НАЙСВІТЛІШИЙ ДЕНЬ

Знову до парафіян і прихожан храму Юрія Переможця Української Православної Церкви Київського Патріархату прилинуло свято найвеличніше і найосяйніше — Світле Христове Воскресіння, Пасха, Великдень.
Воскресіння Христове — найзнаменніша для християн подія. Бо ж він Сам воскрес і тим подав нам надію воскресіння для вічного блаженного життя. З Воскресінням Христовим і небо, і земля, і пекло сповнилися світла.
Не переказуватимемо тут ще раз Святе Письмо, почуте у мудрому й змістовному казанні священнослужителя – митрофорного протоієрея Миколи Федюка. Нагадаю лише, що Сила і Слава Воскресіння Христового постали вже у самі дні смерті Його і Світлого Його Воскресіння. У день смерті Спасителя численні тіла померлих ожили, і по Воскресінні Його ввійшли в Єрусалим та явилися багатьом. Силою Воскресіння Христового творили чудеса і воскрешали мертвих святі апостоли. Наприклад, апостол Павло воскресив на Криті померлого сина проконсула Рустика. Апостол Филип воскресив померлу дитину на руках плачучої матері. Чинили так і інші святі. Скажімо, преподобномучениця Євдокія одним подихом позбавила життя молодого розпусника, а потім воскресила, щоби спрямувати на шлях доброчесності. Великомученик Пантелеймон став безоплатним лікарем після того, як ім’ям Христовим воскресив укушеного змією мертвого хлопчика… Діянням таким немає ліку.
І ще ось що варто, либонь, нагадати. Як відомо, в день Воскресіння Христового першими дізналися про це деякі жінки, котрі прийшли, щоби помастити миром Його тіло. За наказом янгола, мироносиці передали звістку апостолам. А тоді й Сам воскреслий Ісус явився людям. Але передусім порадував Він Пресвяту Матір Свою, сповістивши Її через янгола. Ось як співає наша Церква:
«Янгол гукав Благодатній: Чиста Діво, радуйся! І знову кажу: радуйся! Твій Син воскрес із гробу третього дня по смерті і мертвих воскресив: люди, веселітеся!
Слався, слався, новий Єрусалиме, слава бо Господня над тобою засяяла: радій нині й веселися! Ти ж, Чиста Богородице, радуйся про воскресіння Тобою народженого».
І ми, православні християни, раділи, що дожили до Великодня, освятили паску й інші дари, почули Божу науку з вуст отця Миколи Федюка. Але навіть обрядність — не головне. Найголовніше, либонь, — душею і серцем усвідомити велич Найсвітлішого Дня, щоби стати бодай трохи добрішим, чеснішим, чистішим у діяннях і думках. А для цього пригадаймо ще раз невимовно величний і зворушливий спів Пасхального канону: «Воскресіння день! Просвітімося, люди! Пасха! Господня Пасха! Від смерті бо до життя і від землі на небо Христос Бог перевів нас, котрі співають піснь переможную…».
Оксана  ХМАРНА,
«Українське Слово»,
Вілінг
www.ukrslovo.net