За Вітчизну під покровом Пресвятої Богородиці

0
336

Свято Покрови Пресвятої Богородиці недарма було головним для запорозьких козаків, УПА, та й у нас віднедавна воно відзначається саме як День захисника України. Бо у свята таки солдатське походження. За однією з давніх християнських легенд, Богородиця сховала під своїм покровом обложений ворогами Царгород — аж поки не підійшло військо й не скинуло нападників у море. Тут зачаровує саме оцей момент — прихід солдатів. Якби вони не прийшли, все могло скінчитися інакше. Тобто в старій легенді є непряме визнання того, що війна — це зло, яке сили небесні не можуть подолати самотужки. Треба, щоб прийшов хтось із людей — за велінням серця, за покликом обложеної Батьківщини. Так, як це сталося у нас 2014 року, відколи відзначається цей день. Власне, наші солдати й досі там, де їх тримає обов’язок, і де вони роблять для Вітчизни все, що від них залежить. І нехай Пресвята Богородиця зробить усе залежне від неї — щоб вони повернулися до свого, врятованого ними, дому.
День захисника України –
Мужності й геройства свято.
І ми вклоняємося тим,
Хто літ тому назад багато
І тим, хто нині з автоматом
Наш спокій береже і захищає,
Всю нашу велику родину,
Рідну землю свою – Україну!
«14 жовтня, Покрова Пресвятої Богородиці, ще з козацьких часів був святковим днем захисників Вітчизни. Тому, свідомо викреслюючи з українського календаря чуже, штучно до нас привнесене свято російської армії-окупанта, я цілком природно зупинив свій вибір на 14 жовтня», – зазначив президент України Петро Порошенко.
 «Сила нескорених» – саме під таким гаслом свято Дня захисника України 16 жовтня 2016року в банкетному  залі парафії св. ап. Андрія Первозваного Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП), що в Блумінгдейлі.
В катедрі відслужили молебень за здоров’я воїнів-захисників України.
У храмі святім  поставлю свічу,
Молитимусь  палко і щиро,
Мій воїне любий, за тебе прошу,
Живий, щоб вернувся додому.
Після молебню отець Микола Бурядник, Посол України в США Валерій Чалий, конгресмен Пітер Раском, очільник УККА, відділу  Іллінойс Ігор Дячун, член ООЧСУ відділу Палатайн Богдан Юринець, голова Автомайдану в Чикаго Михайло Ґлебів, Генеральний консул України в Чикаго Лариса Герасько, представники СУМу, Пласту, ОДУМу, українські американські ветерани – відділ 32 у Чикаго, ООЧСУ та ОЖ-ООЧСУ, парафіяни  і прихожани пішли до пам’ятника Небесної Сотні, пам’ятника воїнам-захисникам України. Діти поклали вінок  до підніжжя, маленькі пластуни стояли на варті, а настоятель парафії св. ап. Андрія Первозваного УПЦ КП митрофорний протоієрей Віктор Полярний відслужив панахиду за воїнів, що полягли, захищаючи свій дім, свою Батьківщину від загарбників.
Приємно було бачити воїна АТО Олександра Місюру, що проходить реабілітацію  в Чикаго і тут співпрацює із Автомайданом, допомагає своїм побратимам.
А в банкетному залі на гостей чекали учасники концерту, приуроченому всім воїнам, тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України  не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах, цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які і сьогодні борються за незалежність нашої держави.
Концерт відкрив ансамбль бандуристів “Чар-зілля”  під керівництвом Лесі Клімченко та школа бандури  ОДУМу при нашій парафії  з її керівником Оксаною Родак.
І лунала в залі пісня “Молитва за Україну”, в яку всю душу вклали маленькі виконавці “Елегії”.
Про самовіддану боротьбу воїнів УПА співала  Катя Глют:
Ми підемо вперед- і здобудемо волю,
України своєї ми вірні сини…
Галинка Мазурик підхопила  за Катеринкою цю ноту любові до рідної землі у пісні про Україну, за нею Денис Чорній і Юля Скочиліс  прочитали поему :
Вставай, Україно, вставай,
Дай познак , яснішим від грому,
Що ти не рабиня Москви,
І нею не будеш ніколи….
Ведучі концерту Олександр і Наталія знову нагадали всім про велику жертву наших воїнів , а Катя своїм ніжним і тремтливим голосом співала про душі воїнів, що ” перетворились у зграю білих журавлів”….
Непроста історія нашої Батьківщини: з давніх- давен, з часів козацтва, сини України боролись за її волю і кращу долю.
І зал наповнився знову тужливим старовинною стогоном-піснею  “Козака несуть”, котра зворушила не одного присутнього в залі до сліз. Її виконав хор парафії св. ап. Андрія Первозваного, а за реквіємом прозвучала “Ой, у лузі червона калина”, гімн усусів…
Воскресни, рідна Україно,
Воскресни, з болю відродись…
Хор під керівництвом  Богдана  Кулешко завершив концерт піснею- молитвою “Боже, великий, єдиний”.
…У сучасних нелегких обставинах життя нашого народу так важливо просити Покрови Пресвятої Владичиці. Адже вся наша історія свідчить про її особливу любов до України і віримо, що вона не залишить нас і тепер, коли так потребуємо її заступництва і захисту, і повернення додому наших Нескорених.
Ірина МУСЯКЕВИЧ
Фото: Петро КОВТУН