Переговори у Мінську щодо врегулювання ситуації в Україні незалежно від результатів мали увійти в історію як одна з найбільших дипломатичних битв за мир у всьому світі, над яким уперше з часів Карибської кризи нависла надсерйозна загроза. Хіба що Путін мав іншу мету — надіти вуздечку на норовливу Україну і перетворитися на одного із світових гегемонів.
«Односторонній диктат США відповідає за ескалацію глобальних конфліктів. Із таким порядком Росія не може погодитися», — заявив московський правитель, виступаючи в Сочі на початку року. Оскільки Америка, яку Росія вважає своїм головним суперником і від котрої хотіла добитися рівного права на диктат на планеті, участі в переговорах не брала, то багато оглядачів пророкували фіаско фінальному раунду мінського процесу, або ж Кремль залишить за собою право в будь-який момент порушити досягнуті домовленості. Тобто було зрозуміло, що Путін на переговорах варитиме воду. Але запал, із яким сторони взялися за пошуки компромісу, давав надію на позитивний результат. Одне слово, у четвер ми мали прокинутись або з миром, або з війною.
Основній зустрічі у вівторок передувало засідання тристоронньої контактної групи, яка узгоджувала підсумковий документ з імплементації Мінських домовленостей. У середу відбулася попередня зустріч Президента України Петра Порошенка, канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Франсуа Олланда з президентом РФ Володимиром Путіним. Потім розмова велась у розширеному форматі, затим у вузькому, переривалися на каву — і знову до роботи. І так 16 годин поспіль. Це було схоже на конклав католицьких кардиналів, котрі під час виборів Папи зачиняються й не виходять, поки з комина не піде білий дим — сигнал про те, що рішення прийняте. Зі скупих повідомлень, які надходили з переговорної зали, було зрозуміло, що сторони не можуть узгодити лінію розмежування між воюючими сторонами, визначитися зі статусом так званих «ДНР» та «ЛНР».
«Росія на саміті в Мінську висуває неприйнятні умови, — заявив уранці Петро Порошенко. — На жаль, поки що хороших новин немає, але надія все ще є».
«Все дуже важко … Ускладнює те, що Порошенка продовжують вводити в оману, доповідаючи, що в Дебальцевському котлі у нього все добре…» — написав на своїй сторінці у «Твіттері» один із лідерів сепаратистів Денис Пушилін.
Урешті-решт нібито текст підсумкового документа було схвалено і передано для узгодження контактній групі. Але представники «ДНР» та «ЛНР» Захарченко і Плотницький відмовилися його підписувати, вочевидь, намагаючись продемонструвати свою самостійність як суб’єктів переговорів. «У критичний момент спостерігаємо дешевий театр. Але для всіх тут очевидно, що мир не в інтересах Росії та її ставлеників», — заявив один із європейських дипломатів.
Перемовини нагадували балансування на тонкій павутині над прірвою. Один неправильний рух і… Розмова четвірки лідерів знову відновилася. Близько 11-ї Ангела Меркель і Франсуа Олланд мали розмову за зачиненими дверима з Володимиром Путіним. Через півгодини президент Російської Федерації вийшов до представників ЗМІ й повідомив: «Нормандська четвірка» домовилася про припинення вогню з 00:00 години 15 лютого».
Своєю чергою глава «ДНР» Олександр Захарченко поінформував, що він та його соратники підписали підсумковий документ, проте деякі його пункти вимагають додаткового узгодження. При цьому висловив сподівання, що завдяки гарантіям президента Росії, канцлера Німеччини і президента Франції ця угода «покладе край бойовим діям і дасть змогу «ДНР» і «ЛНР» зайнятися мирним будівництвом на благо нашого народу».
Документ, підписаний у Мінську, має назву «Декларація на підтримку Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, прийнятого 12 лютого 2015 року». Починається він багатообіцяючою заявою про те, що Володимир Путін, Петро Порошенко, Франсуа Олланд, Ангела Меркель «підтверджують повну повагу до суверенітету і територіальної цілісності України». Комплекс заходів передбачає відведення важких озброєнь, що має розпочатися не пізніше другого дня після припинення вогню і завершитися протягом двох тижнів, створення зони безпеки для важкої артилерії на Донбасі, забезпечення з боку ОБСЄ ефективного моніторингу і верифікації режиму припинення вогню з першого дня відводу техніки, ухвалення законів, що забороняють переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей України, проведення конституційної реформи в Україні до кінця 2015 року, яка передбачає глибоку децентралізацію та надання широких прав територіям, підконтрольним бойовикам, виведення з території України всіх іноземних озброєнь, формувань, техніки і найманців під наглядом ОБСЄ.
Лідери також заявили, що вони підтримують продовження тристоронніх переговорів між Європейським Союзом, Україною і Росією з метою вироблення практичного вирішення питань, що викликають стурбованість останньої у зв’язку з виконанням Угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.
«Під час зустрічі в Мінську досягнуто всеосяжного політичного рішення, в тому числі про припинення вогню, що дає серйозні надії, але не все ще зроблено», — зробив підсумок президент Франції Франсуа Олланд.
Можемо поки що зітхнути з полегшенням? Поживемо — побачимо. Не слід забувати, що угоду укладено з Росією, котра досі нехтувала будь-якими міжнародними домовленостями.
Олександр КАРПЕНКО
