуже .JPG)
професійно звучать у виконанні двох співаків пісні, які вони виконують разом. Смачна їжа, гарний сервіс, рідні пісні створюють неповторну атмосферу – здається, що ти в Україні.
Коли люди від’їжджають додому весною, вони неначе журавлі, повертаються з вирію у рідну місцину. Надіюсь, що ми колись усі повернемось до рідних порогів, до рідного краю…
Іванна ЯКОВЕНКО,
Чикаго
