Зберегти віру Володимирову
Відзначення 1025-річчя Хрещення Київської Русі на Львівщині розпочалось задовго до самої дати. Відбулися дискусії за «круглим столом» за участю представників діючих конфесій, релігієзнавців та істориків, а у Львівському музеї історії релігії провели наукову конференцію «Історія релігій в Україні» та відкрито виставку «Такі, як Василій Великий (історія чину святого Василія Великого)». Сформовано експозицію з власних фондів, більшість експонатів на широкий огляд виставлені вперше.
Тематичні заходи проходять і в публічних бібліотеках області. До відзначення цієї дати долучились кінотеатри, запропонувавши глядачам цікаві кінопроекти, а музиканти запросили львів’ян та гостей міста на концерти духовної музики. Віряни мали змогу побачити прямі трансляції богослужінь із собору Св. Юра, Катедрального храму Римо-католицької церкви, Вірменського собору, храму Св. Георгія.
Головною подією свята став спільний молебен «За Україну», який на площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку провели священики різних конфесій. «Сьогодні ми у контексті величного свята 1025-ї річниці Хрещення Русі відзначаємо також і День святого Володимира, — зазначила заступник голови Львівської облдержадміністрації Ірина Романів. — Це ще раз символізує єдність усіх християн, які об’єдналися заради віри».
Ще одним центром святкування 1025-річчя Хрещення Русі на Львівщині стало гірське село Спас, що у Старосамбірському районі. Ще у княжі часи воно було місцем перебування єпископа Самбірської єпархії. У давній дерев’яній церкві Св. апостолів Петра і Павла, якій нині виповнилося 100 років, єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Ярослав Приріза освятив новий престол. За давньою традицією, спасівчани освятили воду на річці Дністер. Неподалік міжнародної автотраси біля мосту освячено пам’ятний камінь та меморіальну дошку з нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі. Відбулися інші заходи, зокрема й молодіжні.
На Тустані оживають легенди
Місто-фортеця Тустань увосьме запрошує відчути атмосферу середньовіччя на фестивалі української середньовічної культури “Ту Стань!-2013”. Дійство відбуватиметься 2-4 серпня в с. Уричі Сколівського району Львівської області. Цьогоріч “Ту Стань!” організує конкурс вуличних музик, відкриє денний спортзал для лицарів-початківців, а також розпочне створення тривалих середньовічних укріплень на фестивальній галявині.
Щороку у перший тиждень серпня поблизу давньої фортеці Тустань оживає історія: заповідні ліси наповнюють середньовічні воїни, музиканти та ремісники. Цей рік не стане винятком – на восьмому фестивалі української середньовічної культури “Ту Стань!” реконструктори з усієї України відтворять життя древнього граду таким, яким воно було у ІХ-ХІІІ ст. “Родзинкою” фестивалю стане конкурс вуличних музик, поважними членами журі якого будуть самі ж відвідувачі фестивалю. Гурти, що найбільше припадуть до душі гостям, виступлять на вечірньому концерті в неділю, а гурт, що збере найбільше глядацьких симпатій, отримає винагороду. Також буде збільшено територію історичного табору та реалізовано нову атракцію – середньовічний спортзал. Повправлятись у бою на безпечних мечах чи бігу по колодах зможуть навіть наймолодші фестивальники. А для гурманів діятиме вже традиційна на фестивалі українська середньовічна кухня – без заморських картоплі, помідорів, кукурудзи, квасолі. Адже наші предки у ІХ-ХІІІ ст. вживали м’ясо, рибу, каші, пекли різноманітні пироги з начинками.
Особливу увагу на Тустані присвячують військовій справі – близько сотні реконструкторів відновлюють баталії воїнів-русичів із ворогами на очах у гостей. Реалістичності таких боїв позаздрять голлівудські режисери: вночі дерев’яний форт спалахує вогнями, у важку браму споруди летять сотні стріл, б’є таран, русичі, обороняючи домівку, змагаються із загарбниками на мечах. “Займаюсь реконструкторською справою дев’ять років – на українські мірки це тривалий час – і досі не знайшов вичерпної відповіді, що ж таке українське Середньовіччя, – каже Ярема Іванців, координатор реконструкторів фестивалю. – Реконструктори намагаються заповнити порожні сторінки історії українського середньовіччя власними силами. Особисто я досліджую військову культуру, і тим, що здобуте власним досвідом, готовий поділитися на цьогорічному фестивалі. Ми проведемо одиночні турніри, групові бої та штурм фортеці. У штурмі цього року візьмуть участь понад сто чоловік з реконструкторських клубів Львова, Тернополя, Харкова, Києва… Відтворимо бій русичів з монголами. Використовуватимемо таран, метальні машини, штурмові драбини, списи, луки”.
На фестивалі, розповів директор заповідника “Тустань” Василь Рожко, будуть також спеціалісти, що досліджують давні українські ремесла – вони покажуть, як виготовляли предмети побуту з глини чи дерева в середні віки.
Вепри спустошують лани із зерновими культурами
Чи не кожна друга хата у селі Бориничах скаржиться війтові і місцевим лісникам на… диких кабанів. Бо вепри геть чисто «перелопатили» їхні нивки, що розміщені неподалік лісу. Господарі сподівалися зібрати гарний урожай зернових, щоб взимку годувати збіжжям домашню худобу і птицю, а залишилися фактично з нічим. Дики об’їли тугі колоски, а те, що, наситившись вволю, «не подужали», немилосердно витолочили, перемішали із землею. Тяжка хліборобська праця пішла намарно…
Схожі скарги надходять від жителів сусідніх Юшківців, Дев’ятників, Кологорів, Вибранівки, Бринців Церковних, Чижичів, Борусова. У декого кабани взяли ще й пробу з картоплі, буряків. Але найбільше припала їм до вподоби пшеничка молочно-воскової стиглості – вона для них наче йогурт…
Завдяки сприятливим умовам, кабанів на жидачівських теренах багато. Густота їх заселення на тисячу гектарів може сягати 70 особин. Кому з вепрів замало ягід, смачних корінців і жучків у лісі, виходять за елітним кормом до людських угідь. Льоха зі своїм виводком за якусь нічну годину може витовкти півгектарну ділянку.
– Поросята наїдяться м’якого солоденького зерна, і давай бавитися у жмурки одне з одним. Перевертають все догори ногами, – розповів старший єгер Степан Жила, який добре знається на звичках диких «наф-нафів».
Скарги селян на кабанячі збитки залишаються невирішеними. Законодавство не передбачає механізму компенсації за хуліганство диких тварин. Страхові агенції теж не укладають угод про це із власниками паїв. А от до війни, коли на наших землях були ґазди-приватники, ці конфлікти вирішувалися без проблем. Власники лісу повністю розраховувалися з хліборобами за завдані їм кабанами збитки. Хоча й були спекуляції. Пан Степан розповів кумедний випадок, що стався років вісімдесят тому в селі Ілові. Тамтешній господар посіяв навесні овес. Насіння зійшло погано, тож хлопака вирішив схитрувати. Узяв на шнурок телятко і давай з ним бігати по вівсяній нивці. Потім завітав до пана і каже: ваші кабани мені знищили поле. Платіть! Пан послав на місце свого єгермейстера. Той і виявив обман: ідентифікував, що ратички на «переораному» полі не кабанячі, а телячі. Насварив хитруна, ще й кілька разів «похрестив» його нагайкою…
Нині від кабанячих набігів на поля селяни захищаються як тільки можуть. Розставляють опудала, палять уночі вогні, які відлякують непроханих гостей. Гримають баняками, пластиковими пляшками, вмикають автомобільні сирени. Дехто дістає рушницю і, порушуючи закон, бере шкідників на приціл. Але кабани – хитрі створіння, міняють дислокацію. Нашкодять – і йдуть в інший район робити збитки. Зараз облюбували собі овес, який дозріває пізніше. Потім візьмуться за молоденьку кукурудзу. А восени в їхньому раціоні буде картопля. І нема на те ради…
Стихія зруйнувала лінії електропередач та пошкодила мости
У Сколівському районі Львівської області внаслідок сильних опадів та поривів вітру у кількох населених пунктах зруйновані лінії електропередач, пошкоджено мости і дороги, передає Департамент цивільного захисту населення Львівської ОДА.
Як зазначається у повідомленні, 29 липня оперативною групою Сколівської райдержадміністрації під час виїзду на територію Росохацької та Завадківської сільських рад встановлено, що внаслідок опадів у вигляді сильного дощу в ніч з 28 на 29 липня, у селі Завадка підмито опори моста, підтоплено 1 житловий будинок, господарську будівлю та присадибну ділянку, а також повністю зруйновано 1 опору лінії електропередач напругою 10 кВ та зруйновано 11 пішохідних кладок через річку Завадка.
У селі Росохач Сколівського району внаслідок негоди підмито бетонну опору автомобільного моста через річку Завадка та берег біля нього внаслідок чого відсутнє сполучення з чотирма домогосподарствами. Також негодою розмито берег річки протяжністю 8 метрів біля автодороги місцевого значення, крім того пошкоджено близько 60 м дорожнього полотна автодороги місцевого значення, підтоплено 1 господарську будівлю та присадибну ділянку. Негодою зруйновано 1 опору лінії електропередач напругою 10 кВ, зруйновано 5 пішохідних кладок через річку Завадка, сильними поривами вітру зірвано шифер із господарських будівель.
В зазначених населених пунктах працюють депутатські комісії з обстеження та підрахунку завданих збитків. Наслідки негоди Сколівською райдержадміністрацією ліквідовуються за рахунок місцевих ресурсів.
Небезпечна пошесть
На Львівщині зафіксовано спалах ентеровірусної інфекції, в тому числі серозних менінгітів.
У Львівській області за даними щоденного моніторингу Державної санітарно-епідеміологічної служби спостерігається ускладнення епідситуації із захворюваності на ентеровірусну інфекцію, в тому числі на серозні менінгіти, передає головне управління Держсанепідслужби у Львівській області.
Як зазначається у повідомленні управління, з 1 по 25 липня в області зареєстровано 29 випадків серозних менінгітів, з них у дітей до 17 років – 13 випадків. Відзначається суттєвий підйом захворюваності у Буському районі Львівської області, де зареєстровано 18 випадків серозних менінгітів, з них 5 випадків у дітей.
Як інформує Держсанепідслужба у Львівській області, ентеровірусна інфекція характеризується різноманітністю клінічних форм. Клінічно ентеровірусна інфекція проявляється катаральними проявами (можливі серозні виділення з носа), кашлем, підвищенням температури тіла, гіперемією слизових оболонок, болем у животі, проносом іноді з домішками слизу.
Серозний менінгіт проявляється підвищенням температури тіла до 39 градусів Цельсія, різким головним болем, почервонінням обличчя, можливий дрібний висип, який швидко зникає, запамороченням, нудотою, багаторазовим блюванням, ригідністю м’язів потилиці, симптомами Брудзінського, Керніга. Іноді можуть спостерігатись марення, судоми.
Джерелом інфекції можуть бути як хворі люди, так і вірусоносії. Механізм передачі фекально-оральний, який реалізується через брудні руки, забруднені предмети побуту, воду, продукти харчування та повітряно-крапельний шлях.
За даними Держсанепідслужби України, у прикордонних з Україною областях Російської Федерації спостерігається підйом захворюваності на ентеровірусну інфекцію, в т.ч. серозні менінгіти.
Зокрема, у Ростовській області на ентеровірусну інфекцію захворіло 189 дітей. Від хворих ізольовано ентеровірус 71-го типу. Захворювання переважно протікало у середній і важкій формах, та починалося з високої температури, менінгіальних симптомів, афтозного стоматиту.
Зареєстрований один смертельний (летальний) випадок у дитини.
У Липецькій області зареєстровано 254 випадки ентеровірусної інфекції в т.ч. з підтвердженим діагнозом «серозний менінгіт» 88 осіб. Від хворих було ізольовано ентеровіруси ЕСНО 36-го та 6-го типів, відмінні від типу збудника, що спричинив захворювання у Ростові-на-Дону. Клінічно захворювання перебігало у більш легкій формі ніж у хворих в Ростові-на-Дону.
У Москві з діагнозом «ентеровірусна інфекція» на стаціонарному лікуванні знаходиться 51 дитина.
