Цьогорічне вшанування нашого славетного Тараса Шевченка хоч і не було позначено ювілейним розмахом, але пройшло, здається, навіть сердечніше, ніж торішні помпезні урочистості. 201-й день народження, початок відліку нового століття, традиційні квіти до пам’ятників Кобзареві в усій країні, читання віршів і притишена душевність, яка з’явилася лише нині і змусила нас сприйняти Шевченків образ абсолютно з іншого боку. Не плакатного чи розтиражованого, а близького й рідного.
Звичайно, головний монумент Тарасу в парку його імені традиційно є місцем паломництва шанувальників його таланту й державницьких ідей. Квіти сюди приносять постійно не стільки за наказом згори, скільки за покликом національної свідомості.
Того самого дня під час радіо- й телемарафону «Шевченко мобілізує», який тривав із 6:00 години на каналі «Культура» Національної радіокомпанії України із включеннями на Першому Національному та Першому каналі Українського радіо, твори Кобзаря читали урядовці, політики, діячі науки, культури, військовослужбовці, волонтери, представники громадськості.
Арсеній Яценюк прочитав уривок із поеми Кобзаря «Кавказ». За його словами, коли він обирав вірш, розмірковував, які були б найкращі слова, щоб звернутися до країни. Арсеній Яценюк розповів, що пригадав, як цю поему читав Сергій Нігоян, «який разом із нами на Майдані боровся за нашу свободу і нашу волю».
Він зазначив, що народи Кавказу «також завжди боролися проти темної імперії за свободу». Нині 
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда,
за вас слава
І воля святая!
Юрій МЕДУНИЦЯ



























