По-перше, російські пропагандисти аж піною захлинаються від того, що герой їде додому. По-друге, повилазили малоросійські монстри, яких масово наштампували холдинги Пінчука та Коломойського. І тепер вони вважають себе не тільки супєрматєрями, а й політологами та істориками.
Було цікаво побачити такого собі Алєксандра Лазарєва — набріоліненого мальтіпу Мураєва, який аж захлинався, кто такой етат Канавалєц. До речі, хлоп змарнів та постарів в екзилі, певно, хазяїн погано годує.
І друге, вилізла ота горе-психологиня із СТБ Наталка Холоденко, яка почала штампувати контент про нікчемність перепоховання і піддавати сумніву важливість події.
У такі моменти розумієш, скільки зла нашому суспільству наробили СТБ та «плюси». Які майстрували неотесаних «Антонін», а тепер як колишня піарниця каналу Коломойського — бідкаються, що їм не дано стати топом аналітики рівня Юлії Мостової. Яка, до слова, була самостійною успішною фігурою ДО одружень з відомими чоловіками і Після.
Я от передивились фото і відео з урочистостей з нагоди перепоховання Коновальця.
Кілька моментів, які справді вартують.
Перше: увага до деталей. Перевезення труни на лафеті є елементом урочистих військових і державних похоронів, що символізує останній шлях воїна. Друге — до броньовика причепили тридюймову гармату — оригінальний зразок 1917 року, що перебував на озброєнні Армії УНР, а саме дивізії Січових стрільців під командуванням полковника Коновальця.
І головне — біля Патріаршого собору труну зустріли воїни Третього армійського корпусу та Військової школи імені Євгена Коновальця, які утворили коридор зі смолоскипами. Фото звідти справді бамбіческі, там де Білецький і все таке.
Плюс — перерахую, хто на церемонії прощання біля труни полковника Коновальця урочисто освячували хоругви підрозділи Сил оборони. І це була світла пляма — після того як Єрмак затоксичив навіть бренд «Хартія».
Так от: хто там освячував свої символи?
У церемонії освячення взяли участь 12-та бригада спеціального призначення НГУ «Азов»; 20-та бригада оперативного призначення НГУ «Любарт»; 8-ма артилерійська бригада НГУ «Гармаш»; 1-ша Президентська бригада оперативного призначення НГУ «Буревій»; 14-та бригада оперативного призначення НГУ «Червона Калина»; 15-та бригада оперативного призначення НГУ «Кара-Даг»; 41-й полк безпілотних систем НГУ «Pilum» та 131-й окремий розвідувальний батальйон імені полковника Євгена Коновальця Сухопутних військ ЗСУ.
«Торкаючись хоругвами труни полковника Коновальця під час церемонії освячення, підрозділи отримали символічне благословення на продовження боротьби з одвічним ворогом за волю та незалежність», — пояснили у пресслужбі 1-го корпусу НГУ «Азов».
Так от для кого важливе повернення героя. Для тих, за кого не соромно і для тих, хто якраз продовжує спадковість.
Окремо ще один такий момент скажу. У Києві на вулиці Коновальця в дорогих ЖК подекуди живе така публіка, яким в принципі пофіг і на національні рухи, і двіж за незалежність, і на реальні сенси ідентичності. Аби в клювіку щось було, як Полякова показувала.
Коли твої національні герої зі шкільної програми розкидані по всьому світу — ти часто не сприймаєш їх як щось таке, чого можна торкнутись фізично. Це щось на рівні, а ну був собі Арагорн і Дейнеріс з трьома драконами, ну і добре.
Коли ж твій герой похований у себе вдома на Пантеоні — є відчуття, що це все було. І не на словах.
Але ще раз. Боже, як же ми зараз пожинаємо наслідки засмічення мізків тєліком олігархів у нульових-десятих.
Марина Данилюк-Ярмолаєва
На фото: церемонія перепоховання на території Національного військового меморіального кладовища взірцевого воїна та вагомого державного діяча України полковника Євгена Коновальця
Фото: Офіс Президента України, Київська Трьохсвятительська духовна семінарія
