Коней вперше одомашнили на території степової України
Нове генетичне дослідження свідчить, що люди вперше одомашнили коней 6 тисяч років тому на території, яка нині є Україною, південним сходом Росії та західним Казахстаном. Після того приручені тварини, продовжуючи схрещуватися з дикими кобилами, поширилися Європою та Азією, припускають науковці, які опублікували свою роботу в журналі PNAS. Дослідження, проведене у Кембриджському університеті, об’єднало дві конкуруючі теорії про те, як були одомашнені коні. Досі ця тема викликала серед природознавців гарячі дискусії. Археологічні дані свідчать, що коней приручили в західній частині євразійського степу. Фахівці вважають, що тварин використовували для верхової їзди та як джерело м’яса і молока. Проте ці археологічні знахідки – такі як сліди кінського молока, виявлені в стародавніх горщиках у західноєвразійському степу – не узгоджуються з даними, отриманими з мітохондріальних ДНК. Згідно з ними, одомашнення відбувалося в багатьох районах Європи та Азії.
Автори нового дослідження вивчили зразки ДНК з ядер клітин, взяті в 300 живих коней з восьми країн Європи та Азії. Генетичні дані були оброблені комп’ютерними моделями, створеними, щоб описати різні сценарії одомашнення.
Доктор Вера Вормут з Департаменту зоології в Кембриджі каже: «Це свідчить, що одомашнення коней зародилося в західній частині степів і що при його поширенні було багато перехресних зв’язків з дикими кіньми».
Теорія також пояснює, чому дані з мітохондріальних ДНК – які містять лише гени, успадковані від матері – наводить на думку, що коней одомашнювали багато разів у різних місцях.
Насправді, як вважають дослідники, люди використовували диких кобил, щоб збільшити поголів’я вже одомашнених коней, тому що ті, напевно, погано розмножувалися в неволі.
Так роблять і з кіньми Пржевальського – найближчими дикими родичами сучасних коней.
Кавуни і дині посунуть «борщовий набір»
У 2012 році зростуть посівні площі під баштанними культурами на 8–10%.
Збитковість «борщового набору» у 2011-му змушує сільгоспвиробників шукати альтернативу, і дехто з них бачить її в баштанних культурах, — стверджує експерт плодоовочевого ринку Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Ігор Стрелюк. Крім того, цьому сприяє стабільна і вигідна ціна на ці культури та нові ринки збуту.
«Значну частку баштанної продукції Україна експортує. Так, у 2010 році її було вивезено майже 44 тис. тонн. Варто зазначити, що налагоджується постачання в країни Євросоюзу, де частка імпорту з країни зростає з кожним роком. З огляду на це баштанні надзвичайно перспективні», — підкреслив І.Стрелюк. Водночас експерт застеріг аграріїв: «Не можна перестаратись із розширенням площ під кавунами та динями, бо тоді неминучими будуть перевиробництво і низькі ціни».
Він також розповів, що останні 5 років динаміка виробництва баштанних культур була позитивною. За цей період їхнє виробництво зросло на понад 50%. Якщо у 2007 році в Україні виробляли приблизно 482 тис. тонн кавунів і динь, то в 2011 році виробництво баштанних культур становило понад 730 тис. тонн. Основна культура цього виду — кавун, щороку його вирощують приблизно 620 тис. тонн. Щорічне виробництво дині становить майже 110 тис. тонн.
Французька компанія допоможе Херсону розв’язати проблему нестачі якісної питної води
„У міській раді відбулася зустріч міського голови Володимира Сальдо з представником французької компанії „VEOLIA EAU” Франком Реньє. Приводом для цієї зустрічі стало бажання налагодити тісне співробітництво, вигідне як для української, так і французької сторін. Компанія „VEOLIA EAU” займається розробкою технологій та будівництвом об’єктів інфраструктури водопостачання і водовідведення. У Херсон її представники приїхали, щоб допомогти обласному центру розв’язати проблему з нестачею якісної питної води”, розповіли в управлінні громадських зв’язків міської ради.
Французька делегація побувала також на міському водоканалі, де разом з його директором Ігорем Козаковим було обговорено ключові моменти майбутньої співпраці і сплановано подальший розвиток взаємин між міськводоканалом та компанією.
