Археологи відкрили скарби експедицій для всіх, хто знає їм справжню ціну
Активні шукачі старовини у стінах музею археології Харківського національного університету ім. Каразіна влаштували традиційний показ раритетів, які вдалося підняти з історичних глибин протягом останнього сезону. Цього року розкопки вели у Харківській і Полтавській областях та на місці Херсонесу. Звідси, власне, і розмаїття самих знахідок: у колекції є все, починаючи від зброї і завершуючи простою жіночою прикрасою у вигляді раціональної шпильки. Є і речі, цінність яких зрозуміла переважно історикам, як, наприклад, звичайнісінький черепок від глечика з уривками якихось таємничих написів. Унікальною знахідкою у даному випадку фахівці називають саме ці незрозумілі «каракулі». «Написи дуже цінні, — коментує ситуацію для непосвячених начальник експедиції «Цитадель» у Херсонесі Андрій Домановський. — Ті ж, що знайшли ми, — найвірогідніше, оригінальні, і у них йдеться про історію Півдня України». Тут же археологам вдалося знайти також монету, яка ще ніким і ніде не була описана. Одиничність екземпляра автоматично додала йому цінності.
Рідкісною нумізматичною знахідкою похвалилися і учасники експедиції, що працювала на місці колишньої Цареборисівської фортеці в Ізюмському районі Харківщини. Тут під час розкопок археологи знайшли справжнісінький скарб: 12 срібних монет часів Івана Грозного. Господар грошей, сума яких за тогочасними мірками свідчила про його неабиякі статки, сховав своє добро у заздалегідь викопаній ямці. «Усі монети збереглися досить добре, усi вони добре читаються, — розповіла керівник експедиції, директор Слобожанської археологічної служби Ірина Голубєва. — Припускаю, монети були покладені не в гаманець, а в хусточку. Тобто взяли якусь тканину, загорнули ряд монет, потім ще поклали і ще раз загорнули».
Розкопки на місці Цареборисівської фортеці, закладеній за наказом Бориса Годунова у 1599 році (вона вважається першим містом Слобідської України), ведуться дев’ять років поспіль і ще жодного разу археологи не приїжджали звідти з порожніми руками. Цьогорічна експедиція, в якій брали участь 15 чоловік, виявилася найбільш успішною, оскільки шукачам старовини вдалося розкопати частину фортеці, де проживала її еліта. Багаті люди, як з’ясувалося, не шкодували грошей на зброю, посуд, прикраси і навіть музичні інструменти: до рук археологів потрапив справжнісінький варган. Загалом у Цареборисівську цього року вдалося знайти більше 600 артефактів.
Знайдені раритети учасники експедицій планують передати музеям, оскільки археологічне сховище університету вже налічує понад 200 тисяч екземплярів і давно переповнене. Втім більшість знахідок все ж таки залишаться у власності ВНЗ, адже тут вирішили відкрити власний музей археології і етнографії Слобідської України і вже виділили для нього приміщення. По завершенні там ремонту найцінніші археологічні знахідки зможуть побачити усі бажаючі.
Не скальпель, а «блискавка»
В одній із харківських клінік днями було зафіксовано новий вітчизняний рекорд: лікар вищої категорії Андрій Коваленко видалив пацієнтці катаракту всього за 1 хвилину 56 секунд. «Сьогодні це найкращий результат у країні, — повідомив представник Книги рекордів України Ігор Підчибий. — Попередній рекорд, 2 хвилини 37 секунд, було встановлено у Дніпропетровську і, що цікаво, теж Андрієм Володимировичем. Тобто цього разу він перевершив самого себе. Але поки що не зміг «побити» досягнення японського колеги, який раніше провів аналогічну операцію за 1 хвилину 29 секунд і потрапив до Книги рекордів Гіннесса».
Утім рекордна швидкість в офтальмології, за словами Андрія Коваленка, — не самоціль, а прагнення доставляти пацієнтам найменший дискомфорт. Піти ж на публічне встановлення рекорду він погодився, щоб привернути увагу співвітчизників до проблем зору, адже чим раніше виявлено хворобу, тим легше її побороти. Для доказу цього дня хірург провів 22 операції, і кожна, в залежності від стадії захворювання, тривала різний проміжок часу. В середньому ж подібна процедура займає приблизно п’ять хвилин.
На запитання журналістів, чи намагатиметься рекордсмен перевершити досягнення японського офтальмолога, Андрій Коваленко однозначної відповіді не дає. Мовляв, як вийде, бо гнатися за рекордом на шкоду пацієнтам не буде. «Все сталося випадково, — каже він, — адже головне в роботі — не швидкість, а якість. Якщо ж при цьому виходить ще й швидко, то це взагалі чудово».
