Минулий пленарний тиждень вкотре «прославив» Україну і її парламент далеко за межами держави, а відеокадри з четвергового засідання промовисто доповнили імідж нашої «європейськості». Утім, навіть за таких екстремальних умов депутати «перебігли» близько сотні законопроектів, з котрих 26 стали законами, більше півтора десятка схвалено в першому читанні, прийнято кілька десятків постанов, переважно стосовно позачергових місцевих виборів, призначених на 5 серпня нинішнього року. Відбулися парламентські слухання: «Про стан та перспективи розвитку Воєнної організації та сектору безпеки України».
ОЦЕ КАРТИНКА!
Не тільки слухання, тиждень видався «воєнним». Іскрити почало ще в минулий понеділок, коли на погоджувальній раді більшість наполягла на внесенні до тижневого розкладу роботи сумновідомого законопроекту «регіоналів» С.Ківалова та В.Колесніченка «Про засади державної мовної політики» № 9073. Його доповнили ще кількома «мовними» (в тому числі й «Про заборону звуження сфери української мови», проект В.Кириленка, НУ-НС, «Про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту» (щодо виховання рідною мовою)» за авторства К.Самойлик, КПУ), і цей вибухонебезпечний пакет вкинули на вечірнє засідання у четвер.
Представники опозиції ще зранку закликали і В.Литвина, і колег із більшості не розкручувати ситуацію до недопустимої межі — мовне питання зняти або хоча б відстрочити. В.Кириленко (НУ-НС) звернувся до Голови ВР «як до державника, історика: не допустити до розгляду питання, яке жодного позитивного міжнародного іміджу не додасть…», а для народу сьогодні важливіші економічні, соціальні проблеми. Цього ж вимагали від парламенту і його голови учасники мітингу під парламентськими стінами. Однак зупиняти маховик розкручуваного скандалу ніхто не збирався.
Перед початком «мовного» розгляду диспозиція сил була такою. За спинами В.Литвина та його заступників — чи то охорона, чи то наглядачі з числа «регіоналів». Трибуну ж оточили опозиційні депутати, в центрі з іконою Божої матері в руках стояла Л.Григорович (НУ-НС). А довершував усе це величезний кольоровий плакат, з котрого дихав вогнем триголовий змій із упізнаваними обличчями, 
схожими на керівників держави, та написом: «Знищимо мову — знищимо Батьківщину».
Російські тележурналісти, які завжди з’являються на засіданнях в критичні моменти, аж захлинаючись від творчого захоплення, коментували телефоном комусь у Москві побачене: «Є картинка!»
Перед головним дійством опозиція спробувала востаннє знайти компроміс. На її вимогу було оголошено перерву в засіданні. В.Литвин зібрав керівників фракцій на коротку нараду. Завершилася вона нічим. Заяву об’єднаної опозиції у зв’язку з цим озвучив В.Кириленко. Мовне питання, сказав він, вноситься, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-економічних проблем, «щоб зіштовхнути лобами людей, щоб в країні брали один одного за грудки.., більшість налаштована на те, щоб знищити українську мову — єдине, що ще не забрали олігархи…» Він закликав колег із фракцій більшості зняти мовне питання, як таке, що збурить суспільство, призведе до розколу держави, та «не підтримувати провокацію, яку внесли недруги України».
РОСІЙСЬКА — ЗНИКАЮЧА?
Чим же налякав законопроект № 9073? Якщо вірити одному з його авторів В.Колесніченку, він тільки мав би підсилити статус державної, «нашої солов’їної». Мовляв, вона залишається для спілкування в усіх офіційних установах і організаціях. Але у тих регіонах, де набереться до 10 відсотків населення з числа національних меншин, пропонується ввести ще й мову регіональну. Скажімо, уточнив, угорську, болгарську, єврейську, кримськотатарську, врешті російську, яка, за словами автора, «до цього часу має низький статус». Таких може бути 17-18 мов. Ось ними населення й послуговуватиметься не тільки в побуті, а й на владно-виконавчому, освітньому рівнях, крім цього, на його думку, Україна виконала б вимоги Хартії про мови нацменшин. Цей довершений і дуже демократичний проект пройшов усі необхідні експертизи, і в ньому враховані рекомендації Венеціанської комісії та ОБСЄ, запевнив автор. «Чи надасть можливість оця велика нація оцій маленькій купці людей… спілкуватися на регіональній мові?» — аж дзвенів іронією голос В.Колесніченка.
Його виступи цього вечора, а їх було кілька, буквально пересипані такими висловлюваннями на адресу колег-опонентів: «Це націонал-фашисти, готові розстріляти людину за іншу національність», «крикуни, які бояться залишитися без роботи», «політичні трупи»…
У тон однопартійцю виступив і М.Чечетов, який запевнив, що новий мовний закон «підвищить комфортність життя в країні», а вислів «титульна нація» особисто йому «нагадує Німеччину 30-х років». У відповідь на це опозиція дружно скандувала «Ганьба!», «Зрадник!», «Банду геть!»
Щодо згаданої «маленької купки людей», про яку вболівав В.Колесніченко, то це передусім численна російськомовна «купка», нагадали представники опозиції. Вони підрахували, що шанс набути статусу обіцяної регіональної мови, яка витіснить із ужитку у 13 регіонах українську, має тільки вона. Україні загрожує розкол за мовною ознакою на Півдні і Сході, частково на Півночі. За словами В.Яворівського (БЮТ-«Батьківщина»), який виступив від профільного парламентського комітету, «мовне питання розкручується на дуже фальшивій базі». Посилаючись на Європейську мовну Хартію, автори законопроекту № 9073 замовчують, що Хартія захищає мови зникаючі, а російську до таких ніяк не віднесеш. «Російська мова й без цього процвітає. Що зміниться? Хіба що люди будуть скандувати не «Банду геть!», а «Банду вон!» — сказав В.Яворівський. За його словами, новий мовний законопроект фактично є «клоном» свого попередника про другу державну мову, який одержав негативну оцінку як від європейських експертів, так і в Україні. Він зацитував відповідь з Венеціанської комісії, думку Верховного Єврокомісара ОБСЄ: йдеться про те, що нинішній мовний законопроект «може загострити напругу, він є контрпродуктивним для стабілізації українського суспільства». Українську мову, в обхід Конституції, намагаються позбавити інтеграційної для держави функції, головна вада внесеного законопроекту — передбачуване розширення вживання російської мови до рівня, що перевищить застосування української, — така думка спеціалістів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень. Навіть Міністерство фінансів виступило проти схвалення такого закону — він дуже дорого обійдеться державі.
Свою позицію щодо обговорюваної проблеми висловили представники фракцій: за закон — КПУ та Партії регіонів, проти — «БЮТ-«Батьківщини», НУ-НС, групи «Реформи заради майбутнього». Литвинівці, тобто фракція Народної партії, свою висловити не встигли: зчинилася бійка. До голосування не дійшло. Скориставшись гармидером, В.Литвин швиденько закрив засідання.
Тим часом місця навколо президії, урядова ложа перетворилися на своєрідний ринг. Молотили один одного поза спортивними правилами. Мало не проломили голову опозиційному депутату колишньому бойовому генералу М.Петруку (його закривавленого забрала «швидка» допомога). Тріщали по швах дорогі костюми, в небезпечних кульбітах вигиналися тіла солідних чоловіків… Уже коли стихла бійка, серед розпалених колег з’явився і один із авторів мовного проекту — «герой дня» В.Колесніченко. «Картинка» вийшла яскрава і обійшла всі вітчизняні телеканали — його вовтузять опозиційні депутати. Щоправда, на відміну від М.Петрука, вже наступного дня «потерпілий» — без синців і видимих ушкоджень — щедро роздавав журналістам коментарі.
«ВЗАЄМОЗАЛІКИ»…
У п’ятницю засідання не відкривалось — опозиція заблокувала трибуну та робочі місця президії. Схоже, на це… всі й розраховували. Голова ВР провів консультації з керівниками фракцій, які засвідчили: парламент вчергове зайшов у глухий кут. Кожна політична сила затялася на своєму.
На брифінгу В.Литвин заявив: Верховну Раду і парламентаризм в Україні зруйновано, і запропонував, щоб «не мучити країну» депутатам вдатися до саморозпуску та провести дострокові вибори.
Цю ідею охоче підтримала опозиція, в коментарях назвавши навіть дату можливих дочасних виборів — День шахтаря, 26 серпня. Мовляв, щоб Президент мав змогу розпустити ВР своїм указом, достатньо на 30 днів заблокувати її роботу, що об’єднана опозиція готова, в разі необхідності, зробити.
Однак лідер «регіоналів» О.Єфремов до слів В.Литвина поставився скептично: «Мені здається, що Володимир Михайлович тут більше займається піаром, ніж реальним вирішенням питань. У нас уже був період, коли парламент достроково розпускався, і ми не отримали ніяких позитивних моментів, а за умови, коли залишилося півроку до виборів, заявляти подібні речі можна сміливо, оскільки вони не тягнуть за собою жодних правових наслідків». За його словами, що робити далі, однопартійці порадяться на зборах фракції.
А невдовзі вустами «регіонала» В.Кисельова оприлюднено й пораду В.Литвину: «Якщо Володимир Михайлович розписався у власному безсиллі, підняв руки, … нехай складе повноваження Голови ВР. Ми оберемо людину, яка буде виконувати ці обов’язки далі…»
Між тим, вивченням обставин парламентської бійки уже зайнялася оперативно-слідча група МВС, яка вилучила всі відеоматеріали і провела дослідження безпосередньо у сесійній залі. Щодо поранення М.Петрука звучать різні версії: опозиція стверджує, що хтось із «регіоналів» ударив його кастетом, інша сторона — що сам «ударився об щось», мовляв, в тому місці «багато гострих кутів».
У кулуарах активно обговорювався й такий аспект: кому більше була вигідною саме ця розв’язка ситуації. Одні натякають, що напередодні голосування за мовний законопроект більшість не мала необхідної кількості голосів. Тож, мовляв, передусім «регіоналам». Однак О.Єфремов запевнив журналістів: 229 «за» набиралося. Тоді хтось із представників групи «РЗМ» чи литвинівців готовий був проголосувати всупереч заявам своїх лідерів? В такому випадку через зрив голосування — і вовки ситі, і вівці цілі. Опозиції, щоб посилити імідж серед свого електорату? Але її позиція на захист української мови як єдиної державної задекларована давно…
Якщо зануритися в глибини депутатських, за висловом В.Литвина, «взаємозаліків», то, виходить, як це не цинічно звучить, скандал вигідний кожній парламентській політсилі.
До речі, крім мовної, парламент впродовж трьох днів переймався ще й соціальними, економічними, правовими проблемами. Зокрема, серед свіжосхвалених — два законопроекти про обмеження куріння (№9474 та №9642), якими заборонено палити в усіх без винятку громадських місцях, а також на стадіонах під час Євро-2012. Постановою «Про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до Конституції України (щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб)» — 384 «за» — затверджено нові етапи проходження законопроекту про зняття депутатської недоторканності. Постановою «Про основні напрями бюджетної політики на 2013 рік» визначено бюджетні параметри — 240 «за», опозиція і фракція КПУ не голосували. Схвалено Закон «Про розвиток виробництва та споживання біологічних палив» — 247 «за» і в першому читанні законопроект «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо регулювання закупівельних цін на молоко» — 273 «за». До числа провалених потрапили законопроекти: «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо звільнення від покарання за хворобою)», автор — Т.Чорновіл, «Про національне антикорупційне бюро», автор — А.Яценюк, проект постанови про звільнення з посади голови Державної пенітенціарної служби О.Лісіцкова, низка опозиційних соціальних проектів.
Нинішній тиждень запланований для роботи з виборцями. Наступне пленарне засідання — 5 червня. За регламентом депутати мають продовжити розгляд незавершеного питання. Отже, таки доведеться відступити від норм регламенту чи ще раз наступити на ті ж мовні граблі? Стільки вже років наступаючи на них, можна б і обійти. Чи це обов’язковий передвиборний ритуал?
Ніна ЦЮПА
