ВОСКРЕСЛИЙ ХРИСТОС ВІДЧИНИВ НАМ ДВЕРІ ЦАРСТВА НЕБЕСНОГО

0
420

Минулої неділі в катедрі святого Андрія Первозванного Української Православної Церкви Київського Патріархату у Блумінгдейлі традиційно й велилюдно святили паску. Слухаючи мудру проповідь секретаря Вікаріату УПЦ КП в США та Канаді, настоятеля катедрального храму святого Андрія Первозванного митрофорного протоієрея о. Віктора Полярного, у той день ми вкотре подумки перенеслись у минуле, у день Вескресіння Христового.
Світлий Великдень є перехідним празником, тобто буває не в одні й ті ж, а в різні числа місяців у році, як і деякі інші святкові та поминальні дні. Перехід їх зазвичай залежить від часу святкування найголовнішого з усіх — Пасхи, Великодня.
Сама ж Пасха у нас, за особливим обчисленням, яке зветься Пасхалією, може святкуватись від 22 березня до 25 квітня за старим або від 4 квітня до 8 травня за новим стилем (відповідно за Юліанським і Григоріанським календарем). Це є перша неділя після юдейської Пасхи (Пейсаху), яка звичайно припадає на день весняного березневого Повномісяччя.
Празник Пасхи в катедрі святого Андрія Первозванного Української Православної Церкви Київського Патріархату у Блумінгдейлі поєднаний з багатьма урочистими й знаменними обрядами. На утрені буває Хресний хід навколо храму на спомин про подорож мироносиць до гробу Спасителя; ми христосуємося один з одним на знак радості й любові; обдаровуємо один одного червоними яйцями, адже з яйця виходить жива істота — як і Христос повстав од гробу; відтак священик благословляє (святить) паски та крашанки; царські ворота у храмах залишаються прочинені весь Світлий тиждень — на знак того, що воскреслий Христос відчинив нам двері Царства Небесного.
Звичай обмінюватись на Пасху червоними яйцями бере початок у глибокій давнині. Яйце у багатьох народів було ніби зображенням животворної сили. Подекуди годилося, приходячи до визначної особи, а надто вперше, дарувати їй щось на знак поваги. Бідні люди зазвичай приносили яйце свійської птиці. Свята рівноапостольна Марія Магдалина, прийшовши до імператора Тиверія зі звісткою про воскресіння Христа, принесла в дарунок яйце. У відповідь на її розповідь, кесар лише засміявся, сказавши, що воскресіння мертвого неможливе — як і те, щоб яйце в руці жінки стало червоним. Ту ж мить яйце перед його очима почервоніло. Втім, існують інші перекази про відвідини Тиверія Марією Магдалиною. Не в тому річ. А в тому, що великодня червона крашанка нагадує нам один із догматів нашої віри і немовби служить видимим знаком воскресіння мертвих, запорукою якого є Воскресіння Христове. Червоний же колір указує на спокуту людського роду пролиттям крові Богочоловіка. Тож даруючи один одному на Великдень червоне яйце, ми ніби символізуємо радість від того, що й самі колись силою Спасителя, який пролив за нас Свою кров і воскрес, теж звільнимося від тліну смерті і перейдемо у нетлінне безсмертя.
Обрядовою стравою на Великдень є паска у вигляді заокругленого згори циліндра. Рецептів приготування — десятки, якщо не сотні. За правилом, паски печуть у ніч проти Великої (Страсної) п’ятниці, а крашанки фарбують Великої суботи. Втім, нині цього правила дотримуються не скрізь і не завжди. Чимало господинь у Чикаго й передмістях взагалі відмовилися від приготування пасок і купують готові (як і крашанки). Але це не біда. Головне, треба пам’ятати значення Великодня –  воскреслий Христос відчинив нам двері Царства Небесного!
Христос Воскрес!
Оксана КУШІЦЬКА-МОМЧИЛОВА,
«Українське Слово»,
Блумінгдейл
www.ukrslovo.net