Сарматські скарби
У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка «Сармати».
Ще у минулому столітті на території Вінниччини археологи розкопали скарби сарматських царів. Відтоді неодноразово світ задивлявся на них із зачаруванням. Зокрема, загадкові й вишукані знахідки з курганів Вінниччини побували в італійських містах Ріміні та Тренто, австрійському Лінці, німецькому Ганновері… І ось нарешті вони виставлені для огляду вдома.
Зокрема, експонуються знахідки з царського поховання, на яке натрапив археолог Володимир Прилипко біля села Пороги Ямпільського району. Це римські амфори, дорогоцінна зброя, коштовні прикраси, що досить добре збереглись. А найзначиміша річ — золота гривна, символ влади. Вона і вказує, що біля Порогів знайшов останній прихисток не просто відомий і заможний сармат, а сам цар.
На багатьох предметах, що експонуються, є знак-тамг. Це своєрідний герб сарматських вождів. Він і дав можливість ученим відкрити таємницю імені похованого в Порогах правителя. В античному чорноморському місті Ольвія, тодішній столиці сарматів, у першому столітті нашої ери знаки-тамги карбувалися поряд із зображенням царя Інесмея, що загинув у бою з римлянами. Відтак усе вказує на те, що саме на його поховання натрапив археолог. До речі, поряд із ним пощастило знайти ще одне, дуже багате — жіноче. З огляду на розкіш предметів, які там виявили, можна зробити висновок, що похована жінка також належала до еліти, можливо, була дружиною царя.
Особливу увагу відвідувачів привертають ювелірні прикраси. Вони не тільки витончені й надзвичайно красиві, а й відображають тогочасні світобачення, естетичні вподобання, культові віяння та коло торговельних зв’язків наших предків.
Крім сарматських скарбів, віднайдених під Порогами на Ямпільщині, на виставці є й предмети, на які натрапили дослідники в Тростянецькому районі. Це прикраси з жіночого поховання біля села Гордіївка. Ювелірні вироби можна назвати типово сарматськими, адже на них головні символи цього народу — кінь та сонце.
Величезний інтерес викликають унікальні культові предмети, віднайдені біля села Писарівка Ямпільського району в похованні сарматської жриці. Очевидно, вони використовувалися для таємничих обрядів.
Як бабуся онука «визволила»
Близько першої години ночі тишу в оселі 77-річної вінницької пенсіонерки розірвав телефонний дзвінок. Схвильований жіночий голос повідомив бабусі страшну новину: її онук став винуватцем жахливої дорожньо-транспортної пригоди. Якщо негайно не залагодити проблему, то хлопця можуть надовго посадити у в’язницю. Вкрай стривожена бабуся запанікувала, бо любила онука понад усе. Але «добра» жіночка на тому боці дроту почала заспокоювати. Мовляв, дуже її розуміє, у самої діти-онуки, а тому обов’язково вирятує з біди, адже у неї є добрі знайомі в міліцейських структурах! Але допомога, звісно ж, безкоштовною не буде. Що поробиш, такі часи. Сума, яка «витягне» бабиного онука з халепи, має бути не меншою ніж 15 тисяч «зелених».
У бабці стільки грошей, звичайно, не виявилося. Тоді «співчутлива» співрозмовниця сказала, що посприяє і за чотири тисячі умовних одиниць. Домовилися, що вирушать «визволяти» онука разом, причому негайно. Вже за кілька хвилин «рятівниця» прибула до літньої жінки. Остання, прихопивши необхідну суму, поїхала разом із аферисткою до однієї з трамвайних зупинок. Там спритна жіночка вхопила бабині гроші й наказала їй чекати, доки вона повернеться. Мовляв, передавати хабар треба без зайвих очей.
Довго чекала бабуся. А коли нарешті дійшло, що її нахабно ошукали, одразу пішла до правоохоронців…
Згідно зі статистикою, за аналогічний період минулого року було зареєстровано 1150 подібних злочинів, цьогоріч — уже 1400. Чи вдасться повернути добросердній і довірливій бабусі її заощадження, покаже час. Та головне, каже старенька, онук не причетний до будь-якої ДТП. А гроші… Очевидно, за довірливість та легковажність треба платити. І недешево!
