Дедалі зростаюча кількість неправедних акцій Росії на тимчасово окупованій частині території України вражає весь цивілізований світ. Військових (які 60 років поспіль удень і вночі надійно, самовіддано й жертовно охороняли спокій усіх жителів півострова на суші й на морі!) російські нападники продовжують методично витискати з Криму, лукаво киваючи на «активістів місцевої самооборони». Зненацька всі усвідомили, що наміри та плани новітньої Російської імперії набагато агресивніші, ніж царської чи радянської.
Поки держава Україна спішно створює з добровольців «Національну гвардію», вона втрачає на півострові боєздатний потенціал всіх родів військ на десятки мільярдів доларів. Колишній міністр оборони Анатолій Гриценко уточнює: «Це — бойові кораблі з ракетним, артилерійським, мінним і торпедним озброєнням, кораблі управління й забезпечення, війська берегової оборони, морська піхота, база підготовки морського спецназу, морська авіація (бойові та транспортні літаки й вертольоти, аеродроми), бази, причали і логістика підтримки морських операцій, склади й арсенали озброєння (зокрема унікальні — в горах, на великій глибині, захищені від ядерних ударів ракетні комплекси берегової оборони, навчальні бази й полігони, бойова винищувальна авіація, літаки, ракети, летовища), комплекси радіотехнічних військ, зенітно-ракетні комплекси протиповітряної оборони, командні пункти авіації та сил ППО, танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти, артилерійські системи, переносні зенітно-ракетні комплекси, гранатомети, стрілецьке озброєння всіх видів, інженерно-саперна техніка, системи зв’язку, сили й засоби розвідки, в тому числі стратегічного для країни значення, та багато-багато іншого… Це подарунок 
Путіну на десятки мільярдів доларів? Це втрата військового потенціалу на десятки мільярдів доларів! А моральні втрати для всієї країни? Для всієї армії й інших силових структур? Для доль кинутих напризволяще військових? Для їхніх сімей, які зараз у небезпеці? Для кримських татар й інших жителів Криму, які не хочуть присягати Путіну?»…
Підступно полонений полковник Юлій Мамчур без дипломатичних «політесів» заявив: «Це урок для всіх українських військових, аби знали, що 
Росія віднині ніякий нам не брат, не братська країна, не братський народ. Російська влада завжди — це лютий і смертельний ворог України як країни, тим більше — України як держави, завжди, кожен день. Треба намертво прибрати з української свідомості й лексики ці маячні й спеціально закладені Кремлем зомбо-меми про «братерську Росію!».
Вартість анексованих «північним братом» земельних і водних ресурсів пів-острова експерти оцінили в понад 30 трильйонів(!) гривень. Промисловий потенціал Криму — в 50 мільярдів гривень, природні ресурси — в 150 мільярдів, а держдачі та санаторії — це ще 80 мільярдів гривень. Усю цю власність і надбання самозванці-керівники Криму вже поспішно передають Росії, хоча перед тим обіцяли, що ними «непорушно й виключно користуватимуться громадяни півострова. Грабунок відрізаного нині від материкової України Криму в розпалі, попри те, що він монолітно «вмонтований» у нашу державу інфраструктурно й економічно.
Тож недарма Україна планує притягти Росію до відповідальності за анексію Криму у впливових міжнародних судових інстанціях.
Багатьом уже очевидно: сценарій гарячої стадії холодної війни, яку Кремль оголосив Заходу, не обмежиться анексією та грабунком Криму. 
Серед огрому цинічних дій Москви вражає заява про намір денонсувати так звані Харківські угоди. Відхопивши у Києва Крим разом із Севастополем, Кремль тепер вважає, що про знижку ціни на газ не варто й балакати.
І все це неподобство відбувається на тлі незліченних єзуїтських закликів із арсеналу радянської пропаганди часів застою, підсиленого геббельсівським лексиконом про «націонал-зрадників» та фашистів-«бандерівців», які «в Києві відробляють американські подачки». Цим Кремль натякає, що замість дуже вірогідного військового вторгнення після Криму на материкову Україну готує ще й запасний, «гуманніший», план придушення «молодших братів» — газову війну, а замість окупації — банкрутство нашої держави, щоб паралізувати всі основні галузі життєзабезпечення.
Зокрема, останні факти свідчать, що Москва націлилася якнайшвидше позбавити нас статусу космічної держави — привласнити Національний центр космічного зв’язку біля Євпаторії, підпорядкований Державному космічному агентству України. Відразу після того, як уже захопила тут Базу вимірів і авіаремонтний завод, євпаторійський Національний дитячий курорт, а перед тим «Артек», в якому вже порядкує московське начальство, як і в «Чорноморнафтогазі» та на газонафтовому шельфі, в котрі вп’яв зуби «Газпром». Найшвидше й найспритніше загарбують російські комерсанти рекреаційну землю, нафту, газ, оздоровниці, транспорт, комунікації… Щодня відбуваються консультації й домовленості «освободітєлєй» із рептильною самопроголошеною місцевою владою, і Україна щодня втрачає мільярди доларів свого економічного та військового потенціалу…
Серед численних проблем, пришвидшеного й від того хаотичного запровадження нових імперських порядків усе тривожніше стає за долю патріотів військовослужбовців, їхніх родин та великого числа кримчан, які, згуртовуючись у найтяжчий період буття, звернулися до керівництва своєї держави з відозвою об’єднаних Українських громадських організацій Криму.
Ось головні її тези. Сьогодні, у XXI столітті, на своїй землі і у своїй державі, десятки тисяч громадян України перебувають під загрозою новітнього геноциду, етноциду та етнічних чисток. Найгірше у сучасному Криму територіально розпорошеному, зросійщеному та незгуртованому українському населенню. Його чисельність навіть за сфальшованим останнім Всеукраїнським переписом — понад півмільйона осіб. Питома вага українців в автономії сьогодні становить майже чверть населення. У багатьох населених пунктах кількість українців перевищує 40-50%. В атмосфері розпалюваного войовничого російського шовінізму найуразливішими, не захищеними Українською державою в Криму виявилися українські патріоти, українська інтелігенція та військовослужбовці. Лише впродовж двох тижнів у Сімферополі та Севастополі викрадено кількадесят українських активістів, журналістів, громадських діячів і навіть священнослужителів. Про долю багатьох із них нічого не відомо досі. Сьогодні у громадських місцях та на вулицях небезпечно говорити українською мовою. Відверті бандити з аксьоновської «самооборони» та маргінальні заїжджі «казачишки» у волохатих шапках та з російськими шевронами на рукавах за українське слово, мовлене на вулиці або у транспорті, за українську символіку можуть не лише виматюкати, а й побити будь-кого — вченого, учителя, артиста, музиканта… Аксьоновські озброєні бандформування 
(самооборона) та «русские» окупанти тероризують не тільки військових, але і їхні сім’ї, погрожуючи виселенням з помешкань. На багатьох українських патріотів в аксьоновському ЧК заведено справи як на «врагов Крыма», їхні портрети поширюють у містах, вивішують на будинках та в під’їздах. Сім’ям свідомих українців постійно погрожують. Тож сьогодні в Криму українці бояться не тільки за своє життя, а й за життя своїх дітей та онуків.
В окупаційному стані півострів перебуває всього місяць, але права людини та її свобода вже під загрозою. В Таврійському національному університеті призупинена діяльність факультету української філології, планується закриття кафедр української мови та літератури у кримських вишах. Створюються нестерпні умови для вчителів української мови і літератури, українознавства та історії. Практично всі вони завтра стануть безробітними. Передбачається закриття українських класів та ліквідація і так нечисленних українських шкіл, перш за все знаменитої Української школи-гімназії в Сімферополі, вже заплановано звільнення з роботи її директора — заслуженого працівника освіти України Наталі Руденко. Можна прогнозувати, що буде ліквідований і Український музичний театр, славетний ансамбль «Таврія», закриються всі українські театральні студії. Величезне потрясіння очікується і в українській освіті, яку передбачається переформатувати за путінською «великорусской» методологією. Це стане справжньою гуманітарною катастрофою для десятків тисяч дитячих доль. Вже сьогодні не транслюються центральні українські телеканали, заблокована доставка української преси.
Кримські українці у третьому тисячолітті не хочуть стати поживним субстратом та гарматним м’ясом для загрожуючої всьому світу агресивної путінської імперії. Ми не хочемо бути рабами, прислужниками та наймитами кремлівських посіпак!
Від нинішньої української влади, від усіх київських високопосадовців, правоохоронних органів, силових структур і, перш за все, Української армії, яка ще є на материковій Україні, ми та наші родини чекаємо дієвої підтримки і захисту. Українська влада українцям Криму має не лише забезпечити, але й гарантувати таке:
Життя та роботу на півострові у правовому полі України. Майбутнє нашим дітям та онукам. Збереження всіх конституційних прав та свобод. Здобуття освіти рідною мовою та збереження національної ідентичності. Збереження земельних та майнових прав і заощаджень. У разі вимушеного виїзду громадян Криму — надання їм статусу біженців. Надання компенсації за втрачене житло, матеріальні цінності, грошові заощадження та забезпечення роботою на новому місці проживання.
Усвідомлюємо, що захисту потребують й інші національні меншини, насамперед корінний, братерський і державотворчий народ — кримські татари. Але вони сьогодні ще перебувають хоч під якимсь захистом міжнародних організацій та потужного тюркомовного світу.
А українців у Криму може захистити тільки Українська держава, і про це Верховна Рада та уряд мають одно-значно заявити на весь світ. Тож українці Криму чекають на це слово!
…Заява Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України стосовно переслідувань священнослужителів на території АРК не менш розпачлива: «Останнім часом на території Автономної Республіки Крим зафіксовані випадки переслідування священнослужителів різних конфесій, має місце безпрецедентне порушення прав у галузі свободи совісті та віросповідання, гарантування недоторканності особи. Банди сепаратистів разом із російськими окупаційними військами намагаються залякати громадян України на території АРК, принизити їх честь і гідність. Чиниться насилля над віруючими людьми, які завжди закликали до міжконфесійного миру та злагоди в автономії.
Вимагаємо припинити практику терору та забезпечити дотримання прав і свобод людини. Звертаємося до міжнародних організацій, громадськості з проханням допомогти убезпечити священнослужителів і віруючих від переслідування».
…Водночас проти російської анексії українського півострова невпинно визріває рішучий протест корінних його жителів. Приміром, молоде крило репатріантів уже оголосило національно-визвольний рух кримських татар, який знайшов розуміння в ісламському світі. Його мета — відновлення національної державності кримськотатарського народу, перепинену анексією Росії в 1783 році. Його лідер Халілов заявив: «Доки державність кримськотатарського народу в Криму не буде відновлена, там повинно діяти законодавство України й норми міжнародного права, а не «закони» загарбника — Російської федерації».
…Тим часом російське вторгнення в Україну продовжує виплоджувати епідемію вірусу імперського шовінізму, настільки ж небезпечного, як і прокляті людством фашизм та нацизм. Кримська трагедія України триває… Ключове визначення всього, що відбувається на півострові, — кремлівська Каїнова печать, підлість, підступність, потоки брехні й агресії, прикриття анексії мирним населенням, зазіхання вже й на материкову Україну…
Проти цього постає вся планета. Росія рве український кордон і загарбує землі, перебуваючи у повній самотності. Влада ж Києва, яку нині підтримує весь цивілізований світ, зберігає шанси вийти переможцем у протистоянні з нападником, якому обов’язково доведеться розплачуватися за нечуване віроломство. Але поки що Україна щодня стрімко втрачає Крим, а надто багато людей — не лише рідну землю, а й своїх близьких, друзів і знайомих, які Москва примудрилася зробити чужими. Які ще нас чекають випробування за агресивними задумами Кремля?
Віктор ХОМЕНКО,
АР Крим
На фото: російські агресори в Криму
