Та й на всі свої проміння-голоси –
Не мелодія росте у ній, а слово,
Помережене краплинами роси.
Своєю сутністю, красою і чарівністю звучання національна візитка українського народу – бандура змушує замислитися над тим, що все, складене з любов’ю і донесене високохудожньо і переконливо, спроможне людину очистити, задуматися над змістом, поринути у світ краси, осмислити і відчути серцем стоголосий спів чарівних струн.
Адже бандура – це унікальний народний інструмент, музичний символ українського народу, з яким за тембром звучання та багатющістю акустичних можливостей не може зрівнятися жоден музичний інструмент.
Ось тому нещодавно катедра св. Миколая УГКЦ м. Чикаго зібрала величезну кількість шанувальників бандурного мистецтва та української пісні на дебютний концерт Жіночого ансамблю бандуристів Північної Америки.
Вдало та різнобарвно складена програма виступу змусила глядачів радіти кожній ноті, адже у творчості виконавців не було нічого механічного, кожен твір бандуристи пропускали крізь наш історичний досвід, крізь призму своїх переживань та почуттів.
Відкриття концерту розпочалося духовним твором Д. Бортнянського “Під твою милість”. Він був виконаний так тріумфально і велично, що зал завмер у святості церковної тишини.
Оригінальністю та неповторністю виконання вразили твори Г. Китастого “Нагадай, бандуро, співами” та інструментальний твір “Гомін степів”.
Добре знайомі пісні А. Пашкевича на сл. В. Симоненка “Виростеш ти, сину” та пісня М. Лисенка на сл. М. Ставицького “Коли розлучаються двоє” прозвучали у виконанні бандуристів так зворушливо та високопрофесійно, що, здавалось, вперше їх чуєш.
Програму концерту складали і народні пісні: українські та англійські – “Козак од’їжджає”, “Зорали дівчата”, “Ярмарок в Скарборо”. А українська народна пісня “Ой на горі льон” прозвучала акапельно. Дух перехоплювало від такого чудового та емоційного співу дівчат-бандуристок.
Новими барвами заворожило всіх бандурне виконання народного твору “Купало. Стій, дубе, зеленій. Ігри. Вогонь”. Тут було поєднання та відтворення наших давніх звичаїв і традицій з сучасним казково-цікавим відзвученням бандурного мистецтва.
З трепетом поставилися глядачі до виконання інструментальних творів М. Дечайківського “Бандурна розмова” та М. Скорика “Українська мелодія”, коли тепла рука бандуристок торкалася чарівних струн і створювала все нові та нові образи.
… Бандура – політичний інструмент. Коли вслухаєшся в його звуки, то мимохіть замислюєшся: а хто ж ми такі є? Бандура закликає до боротьби, до переосмислення, до самовідданості. Тому в залі не було жодної байдужої людини, котра, слухаючи твір Г. Надретнього “Прощай, прощай”, не плакала б або над чимось не замислювалася. Так же велично і разом з тим ніжно сприйняли глядачі унікальний у виконанні бандуристок твір Л. Коена “Алилуя”. Було відчуття, що звуки линуть з небес і пробивають душу до глибини. Цей твір був присвячений жертвам Геноциду в Україні 1932-33 рр.
Гра на бандурі – це не побутове заняття, це – чари, це титанічна праця талановитих людей. Тому з особливою подякою аплодували глядачі двом молодим керівникам-диригентам Жіночого ансамблю бандуристів Північної Америки Оксані Родак та Оксані Зелінській. Це, насправді, дуже талановиті та віддані своїй справі високопрофесійні бандуристки та вимогливі вчителі.
Вразило глядачів чудове виконання молодої бандуристки та скрипачки Р. Шепко.
Бурхливими оплесками, стоячи, нагороджували глядачі молодих виконавців, солісток ансамблю Т. Кузьму, В. Чаплій, Н. Ґіл., Лесі Клімченко,Х. Джамгарієн. Їхні голоси лунали, немов зачарований спів дзвіниці.
Ще довго не хотів зал відпускати бандуристок, даруючи теплі та вдячні аплодисменти. А завершенням цієї чудової зустрічі стало спільне виконання пісні “Взяв би я бандуру”.
В душі щеміло, серце наповнялося радістю, почуття переповнювали свідомість. Бо кожен зрозумів, будучи тут далеко, на чужині: Україна не вмре, буде вічно жити наш талановитий та працьовитий український народ, наші звичаї та традиції не загинуть, ми збережемо їх для наших наступних поколінь…
А тим часом концертне турне Жіночого ансамблю бандуристів Північної Америки продовжується. Наступна зустріч з аудиторією українців міста Детройт.
Щасти вам! Здоров’я, наснаги, витривалості, нових творчих злетів та теплої уваги вдячних глядачів!
Ольга ЧАПЛІЙ,
Чикаго
Фото Марії МЕЛЬНИК
