У Чикаго свято бережуть пам’ять Героїв Небесної сотні

0
257
Світлини Івана Яреська

Україна і діаспора відзначили День пам’яті Героїв Небесної сотні. Сім років минає від масових розстрілів на Майдані. Тоді, 2014-го, здавалося, ми були сильні духом, вірили, що почнемо будувати гідне життя в оновленій країні. На жаль, мусимо констатувати, то був лише початок боротьби. Зараз маємо повзучий реванш. Особливо боляче, коли бачиш намагання деяких нинішніх прокремлівських посіпак дегероїзувати Небесну сотню, звинуватити справжніх патріотів у всіх бідах і гріхах.

20 лютого 2021 року у катедрі святого Андрія Первозваного Православної Церкви України українська спільнота Чикаго та передмість вшанувала Героїв Небесної сотні.

Перед початком заупокійної панахиди настоятель катедри митрофорний протоієрей Віктор Полярний звернувся до присутніх з патріотичною промовою.

Після панахиди Генеральний консул України в Чикаго Сергій Коледов поклав квіти перед пам’ятником Небесній Сотні і Героям України.

Іще рік тому, в листопаді, коли в Україні відзначали День Гідності та Свободи, Володимир Голоднюк, батько полеглого на Майдані 19-річного Устима, поділився із журналістами своїми тривогами: «Змінюється політична ситуація. Я бачу крен у бік Росії. Нам уже починають легенько нав’язувати цю думку. Може колись так статися, що наших рідних визнають провокаторами, які були винні в тому, що їх розстріляли».

Через місяць, коли задля обміну полоненими суд відпустив п’ятьох ексберкутівців, підозрюваних у розстрілі активістів Майдану, волонтер, координатор громадської організації «Штаб Національного Спротиву Збаразького району», яка донині підтримує бійців на передовій, Володимир Голоднюк обурювався: «Це скотство і знущання над пам’яттю хлопців!». На його думку, такий обмін мав би відбутися лише після того, як злочинці отримають вироки.

Наперекір ненависникам українці пам’ятають своїх героїв. І навіть чиказька земля — не дає знікчемніти святій пам’яті. Насупроти тим в Україні, хто намагається споганити її через своє невиліковне імперське «нєдєржаніє».

Ізидор СТАРИЦЬКИЙ,
«Українське Слово»