«Будеш з нами, рідний батьку, поки світу й сонця»

0
383

Є імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким є для нас ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Ми бачимо в ньому свого сучасника й соратника, пророка-захисника. Він дорогий та близький нам своїм немеркнучим словом, неосяжною любов’ю до рідного краю.
Кожна віруюча людина знає, що Творець для спасіння людства послав на землю Сина Божого. А Тараса Шевченка — задля того, аби Україна була вічно. І так неодмінно буде! Обранець Божий, він ще з ранніх літ запав у наші серця. Мов зараз бачу, як матуся, оточивши себе нами, дітками, читала хвилюючу книжку «Тарасові шляхи». Моя дитяча уява малювала допитливого хлопчика, який мріяв дістатися залізних стовпів, що підпирали землю. Вважаю, що одним із таких опорних духовних стовпів і став для України, для Всесвіту наш Тарас. Я безмежно щаслива, що є в української нації такий геніальний син, Поет-Пророк, який веде нас дорогою Правди і Волі. Потрійно щаслива, що належу до цього великого народу.
Тарас Шевченко і справді посланий нам Богом у той критичний час, коли конала Україна, яку московський царат принизливо називав Малоросією. Він, Тарас, своїм словом сміливо виступив на її захист, кинувши людям заклик: «Борітеся — поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!».
Тож тут, в Чикаго, українці добре розуміють значення творчості Великого Кобзаря. З нагоди 200-річчя народження Тараса Шевченка Український конгресовий комітет Америки, відділ Іллінойс влаштував грандіозний ювілейний концерт «Майдан і Шевченко» (директор програми Володимир Попович).
Перед присутніми виступив голова місцевого відділу УККА Олесь Стрільчук.
Відтак розпочалась святкова програма. 
Роман Сидорук виконав пісню «Шлях до Тараса». Його змінив на сцені Театр «Істина» під керівництвом Ліни Митничук.
Заслужив аплодисментів й учасниці ансамблю бандуристок «Чар-зілля».
Далі ведучі програми Андрій Глубиш та Милана Семенюк запросили на сцену інших учасників: учнів Школи українознавства «Рідна школа», хор СУМу ім. М. Павлушкова (диригент В. Попович). Останній виконав славень Майдану «Плаче кача», пісню «Герої не вмирають».
Дитячий хор виконав «Шевченкові слова». А учень Школи українознавства при осередку СУМу у м. Палатайн Михайло Добрянський майстерно декламував вірш Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало…»
Виступив також хор «Громадський» (диригент і керівник Володимир Попович).
Завершилось дійство виконанням «Заповіту» та славня «Ще не вмерла Україна».
Свято напрочуд вдалося. Але ювілей Шевченка не закінчився, позаяк триватиме увесь 2014 рік. Та що рік! Для українців Тарас Шевченко — як рідний батько. Він у нас один. На всі часи. То про нього мовив поет Григорій Білоус: «Той безсмертний, хто не інших, а себе переживе». Великий Кобзар пережив себе. Наша йому безмежна любов, всенародна пам’ять і довічна шана. Будеш з нами, рідний Батьку, поки світу й сонця!
 Оксана КУШІЦЬКА-МОМЧИЛОВА,
«Українське Чикаго»
Чикаго