Олені на подвір’ї та коні «у пальто»

0
188

Як живеться українцям, які рятуються від війни у Швеції

Після початку повномасштабного вторгнення українців можна зустріти в усіх куточках земної кулі. Частина наших земляків обрали для себе Скандинавські країни, зокрема — Швецію. Північне королівство манить красою, високим рівнем життя та неповторною архітектурою. Утім, до клімату і менталітету нащадків вікінгів доводиться звикати. Як із цим дають собі раду українці та яким чином облаштовуються на берегах Балтійського моря?

Краєвиди чудові, клімат — суворий

Від початку повномасштаб­ного вторгнення Швеція гостин­но приймала біженців з України. Новоприбулих розселяли у го­телях та інших місцях з трира­зовим харчуванням. Наталя та Олексій з трьома дітьми та ба­бусею розпочали життя у країні вікінгів у будиночках, що нале­жать гольф-клубу. Були враже­ні місцевими краєвидами, сві­жим повітрям і комфортними умовами проживання. Утім, три­вало це недовго. Кожній ро­дині, поки не нададуть постій­не житло, доводиться тривалий час переїжджати з одного готе­лю в інший. Таким чином мож­на об’їздити мало не цілу Шве­цію. Декого поселяють у місцеві сім’ї. Трапляється, українцям доводиться ділити одну кварти­ру на дві-три родини. Це вже як пощастить…

Якщо хочете отримати соці­альне житло, будьте готові до життя у сільській місцевості. Оскільки родина Олексія та На­талі – велика, їм врешті-решт надали у безкоштовне користу­вання чотирикімнатну квартиру з двома санвузлами у мальов­ничому селищі Буа.

У численних навколишніх бу­динках живуть виключно укра­їнці, які рятуються від війни. В окремому приміщенні розта­шована пральня, якою спіль­но користуються мешканці най­ближчих будинків. Аби випрати та висушити білизну, доводить­ся записуватися на визначений час у чергу.

Українська діаспора живе дружно. За допомогою оголо­шень у місцевих групах можна безкоштовно або ж за мінімаль­ну ціну дістати усе необхідне.

Серед переваг життя у сільській місцевості – цілю­ще морське повітря й розкішні краєвиди. Можна щодня прогу­люватися скелястим морським узбережжям, спостерігати за багатою фауною. Для україн­ців справжня дивина, що на їхнє подвір’я навідуються олені. Тва­рин шведи неабияк цінують. На них заборонено полювати. На­приклад, жартівливий вираз «кінь у пальто» — стає реальним у Швеції. Оскільки тут переважає холодна дощова погода, коні пасуться у спеціальному одя­зі. Власне місцевий клімат мож­на віднести до суттєвих мінусів. Сирість і часті дощі – реалії краї­ни замків і вікінгів. Чимало укра­їнців скаржаться на депресію. На відміну від наших співвітчиз­ників, шведи до рідного кліма­ту пристосовані. Для них навіть злива — не завада для прогуля­нок. Мають для цього спеціаль­ний одяг. Місцеві діти без вагань валяються у болоті. Дорослі їм не забороняють, як і більшість дій, що не становлять загрози життю та здоров’ю. «Коли заби­раю сина зі школи, око у мене сіпається!» — з усмішкою каже харків’янка Ольга, яка на почат­ку минулої весни переїхала до Варберга — містечка неподалік Гетеборга. Дитина щоразу від п’ят до потилиці – у болоті. І це вважається нормою. Адже під час перерв школярів виводять на прогулянки, де діти мають змогу «відриватися по повній». До речі, після таких забав вони, як і після прогулянок у сиру по­году, не хворіють. Загартову­ванню надають неабияке зна­чення змалку. Так, у дитячому садку діти сплять, навіть узимку, на вулиці у теплих спальниках. Заборони і покарання — окрема тема. Підвищення голосу, зне­важливе ставлення, а тим паче — фізичне покарання відносять до насилля, яке тут неприпус­тиме. За це не просто штрафу­ють, а вилучають неповнолітніх з сімей. Також тут неприпусти­мо шуміти: якщо заважатимете спокою сусідів — це привід ви­кликати поліцію.

Без знання мови багато не заробите

У Швеції українці можуть оформити статус біженця, який передбачає постійний прихис­ток, а також директиву — на зра­зок тимчасового захисту. У та­кому випадку отримуватимете 1800−1900 крон на місяць. Чим більша сім’я, тим менше за­безпечення на кожного її чле­на. Далеко не всім українцям ці виплати можуть покрити базо­ві потреби, адже ціни у цій кра­їні – кусючі. Останнім часом ще й пішли угору. Утім, соцзабез­печення залишається сталим. А гроші тут потрібні на кожно­му кроці. Проїзд у транспорті – дорогий, парковки власно­го авто зазвичай платні. Якщо вам потрібно залишити дитину у садочку або школі після обіду — також за гроші. До того ж ма­тимете таку можливість за умо­ви, що працюєте або відвідує­те курси. Підтвердити цей факт доведеться — документально.

Шведи всіляко сприяють тому, щоб українці мали мож­ливість безкоштовно вивчати мову. Навіть у випадку, якщо пе­ребувають у сільській місцевос­ті. Бо без знання мови багато не заробите. У перспективі – при­бирання, будова, сортування квітів, комплектування сухпай­ків тощо. Праця — надзвичайно важка. Часто — у некомфортних приміщеннях, де немає навіть вікон. Приблизний робочий гра­фік — з 7 ранку до 16 дня, за тим­часовим контрактом. Простіше влаштуватися мешканцям ве­ликих міст, де достатньо укра­їнців. Тут непогано заробляють наші майстри у галузі краси, майстри з ремонту, виробники меблів, вікон, дверей, а також — перевізники. Чимало наших співвітчизників не сприймають місцевих продуктів, тож воліють замовляти їжу з України. Якщо наважишся йти на роботу — со­цвиплати припиняються.

У рейтингу щасливих країн Швеція — сьома

Самі шведи роботи не цу­раються. Усе життя працюють, зате заслужену пенсію прово­дять насичено та цікаво. Лю­дей похилого віку можна зустрі­ти у численних парках, музеях та замках. Надають перевагу здоровому способу життя. Літні люди захоплюються велопрогу­лянками, скандинавською ходь­бою у лісах, риболовлею. Гуля­ють не поодинці, а парами або ж великими компаніями у колі однолітків. Тут популярні безко­штовні бані, розташовані на бе­резі моря: після 60-градусної пари можна зануритися в обі­йми морських хвиль. Окремо — жіночі та чоловічі дні. Їх також здебільшого відвідують пен­сіонери. Цікаво, що купальни­ми костюмами — нехтують. Але шведи переважно стрункі. До похилого віку зберігають чудову форму, тож вважають, що соро­митися — не варто.

Нащадки вікінгів також ре­тельно зберігають свої тради­ції та культуру. У чудовому ста­ні – численні замки та музеї, які розповідають про історію, спо­сіб життя та звичаї їхнього на­роду, переносячи відвідувачів на 500 років назад. Можна на власні очі побачити, як вигляда­ли та провадили побут пращу­ри у найдавніші часи. Можливо, саме у дбайливому ставленні до власних історії, флори та фауни і криється секрет процвітання. Адже у рейтингу щасливих кра­їн Швеція посіла достойне сьо­ме місце. Тож не дивно, що пе­реважна більшість українців, які знайшли тут прихисток під час війни, прийняли рішення зали­шитися тут назавжди.

Лариса Попроцька