ТОРЖЕСТВО ІЗ ЧУДЕС

0
328

У час свята Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа парафіяни і прихожани  парафії св. Софії УПЦ КП  разом з прот. Іваном  Боярчуком вкотре задумувалися над тим, що без цього воскресіння не було б християнства, марними були б уся наука Святого Письма та суть життя людини. Бо для чого сповняти Закони Божі, бути досконалим, як Отець Небесний, коли все перекреслить смерть, якщо могила — остання межа, за якою небуття? Якщо Ісус не воскрес, то все непотрібне і віра безглузда.
Та воістину Христос воскрес! Він Своїм воскресінням усім людям відкрив шлях до вічного життя, бо це прообраз нашого воскресіння.
Ось неймовірна історія, котра підтверджує наше майбутнє воскресіння й вічне життя на новій землі під новим небом.
Під час правління римського імператора Декія (249—251рр.), коли християн мучили, катували і вбивали, семеро дітей старшин міста Ефеса (Максиміліан, Екзакустодіон, Іамвліх, Мартиніан, Діонізій, іван, Константин) відмовилися принести жертву  поганським богам. імператор, у справах залишаючи місто, дав їм можливість зробити це до свого повернення. Юнаки, порадившись, узяли запас продуктів і заховалися в печері гори Охлону поблизу міста. Невдовзі їхню схованку знайшли, і за наказом імператора вхід до неї замурували, запечатавши печаткою і підписом Декія. Юнаки в той час щиро молилися, щоб Господь звільнив їх від катів. Спаситель, оберігаючи своїх обранців від страждань від повільної смерті у замурованій печері, наслав на них глибокий сон.
Минуло 200 років, у Царгороді правив Феодосій II. Християнство вже було дозволено, але його ослаблювали секти єретиків, котрі заперечували воскресіння мертвих. Якраз у ті часи один чоловік натрапив на горі Охлоні на замуровану стіну. Оскільки він збирав каміння для зведення конюшні, то, не звернувши уваги на табличку і печатку на тій мурованій стіні, розібрав її й відвіз каміння на будівництво.
Через відкритий отвір до печери проникло свіже повітря, і всі юнаки, немов після короткочасного сну, прокинулися. Вони, звично ставши на коліна, помолилися і послали наймолодшого іамвліха до міста купити продуктів. Юнак, вийшовши з печери, дуже здивувався: над воротами до міста був хрест, а саме місто було іншим. Люди, дивно одягнені, безстрашно в розмовах згадували ім’я ісуса Христа й зачудовано дивилися на хлопця. Та найбільше їх здивувало те, що іамвліх за продукти заплатив монетою із зображенням імператора Декія. Люди обступили його і почали розпитувати, а потім відвели до єпископа Стефана, котрий послав гінців до імператора. Всі прибули до печери на горі й із благоговінням та страхом упали на коліна перед живими юнаками, котрі проспали 200 років і ожили. Всі прославляли Бога. Люди переконалися в істинності науки Христа про воскресіння. Після того, як юнаки все розповіли, їхні душі повернулися на небо.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Андрій СКИБА,
голова управи парафії св. Софії УПЦ КП,
Чикаго
www.ukrslovo.net