Усе про рішення «Групи семи» щодо російських активів і чому боротьба за 300 мільярдів доларів триває

0
60

Наприкінці минулого тижня лідери країн «Групи семи» офіційно оголосили про рішення, яке обговорювалося протягом останніх місяців: G-7 надасть Україні позики, що погашатимуться за рахунок прибутків від 300 млрд дол. заморожених активів. Тобто до нас ця допомога надійде у формі грантів. За попередніми домовленостями, ми отримаємо 50 млрд дол. до кінця цього року або на початку 2025-го.

В офіційному Комюніке, опублікованому за підсумками Саміту, зазначено, що країни «Великої сімки»:

підтверджують непохитну підтримку України стільки, скільки буде потрібно;

наголошують, що Росія повинна припинити свою незаконну агресивну війну та заплатити за шкоду, яку завдала Україні;

розкривають деталі кредиту.

Президент США Джо Байден сказав, що такий крок є ще одним нагадуванням Росії, що «ми не відступимо», тоді як Владімір Путін у своєму терористичному стилі назвав це «крадіжкою», яка «не залишиться безкарною». Втім, раніше у нашій аналітиці ми вже пояснювали, що Росія стала «карати» західні компанії, забираючи їхні активи задовго до того, як західні уряди почали серйозно розглядати конфіскацію.

Саміт G-7 проходив на тлі політичних потрясінь у низці ключових країн групи. США готуються до президентських виборів 5 листопада, а Велика Британія — до парламентських 4 липня, де консервативна партія, ймовірно, поступиться лейбористам уперше за 14 років. Тим часом вибори в ЄС минулого тижня показали суттєве зростання популярності ультраправих у Франції, після чого президент Емманюель Макрон розпустив національний парламент і призначив позачергові вибори, перший етап яких відбудеться 30 червня.

Угода про надання додаткової підтримки Україні через використання ресурсу заморожених активів показує, що лідери G-7 залишаються єдиними у підтримці Києва і розуміють, що допомогу на 2025-й потрібно зацементувати зараз, аби вона знову не стала заручником політичних потрясінь наступного року. Україні необхідні ці гроші: раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що на наступний рік Україна має непокриту потребу в обсязі від 12 до 15 млрд дол.

Втім, рішення щодо кредиту — проміжна перемога. Україні потрібно далі працювати над повною конфіскацією російських активів на 300 млрд дол., адже це законно, економічно обґрунтовано і морально правильно.

Шлях до цього рішення

Російські суверенні активи — міжнародні резерви Центрального банку РФ — вартістю понад 300 млрд дол. лежать заморожені в країнах Заходу. З початком повномасштабного вторгнення в Україну Москві закрили до них доступ. Ми точно знаємо, що їхня левова частка зберігається в Euroclear, фінансовій установі зі штаб-квартирою в Брюсселі, яка спеціалізується на зберіганні та розрахунках за цінними паперами. На цих активах Euroclear отримав прибуток до оподаткування в розмірі 0,794 млрд євро 2022 року та 4,34 млрд євро 2023-го, що становить понад 5 млрд євро за два роки.

Що стосується решти активів, їхній точний розмір, форма і місце розташування невідомі. У США, наприклад, може бути близько 5 млрд дол. «Група семи» раніше зобов’язалася тримати їх замороженими до моменту виплати Росією компенсації Україні за завдану агресією шкоду.

З грудня 2023 року США разом із Великою Британією та Канадою просували у G-7 повну конфіскацію, але це рішення наштовхнулося на великий опір з боку європейських країн. У квітні Конгрес США навіть прийняв Закон про відновлення економічного добробуту та можливостей для українців (скорочення від англ. — закон REPO), який дозволяє Білому дому конфіскувати російські суверенні активи в США.

ЄС своєю чергою обрав найменш ризикований і, відповідно, найменш вигідний шлях передавати Україні доходи щорічно в міру їхньої генерації в розмірі 3–4 млрд євро. Олії в вогонь додають очільники Європейського центрального банку, які системно виступають проти повної конфіскації, сіючи паніку.

Саме тому США запропонували альтернативну модель максимізації європейського рішення, яку і було політично погоджено на останньому Саміті «Сімки».

Деталі кредиту

Країни G7 погодилися, що нашій країні будуть надані індивідуальні кредити через надзвичайну програму прискорених доходів для України (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine, або ERA) за власними процедурами партнерів. У Комюніке Саміту вказано, що експерти ще працюватимуть над деталями.

Цю модель наші партнери називають кредитом, але для України ці кошти стануть безповоротною допомогою, оскільки погашення позик здійснюватиметься за рахунок доходів на заморожені активи.

Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що країни Європейського Союзу станом на зараз не братимуть безпосередньої участі у видачі кредиту. За її словами, позику буде надано Сполученими Штатами, а також Канадою, Великою Британією та, ймовірно, Японією, враховуючи конституційні обмеження останньої. «З огляду на те, що всі ці активи заморожені в Європі, Європа вже бере участь, визначаючи гарантійний механізм виплати цієї позики», — пояснила вона. Ключове в її заяві є, втім, «станом на зараз», адже остаточне рішення щодо того, братимуть чи ЄС або його члени участь у видачі кредиту, може змінитися під час переговорів усередині Євросоюзу. Але, за інформацією журналістів Associated Press, найбільша частина кредиту може бути надана саме США.

Інша важлива частина угоди — це те, що ці гроші будуть спрямовані на закупівлю зброї та забезпечення армії, окрім економічних потреб і відбудови зруйнованого. «Ми маємо намір спрямувати ці кошти на військові, бюджетні потреби та потреби у відбудові України — у межах обмежень наших відповідних правових систем та адміністративних вимог», — йдеться у Комюніке Саміту.

До слова, за останніми оцінками Світового банку, опублікованими в лютому 2024-го, витрати на реконструкцію та відновлення України уже становлять 486 млрд дол. За весну цього року збитки суттєво зросли: коли Україна страждала від ракетного голоду, Росія завдала ще більшої шкоди нашій енергетиці. Тому ми продовжували всюди нагадувати, що первинне — це ефективна оборона, тож ці кошти не просто мають бути доступні для закупівлі зброї, але й українською оборонною агенцією і в українських виробників.

Наразі невідомо, чи матимуть кошти на макрофінансову допомогу умови та прив’язку до реформ, а також якими будуть механізми прозорості та контролю за їхнім використанням.

Механізми розподілу ризиків у разі зупинки або недостатнього рівня надходжень таких доходів ще узгоджуються, але домовленість полягає в тому, що вони будуть розділені між нашими партнерами, а не впадуть на плечі України.

Крім цього, за інформацією медіа, санкції ЄС, які заморозили ці активи, мають подовжувати кожні пів року одноголосно. Таким чином, навіть одна країна, наприклад, Угорщина, може зірвати продовження цих санкцій. Наразі в ЄС кажуть, що вони вивчають варіанти зниження цього ризику, наприклад, шляхом голосування за санкції рідше або ж через національне законодавство в Бельгії.

Противники повної конфіскації вже озброїлися новим аргументом, що надання кредиту під гарантії заморожених активів закриває шлях для повної конфіскації. Втім, якщо конфіскувати тіло, частина коштів може піти на погашення решти кредиту, тому цей аргумент не має підґрунтя.

Тільки повна конфіскація

У багатьох західних медіа, які висвітлювали результати Саміту «Групи Семи», простежується один спільний наратив: повна конфіскація — це занадто складно. Однак варто нагадати, що до весни 2024 року передача Україні доходів від заморожених активів або й цей кредит на 50 млрд дол. також вважалися дуже складними, але їх змогли реалізувати, коли з’явилася політична воля.

Виступаючи на конференції з відновлення України в Берліні, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила: «Тепер ми змушуємо Росію заплатити». Так, але навіть у моделі кредиту платить не зовсім Росія, а ризики на себе беруть знову ж таки наші партнери.

Ми досі часто чуємо стару пластинку: згідно з міжнародним правом країни не можуть конфіскувати ці активи в Росії та передати їх Україні. Але це не так. Група поважних експертів-юристів заявляла, що конфіскація російських заморожених активів не суперечить міжнародному праву. Правники навіть надіслали лист до столиць G-7, підписаний експертами з міжнародного права з Бельгії, Франції, Німеччини, Японії, Нідерландів, Великої Британії та США, детально пояснивши, чому відповідно до міжнародного права конфіскація буде законним і обґрунтованим контрзаходом у відповідь на російську агресію. Рішенням Генеральної Асамблеї ООН від листопада 2022 року Росія мусить не лише зупинити війну і вийти з території України, а й виплатити репарації, тобто компенсацію за шкоду, завдану агресією.

На цю тему ми написали дев’ять аналітичних брифів зі спростуванням аргументів і страхів наших партнерів, у тому числі один спеціалізований для Німеччини, а другий для Франції, провели десятки адвокаційних візитів, відвідавши всі країни G-7, виступали в парламентах західних країн, брали участь у понад 30 конференціях і круглих столах, публікували свої колонки у західних медіа, працюючи не лише з політиками, але й із західними суспільствами. Макети із чеками, які ми розробили для кампанії, були помічені більш як на 100 акціях по всьому світу, а хештег #MakeRussiaPay неодноразово ставав трендом у соцмережі Х (екс-Твіттер) та Instagram.

Ми продовжуватимемо нашу роботу в цьому напрямі, адже Росія повинна заплатити за свою агресію сповна.

Олена Галушка
Фото: Офіс Президента України