«Їх душі – горіння і криця»

Цьогоріч виповнюється 75 років з часу створення Української повстанської армії, символічним днем заснування якої є 14 жовтня 1942 року. В лютому сотня УПА під командуванням 35-річного Григорія Перегіняка дала перший бій – це була атака на нацистський гарнізон містечка Володимирець на Волині.
УПА стала відповіддю на жорстоку окупаційну політику, що змусила українців організуватися у збройні підрозділи, котрі стали частинами Української повстанської армії. Армії, через яку пройшло понад сто тисяч осіб, за участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона людей.
З нагоди 75-річчя УПА в Чикаго нещодавно відбулось вшанування пам’яті героїв УПА. На кладовищі при парафії святого Миколая, де поховані й члени УПА, греко-католицькі священики на чолі з єпархом Чиказьким, єпископом Венедиктом відслужили панахиду. На молебні були присутні українські ветерани американської армії, представники української громадськості, родичі упівців.
Христя Верещак зачитала імена воїнів УПА, які поховані на цьому чиказькому цвинтарі, й від нинішнього покоління українців висловила глибоку подяку борцям за волю України.
Владика Венедикт окропив могили воїнів УПА свяченою водою.
Довідка. Українська повстанська армія – військово-політична формація українського визвольного руху. Заснована в кінці 1942 року, діяла до вересня 1949 року, після чого реорганізована в збройне підпілля, діяльність якого припинилася в середині 1950 років. Стратегічною метою діяльності УПА було відновлення української державності, відповідно боротьба розгорталася проти всіх держав, що намагалися завадити цьому. Протягом усього часу існування Повстанської армії головним ворогом вважався СРСР, як держава, що завдала українському народові найжахливіших втрат – масові політичні репресії, голодомори, депортації населення. Поруч з тим УПА із самого початку творилася як реакція населення на німецький окупаційний терор, тому протягом всього періоду німецької окупації велася активна антинімецька боротьба.
Фото Олі Сороки, Марти Фаріон та Богдана Дудича