13 грудня (30 листопада за ст. ст.) — день святого Андрія Первозванного (17—62 (або 77) рр.), першого апостола Христового згідно з Євангеліями від Матфея, Марка, Луки та Діяннями Апостолів.
Разом із братом Симоном (згодом — Першоверховний апостол Петро) Андрій заробляв на життя риболовлею в рідній Галілеї. Був учнем Іоанна Предтечі, бачив хрещення Спасителя, однак спочатку не збирався залишати домівку. Коли ж Христос Сам закликав Андрія та Симона стати «ловцями людей», брати відчули довіру до себе, зголосились і були найвідданішими учнями. Вони пройшли з Учителем увесь Його земний шлях, були свідками Воскресіння й Вознесіння.
Відомості про долю Андрія після сходження Святого Духа суперечливі, адже проповідувати йому довелося в дуже віддалених, нерідко диких місцевостях Близького Сходу та Східної Європи. Там він цілком виправдав значення свого імені — «мужній», адже гідно зносив усі образи, вигнання й побиття, котрих завдавали язичники, тлумачив Слово Боже різними мовами, навчав любові до ближніх на власному прикладі. Весь цей час за його молитвами здійснювалися численні чудеса. Ті, хто слухав Андрія, тисячами наверталися до віри. Тривалі мандри угодника завершились у місті Патри Ахейські (нині — Патра, Греція). За наказом володаря-язичника Егеата вартові розп’яли апостола на хресті, проте не прибили, а прив’язали, щоб посилити муки. Ще два дні засуджений не припиняв проповідувати. Натовп пройнявся співчуттям і вимагав припинити страту. Наляканий Егеат погодився, однак сам Андрій помолився, щоб Господь удостоїв його хресної смерті. Так і сталося.
За одним із переказів, який увійшов до «Повісті минулих літ», Андрій Первозванний побував на горах, де через кілька століть звели Київ, і провістив, що тут постане велике місто з багатьма християнськими святинями. На Русі на честь святого зводили численні церкви й монастирі. В Києво-Печерській лаврі зберігалася часточка його мощей.
У народі склалася традиція творити на Андрія якомога більше добрих справ, натомість від суто хатньої роботи намагались утримуватись. Господарі прислухалися до води в колодязях і на річках під льодом: якщо вона тиха, то зима буде спокійною, якщо шумить, то з бурями. Холодний і ясний день віщував хороший урожай наступного року.
Молитов святого просять передусім про зміцнення в християнській вірі, про єднання народу, родини, про допомогу в морських подорожах і під час вивчення чи викладання іноземних мов.
Українська громада південно-західної Флориди з релігійним і культурним Осередком ім. св. Андрія в місті Норт Порт, Флорида святочно відзначила празник св. Андрія в неділю, 12 грудня, в залі Осередку. Після Святої Літургії, яку відправив о. Олег Сацюк, члени і гості завітали до святочно-прибраної залі на перекус. Через коронавірус число гостей було обмежене, а святочна перекуска мала бути теж скромною. Але заступник голови Осередку Дарія Томашока з поміччю свого чоловіка Євгена подбали, щоб скромна перекуска перейшла на справжній бенкет. А член управи Ігор Гронь і його дружина Оля подбали про добрі напитки для всіх.
Після смачного полуденку-бенкету відбулася коротка програма. Віра Боднарук нагадала присутнім легенду про апостола Андрія та його перебування на терені сьогоднішнього міста Києва. Апостол Андрій передбачив, що тут повстане славний город і над ним засіяє благодать Божа. Цей город-місто є Київ – столиця України!
Легенду про апостола Андрія переказала й Оля Бабчук, поему Олександра Олеся «Початки Києва» виконала Наталка Невмержицька, а вірш Володимира Сосюри декламувала Галя Ліснича. Дві пісні «Києве мій», сл. Дмитра Луценка, музика Ігора Шамо та арію «Де згода в сімействі» з опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського виконали заслужені співак-бандурист Орест Грицик та музикант Влодьо Шпічка. Виступи були гучно прийняті публікою, особливо чудовий спів бандуриста Ореста Грицика.
Віра Боднарук,
Норт Порт, Флорида
