Валлетта говорить про «Азов»: як українська діаспора Мальти допомагає ЗСУ

0
133
Мальту активізує українська діаспора.

Повномасштабна війна активізувала діяльність української діаспори.

Не лише великі країни, такі як Канада чи США, з чисельною українською громадою допомагають, а й ті, де загальна кількість мешканців прирівнюється до одного району Києва, а проактивна українська спільнота нараховує кількасот осіб. Одна з таких країн — Мальта.

Маленька дружна діаспора

Мальта — острівна держава з населенням близько 400 тисяч осіб — входить до десятки найменших країн світу. Це республіка з нейтральним позаблоковим статусом, що не може надавати військову підтримку іншим, проте як член Євросоюзу дотримується санкцій щодо РФ та допомагає Україні.

На сонячному середземноморському архіпелазі немає офіційного представництва МЗС України, проте діє нечисельна, але згуртована й дієва українська громада, представниці якої розповіли про свої будні.

«Українська діаспора Мальти, за неофіційними даними, налічує близько 4 тис. 500 осіб. Серед них 1 тисяча — старожили, ті, хто живе і працює в країні з початку 1990-х. Решта, у відносно рівних пропорціях, — ті, хто емігрував на початку війни Росії проти України в 2014 році, й ті, хто знайшов прихисток тут після початку повномасштабної війни», — розповідає Алексія Мелконян, керівниця та співзасновниця української волонтерської організації Foundation for the Ukrainian Community of Malta — спільноти, що об’єднує найактивніших волонтерів та презентує українську громаду Мальти на офіційному рівні.

Пані Алексія згадує, що вперше місцеві українці згуртувалися ще у грудні 2013 року:

«У Києві вирував Євромайдан. До Мальти збирався здійснити візит Янукович. Дивитися на все це не було сил, тож ми пошили прапори й вийшли на свій перший мітинг. Було важливо зібратися і продемонструвати нашу громадянську позицію. Тоді нас вийшло дуже мало, але Україну підтримало безліч представників інших народів. Коли розпочалася повномасштабна війна, громада згуртувалася. 26 лютого наша фундація провела перший офіційний і найчисельніший в історії української громади Мальти мітинг у столиці країни — Валлетті, біля фонтану Тритонів. Відтоді всю весну 2022 року саме там щосуботи відбувалися наші регулярні зібрання. Обговорювали найважливіші події тижня в Україні, звітували про волонтерську роботу, вітали новоприбулих».

Волонтерка Софія Старух прибула до Мальти після початку повномасштабної війни.

«У той час Почесне Консульство потребувало волонтерів. Я допомагала на телефонній «гарячій» лінії для тимчасово переміщених українців. Наші волонтери постійно чергували в аеропорту, зустрічали людей, допомагали зорієнтуватися, — згадує Софія. Я сиділа на рецепції й відповідала на дзвінки від українців та мальтійців. Транспортна логістика, облаштування та оформлення документів, матеріальна допомога від громадян Мальти та тутешніх українців — усе це потребувало залученості. У ті дні волонтерка Інна Волчкова першою започаткувала збори медикаментів та гуманітарної допомоги для українців. При Почесному Консульстві був сформований Кризовий центр, виділений простір для прийняття та видачі гуманітарної допомоги — роботи вистачало, а охочих допомагати ставало все більше».

Дотепер Софія активно долучається до мітингів, збору коштів на потреби ЗСУ та творчих акцій — як майстриня петриківського розпису.

Навесні 2022 року українці Мальти проводили мітинги на підтримку військовополонених Маріуполя. Якось стояли цілий день при вході у Валлетту, розповідали про «Азовсталь», про наших хлопців і дівчат у полоні, ті жахи, що коїла російська армія. Дев’ятого травня біля посольства РФ влаштували акцію «День ганьби Росії» і, звісно ж, допомагали матеріально.

Навесні 2022 р. відправили до України 1 тис. 350 кг медикаментів та близько 6 тис. 800 кг немедичної гуманітарної допомоги. Водночас представники громади за підтримки мальтійської релігійної організації Fondazzjoni U зібрали 15 тис. євро й придбали машину «швидкої допомоги». «Швидка» ­встигла в Україну саме на початок контрнаступу і звільнення Харківщини восени 2022 року.

Боєць «Мамчик»

Українка, геолог за фахом Лілія Бєляк мешкає на Мальті 19 років. З початком повномасштабної війни її син служить у 130-му батальйоні ТрО, що звільняв Київщину, Харківщину та продовжує виконувати бойові завдання на сході. Вона ж усіляко допомагає його підрозділу донатами, посилками, щоденним підбадьорюванням у месенджері.

Волонтерка має від військових особливий дарунок — тактичний кітель із шевроном, на якому вишито позивний: «Боєць Мамчик».

«Тепер я багата мама, — маю 33 сини!» — жартує пані Ліля. — І всім хочеться догодити, усіх порадувати. Щомісяця паромом з материкової частини Італії до Мальти прибуває автобус українського перевізника. Тож можемо відправляти посилки в Україну. Кожного разу користуємося нагодою передати від української громади смаколики та різні корисні ґаджети хлопцям на передову. Цього разу до посилки додали ще й пташок, які під час майстер-класу з народної іграшки зробили для військових місцеві діти», — ділиться пані Ліля.

Зауважує, що для формування громадської думки важливі горизонтальні соціальні зв’язки.

«У розмовах із місцевими охоче пояснюю, що зараз відбувається в Україні, чому мальтійцям важливо знати про війну, які сценарії розвитку подій можливі. Здавалося б, де та Україна? Чому пересічного мешканця Мальти має хвилювати її доля? Але, враховуючи міграційні процеси, спричинені війною, переїзд заможних росіян у різні країни, зокрема й у Мальту, в майбутньому можливий сценарій, коли вони створять свої етнічні осередки і вимагатимуть захисту. Вважаю, що ситуація «Путін, ввєді войска!» може стати реальністю й тут, якщо зараз не допомогти Україні виграти війну», — наголошує пані Ліля.

Протезування воїнів ЗСУ

Одна з важливих ініціатив допомоги Мальти ЗСУ — протезування українських військових. Програму під назвою Operation Renew Prosthetics реалізовують провідна міжнародна клініка з протезування MCOP International (MCOPi) та благодійний фонд Future for Ukraine за сприяння міністерства охорони здоров’я Мальти.

«Програма протезування розрахована на 1 рік. На сьогодні реабілітацію на Мальті вже пройшли шість українських героїв», — розповідає Алексія Мелконян.

Улітку протезування у клініці SHCM проходили військові Богдан Новарчук та Сергій Мартиненко. Окрім реабілітаційних занять і процедур, силами наших волонтерів організовували для них культурно-відпочинкову програму, щоб військові не почувалися самотньо і мали можливість трохи розважитися.

Усі захоплено спостерігали, як вони роблять перші кроки на протезах, раділи можливості повернути захисникам відчуття наповненого та активного життя. Богдан Новарчук відсвяткував тут 40-річний ювілей.

Для нього підготували особливий подарунок — катання на водному скутері. Для воїна, чиє дитинство пройшло в Криму, таке дозвілля було дуже знаковим. А для Сергія Мартиненка час реабілітації став тим періодом, коли він наважився зробити пропозицію коханій і почув у відповідь: «Так!».

Бути українцями

Серед українців Мальти нині чимало дітей. У школах вони вивчають англійську мову, але волонтери створюють умови для розвитку їхньої української ідентичності.

«У жовтні 2022 р. за сприяння FUCM відкрили першу українську недільну школу для дітей 3-12 років. Нині стартував новий навчальний рік», — хвалиться здобутками пані Алексія. (Через спеку навчальний рік тут починається 1 жовтня).

Для молоді від 12 до 17 років діє український підлітковий клуб. Тут можна отримати психологічну підтримку, профорієнтаційну консультацію, допомогу в соціалізації — все, що важливо для пошуку себе в нових умовах.

Крім того, на постійній основі працює дитячий танцювальний колектив «Калина» під керівництвом спортсменки та хореографа з України Каміли Сохи. Нещодавно діти демонстрували свою майстерність на мітингу до Дня Українського прапора у Валлетті.

Також українки за кожної нагоди презентують свою культуру. Скрипалька Ярина Павлик завжди супроводжує мітинги українськими мелодіями. Співачка Дарія Омельченко організувала квартет, що виконує українські народні пісні. Катерина Щіберас — майстриня бісероплетіння, виготовляє картини з бісеру, а Софія Старух проводить «майстерки» з петриківського розпису.

Наша громада — це наш фундамент. Пишаємось нашими людьми і робимо все можливе для підтримки їхніх талантів та здібностей через залучення їх у пройдешні, наявні і майбутні проєкти», — наголошує пані Алексія.

Зустріч в аеропорту Мальти українських військових, котрі прибули на протезування.
Фото надано Foundation for the Ukrainian Community of Malta.

Історичний паралелізм

В історичному шляху України й Мальти є певні невидимі, на перший погляд, паралелі. Географічне положення України спричиняло впродовж історії численні війни за її території, включення етнічних земель до різних імперій та колоніальний статус, якого вдалося позбутися.

Мальта — маленька острівна країна, в минулому також була під владою різних держав-метрополій, що прагнули використовувати її територію для розміщення власних військових баз.

Фінікійці, римляни, араби, французи, англійці, — вплив різних держав по­значився на історії Мальти, проте корінні мешканці переплавили цей строкатий історичний досвід на свій місцевий культурний колорит, і в ХХ столітті таки здобули незалежність. Тож солідарність Мальти з Україною закономірна, як і право кожного народу йти своїм історичним шляхом.

 Наталка ШАМАНОВА