В якому році заснували Запоріжжя? Останнім часом це питання не дає спокою місцевим краєзнавцям. Вони захоплено шукають нові факти, досліджують археологічні дані та маловідомі документи. Усталені погляди їх більше не влаштовують. Адже, на думку деяких фахівців, містечко на березі Дніпра існувало раніше, ніж тут побудували Олександрівську фортецю. І навіть раніше, ніж у цих краях з’явилися козаки! На їхню думку, історичні корені Запоріжжя проросли ще в сьомому столітті…
НА ШЛЯХУ ДО ВІЗАНТІЇ
-Такі висновки я зробив не на порожньому місці. Вони виникли після опрацювання наукових розвідок запорізьких істориків Георгія Шаповалова та Юрія Спіцина, – пояснив директор історико-культурного центру “Запорозька Січ” Михайло Левченко. – Я впевнений, що люди жили на території сучасного Запоріжжя ще в сьомому столітті. Тоді через наш край проходило багато торгових шляхів. Наприклад, існувала так звана Кічкаська переправа, через яку прямували до Візантії. Запорізький краєзнавець Віктор Фоменко писав, що на правому березі височіло містечко, яке забезпечувало цю переправу. До того ж, у своїх дослідженнях я спираюся на світову практику датування міст. Згідно з нею, відлік історії міста починається з першої письмової згадки про нього.
Уперше про славетну Хортицю згадував Костянтин Багрянородний у праці “Про управління імперією”. Писати її він розпочав у 943 році, а завершив – десять років потому. Хортицю візантійський імператор величав островом святого Георгія – на честь вірменського правителя. Але ця назва не прижилася. На думку багатьох істориків, острів став Хортицею, бо слов’яни поклонялися богу Сонця Хорсу і саме тут приносили йому дари біля священного дуба. За іншою версією, назва острова походить від праслов’янського “хьрть”, що означає “швидко рухатися, мчати”.
Якщо вести відлік від згадки про Хортицю у праці візантійського імператора, то виходить, що найближчим часом Запоріжжю виповнюється не 243, а… 1062 роки! Та ця дата теж викликає сумніви. За словами Михайла Левченка, існують археологічні дані, які доводять, що місто Запоріжжя ще давніше.
ДЕ СПОЧИВАЮТЬ КІСТКИ АСПАРУХА?
– Болгарські науковці визнали факт, що засновник першої болгарської держави на Дунаї хан Аспарух помер на території сучасного Запоріжжя, – стверджує краєзнавець. – Саме тут знайшли його кістки. Свою душу Богові він віддав у 700 році. Значить, уже тоді наше місто населяли homo sapiens. Зараз багато істориків намагаються глибше зануритися у минуле пращурів. Нічого поганого в цьому
немає. Зрештою, ми повинні встановити істину. Так, наприклад, у Миколаївській області існує селище Арбузівка, а поряд із ним – залізнична станція “Кавуни”. Коли дітей розпитують, чому їхнє рідне селище так назвали, вони відповідають примітивно: “Може, тут колись росли смачнючі кавуни?”. Насправді ж назва населеного пункту пов’язана не з овочами, а з козацьким батальйоном, який квартирував на території сучасної Арбузівки і називався Гарбузькою паланкою. За радянських часів ці відомості знищили. Для того, щоб люди не знали, що колись і на цих землях верховодили волелюбні козаки?
ВЕРСІЇ, ВЕРСІЇ…
Кандидат історичних наук, доцент кафедри джерелознавства та історіографії Запорізького національного університету Володимир Мільчев категорично не згодний із точкою зору Михайла Левченка. Він упевнений: немає підстав переглядати дату виникнення обласного центру. Запоріжжю виповнюється 243 – не більше і не менше. Адже загальновідомо і документально підтверджено, що місто зародилось у 1770 році.
– Звичайно, на території сучасного Запоріжжя завжди жили люди: і в епоху палеоліту, і в епоху неоліту… Однак це не означає, що саме вони дали поштовх до заснування міста, – висловлює свою точку зору вчений. – Говорити, що перша письмова згадка саме про Запоріжжя з’явилася 953 року, некоректно. Так само, як стверджувати, що кістки Аспаруха знайшли на території нашого регіону. Дійсно, болгарський хан загинув у Північному Причорномор’ї. Але де саме – достеменно нікому не відомо.
У різні часи не лише історики, а й політики “ламали списи” щодо критеріїв визначення, коли засновано те чи інше місто. Адже пошуки коріння завжди пожвавлювали інтерес до історії та проблем довкілля.
Зараз провідні українські фахівці висловлюють два погляди на те, як треба ставитися до дат виникнення населених пунктів. Одні вважають, що слід спиратися на традицію, на історичні й археологічні дані та усні перекази, які передаються з покоління в покоління. Інші виступають за “передатування” історії міст півдня України. Свою позицію вони аргументують тим, що упродовж двох століть до виникнення незалежної української держави навіть пам’ять про козацьке минуле намагалися знищити. Тому слід відродити історичну справедливість.
Такі й інші точки зору, зокрема, українські історики обговорювали під час “круглого столу” в центрі польських та європейських студій національного університету “Києво-Могилянська академія”.
Інна ЛЕХМАН
