«Ярмарок підкупу» херсонців розчарував
Справжнім сюрпризом стала реакція херсонців на «ярмарок підкупу виборця», що його влаштували на площі Свободи активісти місцевого Євромайдану. Організатори сподівалися дохідливо пояснити землякам, у чому небезпека нечесної конкуренції кандидатів у народні депутати України та «обміну» голосів на матеріальні блага. Для цього вони принесли продуктові набори з круп, цукру та консервів, а також ліки — найпоширеніші товари, які нині пропонують на Херсонщині штаби кмітливих ділків від політики. Але замість того, щоб розділити своє обурення з креативними активістами Євромайдану, чимало стареньких підходили до імпровізованої «крамнички» з наїдками і цілком серйозно запитували, чи можна їх узяти собі й за кого навзамін треба віддати голос.
Зрошувати степи допомагають американці
Напірний чотирикілометровий водогін із поліетиленових труб, який дасть можливість зрошувати 240 гектарів сільгоспугідь, став до ладу на землях фермерського господарства «Данило і СД» Новотроїцького району. Мережа в самому центрі посушливої Таврії з’явилася за сприяння Агентства міжнародного розвитку США (USAID) у рамках програми «Вода для агросектору». Коментуючи цю радісну для степовиків подію, чкаловський сільський голова Володимир Сапрон наголосив на тому, що завдяки меліорації плата за оренду земель уже наступного року зросте не менш як на 57 тисяч гривень.
Фінансова допомога USAID зробила реальністю ще один проект: меліоратори здали в експлуатацію водогін у селі Новокаїри Бериславського району. Загальна вартість обох програм — близько 3,5 млн грн.
Аеропорт «Херсон» знову ожив
У повітряній гавані обласного центру приземлився перший літак компанії «Turkish Airlines». На борту авіарейсу TK 471 зі Стамбула до міста на Дніпрі прибуло близько 100 пасажирів, зокрема турецьких бізнесменів та журналістів. Передбачається, що після офіційного відкриття «небесної дороги» компанія щотижня виконуватиме чотири рейси, у необхідності яких зацікавлені обидві сторони.
Сьогодні Туреччина є одним із найбільших партнерів Херсонщини, на яку припадає майже 40 відсотків імпорту. Серед товарів — суха будівельна суміш, портландцемент, мармурова крихта, деревоволокнисті панелі, вапно, сульфат барію природний, вироби з гіпсу, мінеральні добрива, сульфати, вироби з тіста.
Прикордонники не замерзнуть
На кордоні Генічеського району з окупованим Кримом усі дислокації українських військовослужбовців підготовлені до зими. Зокрема, на території військової частини поблизу Новоолексіївки для захисників Вітчизни обладнано чотири побутових вагончики, з яких один вагон-ресторан. Їх військовим передала «Укрзалізниця». В помешканнях на колесах вже є тепло, вода, електрика. У військову частину завезено вугілля, постільну білизну, припасено у великій кількості їжу та питну воду.
Минуле стає зрозумілішим
Нову монографію «Херсонщина від найдавніших часів до сучасності» представила на міжнародній історичній конференції, присвяченій 70-річчю утворення області, кафедра історії України та методики викладання Херсонського державного університету.
Ювілейне видання, розраховане на викладачів, студентів, широке коло читачів, розповідає про добу середньовіччя, висвітлює маловідомі сторінки нової та новітньої історії. Увагу учасників конференції привернули також останні археологічні знахідки з білозерського античного поселення, що на південно-західній околиці селища Дніпровське. Цю унікальну місцевість ось уже понад два десятиліття досліджують учасники щорічних експедицій — студенти-історики ХДУ. Зібрані раритети розповідають про те, як жили і чим займалися грецькі переселенці-колоністи понад дві тисячі років тому.
Водою, як по суші
Херсонський клуб живої історії «Олешшя» здобув перший приз фестивалю-походу «З варяг у греки. Німан-2014». У рамках цього міжнародного заходу ентузіасти здійснили експериментальний похід на ладді «Фрея», представляючи обласний центр й усю Україну.
За задумом організаторів театралізованого походу — білоруського музею живої історії «Поніманське городище» — три точні копії середньовічних суден із екіпажами з України, Білорусії, Росії мали пройти по воді дві сотні кілометрів за маршрутом Березівка — Мости — Гродно. Найкраще із непростим завданням впорались наші земляки.
