 |
Виставка творів Татіяни Яценків в Українському національному музеї
Відкриття: п’ятниця, 6 листопада, о 7:00 вечора.
Татіяна Яценків належить до покоління сучасних американських українських мистців. Народилася в Чикаго, в родині Омеляна та Анни Яценків, які переїхали до Америки після Другої світової війни. Тут здобула освіту, отримавши ступінь бакалавра в Ілінойському технологічному інституті. За професією – архітектор, за покликанням – малярка. Працювати в техніці пастелі почала віднедавна, проте встигла виробити власний стиль, поєднуючи при цьому різні техніки. Теми її робіт також різні, вимальовуються відповідно до настрою. Майстерність вдосконалює, навчаючись на курсах мистецьких шкіл. Належить до спілок мистців пастелі кількох штатів. Брала участь у групових виставках у штатах Мериланд, Вісконсин, Мічиган, Луїзіана, Техас, Нью-Мексіко. Персональна виставка Татіяни Яценків відбулася у липні 2009 року в міській бібліотеці м. Норсбрук (Northbrook Public Library). В музеї виставляється вперше. Треба відзначити, що за відносно короткий час до малярки прийшло визнання. На основі престижного конкурсу, проведеного у квітні 2009 року журналом пастелістів Америки, її робота ввійшла до списку ста кращих пастельних творів.
Ось такими штрихами можна коротко позначити творчість мисткині. Виставка ж представляє цілісні візерунки, які саме їй під силу побачити і відтворити. Споглядаючи на пастелі Т. Яценків, мимоволі бачиш образ неповторної сутності. Зокрема ця метаморфоза проглядається у серії «Птахи». Магія журавлиного лету заворожує, повертає в думках до України, про яку наслухалась від батьків і яку побачила зі своїми чоловіком і сином зовсім недавно. Усі троє закохані в батьківську землю, захоплені багатством архітектури та щедрістю душі українців. У Львові, у будинку де народилася мама, Таню зустріла світлою радістю літня пані, яка нагадувала маму. А згодом, на вулицях, вона вдивлялася в обличчя, здавалося, уже знайомих і навіть рідних людей. Ці переживання передалися у портретній серії, присвяченій жіночим образам. Тут тріумфує легко розлитий, точно покладений колір із вкрапленням виразності, через яку хочеться бути поруч з старенькою бабусею, що годує посеред людського гамору на площі голубів. Очевидно, що до написання таких робіт потрібен особливий стан душі, камертонний настрій на тепло і спокій, на пошуки у цьому світі близьких серцю людей.
Талант передався їй у спадок від мами, Анни Яценків, яка дуже гарно малювала. Татіяна зберігає мамині малюнки, як найдорожчий скарб. Вуйко Іван Варцаба також був малярем і виховання в атмосфері дотику з прекрасним мало свій вплив на майбутнє дівчини. Татіяна з приємністю згадує своїх перших вчителів з малювання, до яких поспішала на заняття після школи українознавства, – пана Зінченка та пані Оксану Теодорович. Вони запалили в ній іскру до творчої праці, і можливо тому обрала професію архітектора. Повсякчас заохочувала приятельку малювати Маруся Щербанюк-Сосенко. За її підказкою пройшла кількаденний курс пастелі і зрозуміла, що іскра жила з мрією, яку треба втілювати в реальність. Своєю українською моделлю обрала дитинство та український танець. Цим композиціям притаманна ліричність. Реальні у житті і незвичайні у картинах її квіти, змушують нас на хвилину зупинитися. Витончені за настроєм, ніжні і добросердні образи чотирилапих друзів. Татіяна зізналася, що перед кожною виставкою відчуває хвилювання, хоч і почувається впевнено. Її найпершими шанувальниками є чоловік Данієл Гювел та син Роман. Для приятелів дитинства з українознавчої школи та «Пласту», для усіх, хто любить світ прекрасного, Татіяна Яценків дарує мольберти доброзичливості. Завітайте на виставку, яка триватиме з 6-29 листопада в Українському національному музеї в Чикаго .
Марія Климчак,
куратор музею
