Другим Святвечором із «голодною кутею» та сьогоднішнім великим святом Богоявлення — Хрещення Господнього, або по-народному Водохрещі у парафії святого Юрія Переможця Української Православної Церкви Київського Патріархату завершились Святки — яскрава вервиця зимових празників.
7 січня парафіяни відзначали Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. У ці дні кожен доброчесний християнин звіряв думки свої та наміри із заповітами Божими і 
прагнув, очистившись сорокаденним Різдвяним постом, розпочати нове життя — праведніше, чесніше, чистіше, аніж досі. Недарма дні від Різдва Христового до Богоявлення (Хрещення Господнього) звуться Святими днями, або Святками. Під час свят парафіяни храму святого Юрія Переможця у Вілінгу ходили від хати до хати, не оминали українські організації, крамниці, офіси, прославляючи у колядках народження Спасителя.
13 січня — день преподобної Меланії Римлянки і, за давньою народною традицією, — Щедрий вечір, значне свято різдвяного циклу. Щедрівки (як і колядки) — окраса нашого пісенного фольклору.
А 14 січня, в суботу перед Богоявленням — аж три свята, дуже шановані Церквою і вірянами: Обрізання Господнє, день Василія Великого — архиєпископа Кесарії Каппадокійської і день Петра Могили — митрополита Київського та Галицького і всієї України-Руси.
Головний же обряд, пов’язаний зі Старим Новим роком і днем Василя, — посівання. Зерно для цього бралося різне — пшениця, жито, ячмінь, овес, просо, навіть горох — усього потроху — і змішувалося. Тільки не рис, як подеколи роблять сучасні посівальники!
Перший посівальник на Новий рік, вважалося, приносить до хати щастя. За народними віруваннями, дівчата щастя не приносять — лише хлопці, а відтак і посівати дівчатам не годилося. Нині такі сувороші мало де збереглися, посівальниками можуть бути і хлопці, й дівчата, але все ж таки ліпше, коли першим до хати ступить парубок і, кидаючи вусібіч зернята, заспіває, наприклад, отакої:
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком
поздоровляю,
На щастя, на здоров’я та
на Новий рік,
Щоб уродило краще,
як торік, —
Жито, пшениця і всяка
пашниця,
Сійся, родися!..
Або ж отакої
А у полі, полі сам Господь
ходив.
Сам Господь ходив, зерно
розносив.
Діва Марія Бога просила:
«Уроди, Боже, жито,
пшеницю,
Жито, пшеницю, всяку
пашницю».
Дай, Боже!
14 (1-го) січня наша Церква вшановувала ще одну святу — Емілію, матір Василія Великого. Та славна жінка прожила життя праведне і вельми нелегке, знана була добрістю й щедрістю, особливо до знедолених дітей. Тому колись у народі вважалася покровителькою маленьких сиріт. Не забудьте про це, добрі люди, і поділіться ласкою, теплом, гостинністю з тими, хто їх найбільше потребує…
Сьогодні нерухоме свято з ряду дванадесятих — Богоявлення Господнє, Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
Про життя Ісуса до Його хрещення євангелісти повідомляють мало подробиць. Ми знаємо лише, що Божа Мати з Йосифом і Божественним Немовлям, рятуючись від юдейського царя Ірода, сховалися в Єгипті і що по поверненні їх до Назарета (після смерті Ірода) Ісус, бувши дванадцятирічним отроком, у храмі Єрусалимському дивував Своїм розумом і мудрістю відповідей учителів юдейських. І жив далі в Назареті зі Своїми батьками, мужніючи й набуваючи мудрості та любові в Бога і людей.
Коли ж Спасителеві минуло тридцять років і настав час Його проповіді, Він уперше явився народові, прийшовши на ріку Йордан, де Іоанн Предтеча проповідував і хрестив людей. Іоанн вважав себе недостойним хрестити Ісуса і почав стримувати Його, кажучи: «Мені слід хреститися від Тебе, а Ти прийшов до мене». Але Ісус сказав йому: «Облиш тепер», — тобто не стримуй мене тепер, бо «так потрібно нам виконати всяку правду» — здійснити все в Законі Божому і показати приклад людям.
Тоді послухавсь Іоанн і хрестив Ісуса Христа.
По здійсненні хрещення, коли Христос виходив з води, раптом розверзлися над Ним небеса, і побачив Іоанн голуба — Духа Святого, що спускався на Ісуса, а з неба чути було голос Бога Отця: «Сей є Син Мій улюблений, у якому Моє благовоління». Тоді Іоанн остаточно переконався, що Ісус є очікуваний Месія, Син Божий, Спаситель світу.
Празник Хрещення Господнього називають також святом Богоявлення, бо під час хрещення Бог явив Себе людям, показав, що Він є Пресвята Трійця: Бог Отець промовляв з неба, втілений Син Божий хрестився, і Дух Святий зійшов на Нього. А також люди вперше могли бачити, що в особі Ісуса Христа явився не чоловік лише, але разом і Бог.
Напередодні свята встановлено піст. У Хрещенський святвечір освячується вода у храмі, а в саме свято — в ріці або ж в іншому місці, де беруть воду. Похід для освячення води зветься Хресною Ходою на Йордань.
З Богоявленням, християни!
Оксана КУШІЦЬКА-МОМЧИЛОВА,
«Українське Слово»,
Вілінг
На фото: колядують парафіяни храму святого Юрія Переможця у Вілінгу
