(Ліна Костенко)
У кожного народу є великі поети, письменники, яких знають всі: дорослі і діти. Для українського народу таким світочем є Тарас Григорович Шевченко. У суботу, 9 березня, учні Школи українознавства ім. Василя Стуса м. Чикаго провели святковий захід, присвячений Великому Кобзарю, творчість якого знають і люблять у світі. Літературно-музична композиція була приурочена світлій пам’яті Тараса Шевченка і проходила в рамках підготовки святкування 205-річчя з дня народження геніального поета, видатного мислителя, художника, відомого усьому світові. Духовним батьком нації став Великий Кобзар! Шевченко – це українець, рівних якому наша земля не мала, і невідомо, чи матиме в майбутньому. Доля Тараса і доля України – невіддільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення до волі.
З промовою виступила директор пані Наталя Пономарьова. Вона звернулася до присутніх на цьому святі : “ …Сьогодні минає рівно 205 років від дня народження великого генія.
Ім’я Тараса Григоровича Шевченка невіддільно пов’язано з Україною. Україна – це Шевченко. Шевченко – це Україна. У ньому наша історія, наші мрії, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його історію і його страждання.
Україна у творчості Шевченка – це передусім волелюбний народ, героїчна визвольна боротьба, душевна краса поборників волі. Поет перший в українській літературі на весь голос сказав про велич, красу народної любові до Вітчизни, як символу волелюбності, і у своїм слові відстояв нас як націю.
Щоб усвідомити, ким є для українців Тарас Шевченко, достатньо лише пригадати, що вже наприкінці XIX практично в кожній українській хаті був портрет Великого Кобзаря. Кожна українська хата, у якій на покуті був портрет Тараса, а на полиці лежав «Кобзар», була твердинею духа народу. Сім’я входила у родину, родина – в рід, рід – у народ. Люди шанували й шанують у Шевченкові не тільки геніального поета. Через нього вони усвідомлювали й усвідомлюють себе як народ.
Саме тому, коли українці через політичні обставини змушені були покидати свої рідні домівки і емігрувати до інших країн, брали із собою найцінніше і найдорожче – це Біблію, перекладену українською мовою, словник Голоскевича і “Кобзар” Шевченка…
В умовах складних процесів нашого державотворення, коли після затяжної і гострої суспільно-політичної кризи зовнішній агресор – Московія, в чергове віроломно зазіхає на соборність України, залишаються актуальними заповіти Тараса Шевченка. Нам необхідно пам’ятати, що Шевченко і зараз повсюди супроводжує своїх нащадків. Він є модерний і сучасний. На превеликий жаль, його завжди змальовували як селянського романтика, поневоленого панами, понижуючи образ національного генія до постаті бідного кобзаря. Але тут важливо пригадати слова нашого сучасника – українського поета Івана Драча:
“Скиньте з Шевченка шапку
І того дурного кожуха,
Відкрийте в нім академіка,
Ще й одчайдуха зуха –
Ще каторжника роботи,
Запам’ятайте і передайте усім –
Йому перед смертю було лише 47”.
Шевченко зробив велетенський вплив на уми і серця українців. Нa його ідеях виховувались і виховуються громадські організації і народ в цілому. Він не був генералом, але його слова піднімали мільйони українців до боротьби за власні права і свободи та людську гідність. Як приклад, згадаймо Майдан 5 років тому. Герої Небесної Сотні першими повставали і йшли на вірну смерть, промовляючи слова “Борітеся — поборете”. Його дух був дуже виразно присутній під час Революції Гідності нашого народу.
Його послання залишаються і будуть актуальними завжди, бо саме він стверджував, що тільки національне єднання забезпечить Україні гідне майбутнє.
«І забудеться самотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України!».
Учні 6-9 класів підготували чудову програму.
Завдяки наполегливій праці учительського колективу, а також вчителя музики Катерини Кішки, свято пройшло на високому рівні. Учні 1-3 класів заспівали пісні на вірші Т.Г.Шевченка “Зацвіла в долині…”, “Реве та стогне …” ”Думи мої, думи…”. Потішили своїм мистецтвом і учні 2 класу (опікун Наталя Бонковська).
Ми всі слухали прочитані напам’ять невмирущі твори Т.Г.Шевченка. Завершилося свято виконанням безсмертного “Заповіту” Шевченка, який співали всі разом – діти, вчителі, батьки і гості.
Також ми мали чудову нагоду вітати учнів і випускників нашої школи, які стали лауреатами міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, організованого Міністерством освіти України. Дипломи I, II і III ступенів отримали Арсен Передрук, Кароліна Стадник, Чорна Анастасія, Троян Софія, Пастернак Соломія, Петрович Леона і Петриків Марко. Директор школи заохотила усіх учнів і надалі брати участь у таких конкурсах.
А вже 10 березня у катедральній школі св. Миколая м. Чикаго пройшов святковий концерт на честь Великого Кобзаря. Концерт був організований Українським конгресовим комітетом Америки (відділ Іллінойс). Ведучими програми були учні нашої школи Леона Петрович і Іванко Скоморох. А учні 2, 5 і 8-их класів представили свій виступ від нашої школи. Дуже дякуємо Наталі Бонковській за підготовку учнів до цього всегромадського заходу.
Безумовно, цей день залишиться
в пам’яті дітей надовго і допоможе зберегти зерно любові до рідного краю в
душах маленьких українців.
Люба
Галатима,
учитель Школи українознавства ім. Василя Стуса,
м. Чикаго
