17 грудня у столичному парку імені Шевченка вперше після затримання, а затим звільнення екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі зібрався вже традиційний «Марш за імпічмент».
Колона чисельністю близько п’яти тисяч чоловік рушила центром міста. Варто зауважити, що учасники акції несли гасла не стільки на підтримку лідера «Руху нових сил», скільки із цілком справедливими вимогами — покарання корупціонерів, відміна депутатської недоторканності, прийняття законів про імпічмент, вибори, антикорупційний суд… На Майдані Незалежності, де людей зібралося ще більше, відбувся мітинг. Під час свого виступу Міхеїл Саакашвілі оголосив: «Ми зараз звідси йдемо в Жовтневий палац, де буде штаб нашої координаційної ради. Щоб нас не ганяли не тільки по наметах ночами… Ніяких переворотів ми не робимо. Ми ж не йдемо займати Банкову чи Верховну Раду. Ми зараз підемо до Жовтневого палацу. Після цього ми будемо ставити символічні пікети біля Верховної Ради. Ми повинні бути готові діяти кожен день. Я піду першим, ми всі підемо разом».
Сприйнявши виступ опозиційного політика як сигнал до дії, сотні мітингувальників підійшли до Жовтневого палацу — Міжнародного центру культури і мистецтв, де в той час, за повідомленням Нацполіції, відбувався новорічний концерт, на якому були присутні близько 800 глядачів, зокрема й діти. Право-охоронці не впустили учасників акції до приміщення палацу. Почалися сутички. Найагресивніше налаштовані прихильники Саакашвілі кидали у нацгвардійців петарди, каміння, зламали вхідні двері… У відповідь силовики застосували сльозогінний газ.
Сам же екс-президент Грузії раптом опинився під Верховною Радою, де заявив, що… не має жодного стосунку до штурму Жовтневого палацу, який назвав провокацією. Він закликав людей повертатися на Майдан. Поступово натовп під центром культури та мистецтв розійшовся.
За повідомленням прес-служби Нацгвардії, унаслідок сутичок постраждали 60 нацгвардійців, 15 із них госпіталізовані. За фактами цих подій слідчі розпочали три кримінальні провадження: за ст. 341-ю («Замах на захоплення державних або громадських будівель чи споруд»), ст. 345-ю («Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу») та ст. 343-ю («Втручання в діяльність працівника право-охоронного органу») Кримінального кодексу України.
До речі, напередодні маршу «За іпмічмент» у деяких ЗМІ з’явилися повідомлення про лист Саакашвілі до Президента Порошенка, в якому він начебто пропонує досягти примирення та «припинення ескалації». І хоч на мітингу лідер «Руху нових сил» заявив, що готовий говорити з Порошенком лише про демонтаж чинної влади та відсторонення олігархів від упливу на політику, дехто вважає, що, радикалізувавши протестні акції, він веде свою гру в стосунках із Главою держави. Адже агресивні протести можуть як і нашкодити, так і зіграти на користь останньому. На жаль, люди в цій ситуації вкотре стали заручниками чиїхось політичних амбіцій…
У понеділок Міхеїл Саакашвілі о 9.30 прийшов на допит до Генеральної прокуратури. Перед тим він, даючи коментар журналістам, знову відхрестився від недільних подій біля Жовтневого палацу. Генпрокурор Юрій Луценко вийшов, аби особисто запросити екс-президента Грузії до кабінету. Саакашвілі заявив, що відмовляється давати покази слідчим прокуратури, але готовий будь-коли прийти на допит до СБУ. Тож, вочевидь, продовження дійства слід чекати під стінами Служби безпеки.
До речі, стало відомо, що Вища рада правосуддя 22 грудня розгляне питання про відкриття дисциплінарної справи щодо судді Печерського райсуду Києва Лариси Цокол, яка відхилила клопотання прокурорів про домашній арешт для лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі. Цікаво, хтось чув, щоб ВРП хоч раз відреагувала на скаргу на суддю від простого українця?
Руслана ЗІНЧЕНКО
.jpg)
