Київщина

    0
    520

    Самі собі «Автодор»
    Вітчизняні автошляхи давно прозвали «дорогами спотикання». А надто — місцевого значення, чимало з яких не ремонтуються десятиліттями. За цей час вони стали настільки розбитими, що подекуди обабіч водії колесами вже обкачують поля та пішохідні стежки. Такою донедавна була дорога на вулиці Чабанівській, яка пролягає селом Крюківщина, що неподалік столиці…
    Автошлях завдовжки 800 метрів з’єднує цей населений пункт та сусіднє село Гатне з центральною магістраллю на Київ. І хоча тут лише приватний сектор, рух дорогою дуже жвавий. А покриття на ній так зносилося, що краяни іронічно нарекли її «руїнами Херсонеса». На цьому шляху налічувалося понад 40 ям, та таких, що в них провалювалися колеса і застрягали машини. Тут мало не щотижня стаються ДТП.
    Куди тільки люди не скаржились: і в «Укравтодор», і в райадміністрацію, і в ОДА, «своїм» депутатам у парламенті… Проте ні дорожня служба, ні місцеві владці не реагували на звернення. Допоки нарешті у Крюківщині не знайшовся діяльний чоловік — Микола Косенко, який запропонував самим жителям скинутися грошима і полатати «руїни Херсонеса».
    Громадський активіст був почутий. І в сусідніх, прилеглих до Крюківщини селах знайшлося чимало охочих долучитися гривнею до суспільно-корисної справи. Допомогли і місцеві бізнесмени. Вдалося зібрати 100 тисяч гривень. Цього вистачило не лише на те, щоб засипати хоча б найглибші ями (а саме так планували спочатку), а й укатати дорогу новеньким асфальтом. Знайшлися фахівці, які приватним чином узялися допомогти селянам провести толоку на дорозі. Тож тепер вулиця Чабанівська має вигляд сучасного шосе. Частина грошей залишилася невитраченою, тож тепер Микола Косенко разом з іншими активістами вирішує, яку ще дорогу відремонтувати.
    «Київавтодор» історію з вулицею Чабанівською коментувати не квапиться. Свої гроші місцеві жителі навряд чи повернуть — надто багато треба експертиз, щоб довести, що тут був аварійний стан.
    До речі, послуги з ямкового ремонту доріг у Київській області затребувані. Є чимало приватних бригад таких фахівців. Беруть від 300 до 600 гривень за один квадратний метр аварійної ділянки. Втім, проблема ям на дорогах далеко не місцевого значення. Це, як зазначають експерти, справжня національна біда.
    Протяжність автомобільних державних автошляхів в Україні — 169,5 тис. км. За їхній стан відповідає Державне агентство автомобільних доріг України. Ще є 250 тис. км вулиць міст, селищ і сіл, якими мають опікуватися місцеві органи влади. А також є відомчі й внутрішньогосподарські дороги…
    Чому вітчизняні автошляхи в такому ганебному стані, загальновідомо. Передовсім через хронічне недофінансування дорожньої галузі, а ще — корупцію. Кошти, передбачені в бюджеті на ремонтно-будівельні роботи, на різних владних рівнях безсовісно розкрадаються шляхом «відкатів за сприяння», завищених цін на будматеріали і взагалі невиконаних за технологією робіт.
    Проте подає надію те, що з року в рік фінансування ремонтів доріг хоч і потроху, а все ж зростає. Так, у держбюджеті на 2019 рік на цю галузь передбачено понад 55 млрд грн видатків — майже на 10 мільярдів більше, ніж нинішнього. Державний дорожній фонд, який було створено торік у рамках реформи місцевого самоврядування, запрацював 1 січня 2018-го. У кожній області тоді ж відкрились і його регіональні відділення. Контролюватимуть якість виконаних робіт сертифіковані працівники технічного нагляду. В кожному районі працюватимуть громадські інспектори, яких запровадили на рівні радників голів райдержадміністрацій…
    В уряді пообіцяли, що створений фонд віднині гарантуватиме фінансування українських доріг. «Це частина реалізації нашої п’ятирічної стратегії. Наголошую: українці мають право їздити по добрих дорогах і будуть їздити по якісних дорогах», — заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Глава уряду вміє красиво говорити, зокрема обіцяти. Проте поки що мало в це віриться з огляду на стан доріг в Україні.
    Лісовий турнір
    На базі Дзвінківського навчально-науково-виробничого центру відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярська лісова дослідна станція» відбулися перші Всеукраїнські інтелектуально-спортивні змагання професійного спрямування «Лісовий турнір» (Forestry Quest) серед студентів коледжів та університетів, що навчаються за спеціальністю «Лісове господарство».
    Кожна команда складалася з чотирьох учасників, серед яких одна дівчина. Всього у змаганнях взяли участь дев’ять студентських колективів: команда Лубенського лісотехнічного коледжу, три команди Національного університету біоресурсів і природокористування України, Сторожинецького лісового коледжу, Шацького лісового коледжу ім. В. В. Сулька, Уманського національного університету садівництва, Житомирського національного агроекологічного університету та ВП НУБіП Боярського коледжу екології і природних ресурсів.
    Лубенський коледж представляли студенти четвертого курсу Анна Здоровик, Олексій Костенок, Валентин Черня та Ігор Макаревич. Лубенську команду очолював викладач фахових дисциплін Олександр Литвиненко.
    На першому етапі майбутні лісівники вправлялися з двох дисциплін «Заміна ланцюга бензомоторної пилки» та «Розкряжування колоди механізовано». Всі учасники продемонстрували вміння, спритність і точність виконання конкурсного завдання.
    Другий етап «Лісового турніру» був найважчий, адже всі команди долали семикілометровий маршрут і визначали на «чек-поінтах» понад 50 зразків пагонів у листяному та безлистяному стані, шишок, насіння деревних і чагарникових порід, гербарій трав’янистих рослин-індикаторів, представників лісової фауни, пошкодження дерев хворобами і шкідниками та зразки деревини. Для цього знадобилася неабияка фізична підготовка та знання із профільних дисциплін — дендрології, ботаніки, біології лісових звірів і птахів, деревинознавства, лісозахисту, а також навики із лісової таксації і лісівництва.
    Під час третього етапу змагань мали провести таксацію лісового насадження, тобто визначити середній діаметр і висоту деревостану, перелік та визначити запас деревини.
    За підсумками виступів на всіх етапах перемогу в напруженій боротьбі здобула команда «Лубенські лісівники», за яку виступали студенти четвертого курсу Анна Здоровик, Олексій Костенок, Валентин Черня та Ігор Макаревич. Лубенці набрали 214 балів. Тож головний приз у вигляді жолудя за перемогу у перших Всеукраїнських інтелектуально-спортивних змаганнях професійного спрямування «Лісовий турнір» поїхав до Лубен. Друге місце із 203 балами посіла команда «Тигри» (НУБіП України). А третіми фінішували студенти Сторожинецького лісового коледжу, отримавши 188 балів. Усі призери та учасники змагань отримали дипломи, цінні подарунки та сувеніри.