4 березня 2016 р., в день, коли Православна Церква вшановує пам’ять благовірного князя Ярослава Мудрого, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет очолив Божественну літургію з нагоди престольного свята храму Малої Софії на території комплексу Софіївського собору м. Києва. 21 лютого цього року відбулося освячення престолу і храму Малої Софії – колишнього трапезного храму Софіївського митрополичого монастиря. Престол був освячений на честь благовірного князя Ярослава Мудрого – будівничого Святої Софії, одного з найбільш видатних правителів Київської держави. Від того часу в Малій Софії щодня вранці та ввечері звершуються богослужіння.
З нагоди першого відзначення престольного свята вранці о 8 годині до храму прибув Патріарх Філарет. Під час літургії йому співслужили Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній та секретар Синоду архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, настоятель Малої Софії протоієрей Петро Ландвитович, духовенство столиці. Співав хор Київської православної богословської академії під орудою диякона Юрія Мигаля.
Протягом богослужіння серед звичайних молитов, передбачених уставом, підносилися особливі прохання про визволення України від нашестя чужинців, про мир в нашій державі, про Божу допомогу воїнам, які обороняють рідний край, а також про подолання церковного розділення та утвердження єдиної Помісної Православної Української Церкви.
Серед вірян, які молилися цього дня у храмі, були також матері й рідні зниклих без вісти та полонених українських воїнів. З благословення Патріарха за цих воїнів була піднесена особлива молитва.
Наприкінці літургії, звертаючись до богомольців, Патріарх Філарет привітав усіх з храмовим святом благовірного князя Ярослава Мудрого та зазначив, що це, за його відомостями, перший храм в Україні, який освячений на честь цього святого.
«Особлива заслуга святого Ярослава Мудрого полягає в тому, що він перший порушив питання про Помісну Київську Церкву і поставив митрополитом не грека, а русича – Іларіона. Щоправда потім Константинополь почав проти цього протестувати. Але князь Ярослав Мудрий розумів, що Київська Русь як велика держава повинна мати свою Церкву. Тому ми, наслідуючи святого великого князя Ярослава Мудрого, отримавши незалежну державу, теж хочемо мати незалежну Церкву.
І ви бачите як наш сусід – Росія – бореться проти нашої незалежності, хоче щоб ми завжди перебували у неволі, у підпорядкуванні Москві. Згадуючи святого Ярослава Мудрого, який мудро розумів, що без незалежної Церкви незалежної держави не може бути, – будемо молитися йому, щоби він своїми молитвами перед престолом Божим зміцнив нашу Українську Державу і допоміг нам досягти єдиної Помісної Церкви, – незалежної від інших столиць. І ми віримо, що Господь за молитвами святого князя Ярослава Мудрого приведе нас до цієї мети» – сказав Патріарх.
Завершилося богослужіння молебнем до благовірного князя Ярослава Мудрого. Також Предстоятелем було освячено храмову ікону святого, яка віднині перебуватиме у Малій Софії.
Після цього Святійший Патріарх Філарет нагородив генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» Нелю Куковальську орденом Святої рівноапостольної княгині Ольги. Також медалями «За жертовність та любов до України» були нагороджені присутні за літургією волонтери громадської організації «Допомога армії України у Києві». Всі присутні проспівали козацьке многоліття та духовний гімн «Боже Великий, Єдиний».
На виході з храму Святійший Владика благословляв богомольців, а у притворі відповів на питання журналістів.
«Храм будується для молитви і ми дякуємо Богові за те, що вона тепер щодня звучить у цьому святому місці – зазначив Предстоятель у коментарі для Прес-центру Київської Патріархії. – Великий і мудрий наш правитель, благовірний князь Ярослав Володимирович добре розумів значення Церкви в житті людини і всього народу. Тому він завершив справу, розпочату його батьком, святим Володимиром – збудував храм Святої Софії як духовне серце Київської держави.
Треба згадати, що при цьому храмі він зібрав першу бібліотеку, він повелів створити училище для навчання юнацтва. Тобто від самого початку Свята Софія була центром і церковного, релігійного життя, місцем богослужінь, молитви – і центром просвітництва, культури. Так було протягом багатьох століть. Але у радянський час державна влада заборонила звершувати богослужіння. Наукова і культурна діяльність проводилися, а богослужіння – ні.
Тепер же відновлюється первісне призначення цього святого місця – бути і місцем молитви, і місцем просвітництва та культури. І не треба нас протиставляти одне одному – культуру і Церкву. Згадайте, як у радянський час протиставляли науку і релігію, але це протиставлення виявилося фальшивим. Так само і нинішні спроби є штучними.
Церква з повагою ставиться до музею, до наукової праці зі збереження і вивчення нашого культурного спадку. Так само ми бачимо повагу від музею до церковної молитви, до богослужіння. Цим гармонічним співіснуванням ми будемо не на словах, а на ділі долати радянський спадок».
Варто також зазначити, що напередодні, 3 березня, у Малій Софії відбулося перше хрещення – немовля Єлизавета стала ще одним членом Церкви Христової.
Прес-центр Київської Патріархії
