Трійці Святої поборниці

0
493

30 вересня (17 вересня за ст. ст.) церква згадує святих мучениць Віру, Надію, Любов та їхню матір Софію. 2 жовтня у церкві святої Софії УПЦ КП відбулось храмове свято на честь  покровительки святої Софії та її трьох доньок – Віри, Надії, Любові.  Вшанування цих чотирьох святих співпало також із 65-ю річницею заснування парафії.
Святу Божественну Літургію очолив настоятель парафії св. Андрія Первозваного УПЦ КП митрофорний протоієрей Віктор Полярний. Разом із ним співслужили настоятель парафії св. Софії митрофорний протоієрей Олексій Касперук спільно з священиками Ярославом Василиком і Михайлом Плескуном. Після Божественної Літургії о. Віктор Полярний виголосив проповідь, в якій звернув увагу на важливість відвідування церковних богослужінь і дотримання Божих і церковних заповідей. Він підкреслив, що саме свята Софія і три її доньки, які носили імена трьох головних християнських чеснот – Віра, Надія, Любов – були замучені за свою відданість Богу. Любов – це основа, на якій стоїть світ, а віра в Бога і надія, тільки береже і підсилює любов до Бога, який є творцем усього світу. Отець Віктор закликав нас довести своїми ділами, помислами і словами свою відданість Всевишньому. Адже, коли ми вірні нашій церкві, то ми є вірні народові, а хто вірний народові – вірний Богу. Хто служить Богу – той і любить Бога. Ці слова заставили задуматись кожного присутнього у церкві, адже усвідомлення того, що Бог є джерело життя і любові, дає краще розуміння того, що любов до Бога і до ближнього – це і є основа нашого суспільного і духовного життя. Також отець Віктор в присутності всіх парафіян і прихожан привітав митрофорного протоієрея Олексія Касперука. Саме так співпало, що о. Олексій Касперук у цей день відзначив 25-тиріччя своєї невтомної праці у Божому винограднику. Святкове богослужіння закінчилось многоліттям митрофорному протоієрею Олексію і усім жінкам, що носять імена Софії, Віри, Надії і Любові.
Усе Богослужіння супроводжувалось гарним та милозвучним співом у виконанні церковного хору під керуванням Ольги Сивик. Під сам кінець служби у їхньому виконанні пролунала пісня-молитва Миколи Лисенка на слова Олександра Кониського «Боже великий, єдиний, нашу Вкраїну храни», яку ще наші прадіди вважали своїм духовним гімном.
На завершення богослужіння було здійснено чин освячення води і окроплено дві ікони, Хрест до Тетраподу і чотири хоругви, які пожертвували нашому храму парафіяни Михайло Комарницький та Марія і Віктор Войтихіви.
Святкування продовжилось у прицерковній залі. Святкову програму відкривав голова парафіяльної управи Віктор Войтихів, а пані Олександра Косогор була ведучою програми і представляла усіх гостей. Пан Віктор розповів усім присутнім про історію заснування парафії. Відзначив усіх людей, що вірно служили і продовжують служити на благо і розвиток парафії. Також пан Віктор вручив грамоту отцю Олексію, який відзначив 25 років свої душпастирської праці. Він підкреслив, що хоча отець Олексій не так довго є при нашій парафії, але за цей короткий відтинок часу йому вдалось згуртувати і скріпити парафіяльну громаду, залучити до церкви молодше покоління.
Далі до слова було запрошено отця Олексія Касперука, який виголосив слова вдячності усім отцям і гостям, що прийшли розділити радість парафіяльного свята. Настоятель подякував усім присутнім за щирі поздоровлення на його адресу з нагоди 25-річної наполегливої і відданої праці українській церкві. А також побажав усім нам, щоб у наших серцях завжди лунали слова Господа нашого: «Любіть один одного! Як я Вас полюбив, так і Ви полюбіть один одного».
Привітання лунали від представників і священнослужителів різних парафій в Чикаго – о. Віктора Полярного (парафія св. Андрія Первозваного в Блумінгдейлі), о. Івана Лимара (православна катедра святого князя Володимира в Чикаго), о. Анатолія (православна катедра св. Покрова в Чикаго). Пані Христина Верещак представляла парафію св. Ольги і Володимира. Отець Микола Бурядник зачитав привітання від греко-католицької парафії св. Йосипа Обручника в Чикаго. Отець Микола підкреслив, що це є дуже важливою і необхідною справою усім разом збиратись і об’єднуватись під час проведення таких заходів. Адже у такий спосіб ми не тільки доводимо тісну співпрацю усіх парафій і парафіян, але й демонструємо цілісність і нероздільність української громади.
Привіти лунали від Фундації і Кредитівки «Самопоміч». Парафія дуже вдячна Фундації та Кредитівці за дуже щирий дар. Голова УККА, відділ Іллінойс пан Ігор Дячун тепло і щиро вітав парафію.
Потішили своїми виступами і концертною програмою наші наймолодші прихожани, які є одночасно учнями вокальної студії «Елегія» під керуванням Світлани та Віти Поляк із допомогою від Олі Сивик. Ця студія дуже успішно існує при парафії уже декілька років поспіль. Навчання і заняття у цій студії дають змогу ознайомити наших дітей з історією українського народу, його традиціями і піснями, що є дуже важливим на сьогоднішній день. Серед юних артистів хотілось би відмітити і подякувати Соломійці Михайлюк, Юлії Курдіані, Юлії Маковійчук, Ангелінці Бакун, Ані Гордій, Катрусі Глют, Галині Мазурик, Кароліні Катрич, Марічці Гарматюк, Юлі Лисій, Іванкові Когуту, Марічці Касперук.
Не можемо ми не відзначити роботу нашого сестринського комітету, який приклав багато зусиль для проведення свята. Наші сестриці порались на кухні, поки усі гості частували смачні українські страви і весело проводили час. Віктор Войтихів від імені усіх гостей подякував сестринському комітету за смачно приготовлений обід, а також за щедру матеріальну допомогу на розвиток церкви та її благоустрій. Низький уклін Любі Путренко, Марії Войтихів, Христині Сабецькій, Оксані Фармизі, Мілі Челак, паніматці Любі Касперук, Євгенії Бузько, Оксані Когут, Люді Путренко, Олі Старик за вашу невтомну працю.
І на завершення хотілося б підкреслити, що кожен із нас, перебуваючи за тисячі кілометрів від України, тужить і сумує за своєю рідною землею, за рідними і близькими, та Бог є всемилостивий і не забуває нікого, роздаючи кожному свої дари. Таким Господнім дарунком для нас, українців у Чикаго, є наша церква святої Софії. Сюди ми поспішаємо із своїми радостями і бідами, тут ми отримуємо відповіді і слушні поради на свої запитання. Тут завжди чекають на нас наші священнослужителі, які вчать нас любити Бога і вірити в нього. Отже, не забуваймо щодня дякувати нашій церкві, нашим отцям, що ми маємо можливість бути частиною великої української громади на такій далекій від України, Американській землі.
Наталія ОЗЕРНА,
м. Чикаго