Ремонт за єни
Ще з 2002 року в Україні реалізується японський проект допомоги «Кусаноне». Минулого тижня посол Японії в Україні Шигекі Сумі заявив, що в його рамках ще надаватиме фінансову допомогу школам, яким необхідний ремонт або модернізація. Він сказав: «За програмою «Кусаноне» ми маємо угоду між урядом Японії та України, тому ця допомога надається напряму. Місця для корупції не лишається. Спочатку посольство отримує запит. Загалом ми отримуємо більше 150-160 запитів. На стадії роботи з документами їх кількість скорочується приблизно до 50. Середній розмір допомоги — $100 тисяч на проект». Після того, як посольство отримує звернення, воно перевіряє документи та надсилає експерта до тієї школи. Базуючись на його оцінці, посольство ухвалює рішення про надання коштів на ремонт вікон чи покрівлі. Японці обирають компанію, яка реалізує потрібні роботи, а також звертається до громадських організацій, які здійснюють моніторинг.
Олена Пономарева, голова ГО «Батьківська Рада Львівщини», яка вже більше 15 років займається громадською діяльністю та не з чуток знає про проблеми шкіл, переконана: «Корупція у нашій країні — така річ, яку, на думку багатьох чиновників та можновладців, якщо не вдається викорінити, то треба очолити. Дожилися, який сором і ганьбище… Наші чиновники вже настільки дістали Європу і світ, що японці навіть вигадали спеціальний проект, який, щоб запобігти корупції, виключить участь українських чиновників у ремонтах шкіл. Вчинок японців свідчить — це навіть не виклик, це вирок українській системі освіти та нашим чиновникам-освітянам. У Японії знають, що належне функціювання галузі освіти — то запорука розвитку і належного функціонування всієї країни».
Нагадаємо, що в березні японці підписали угоди з чотирма громадськими організаціями про надання грантів на закупівлю медобладнання і облаштування дитсадків. $335 тисяч виділено, зокрема, на придбання апаратів УЗД для лікарень у Рогатині (Івано-Франківська область) та Катеринополі (Черкаська область). Для районної лікарні в Жашкові (Черкаська область), окрім УЗД, закуплять іще гастрофіброскоп.
На «Богатирських іграх» переміг львів’янин
8 травня Івано-Франківськ втретє зібрав найсильніших атлетів, які змагалися у відкритому Кубку Західної України з стронгмену.
Окрім місцевих спортсменів до Івано-Франківська прибули богатирі із Львова, Чернівців та інших районів нашої області.
Розпочалось дійство представленням спортсменів, які виходили на змагальну площадку із синьо-жовтими прапорцями у руках. Також усі учасники виступали із почепленою синьо-жовтою стрічкою на футболках, демонструючи свою позицію щодо незалежності України.
У рамках святкування Дня міста, івано-франківці мали можливість спостерігати за змаганнями, у яких богатирі наввипередки носили чемодани по 115 кг у кожній руці, підіймали колоду на максимум, обертали 300 кілограмове колесо та змагались у становій тязі на спеціальній конструкції.
Суддею змагань був місцевий богатир-рекордсмен Назар Павлів, який також проводив конкурси і серед глядачів, де усі бажаючі могли спробувати свої сили у богатирських вправах. Був конкурс і для дітей, де маленькі богатирі змагались хто швидше надує кульку. Усі переможці отримали цінні призи.
Чотири години тривало спортивне свято у центрі Івано-Франківська.
За підсумками шести богатирських вправ серед 11 стронгменів перемогу здобув атлет зі Львова – Володимир Климко, другу сходинку п’єдесталу посів наш земляк, івано-франківець Володимир Пиндус, а третє місце у представника Рожнятівського району Романа Шмигельського.
Даний спортивний богатирський турнір, який уже третій рік поспіль проходить в Івано-Франківську, відбувся завдяки підтримці будівельної компанії «Ярковиця» та містечка «Калинова Слобода».
На Богатирські змагання завітав і міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків і також прийняв участь у церемонії нагородження та вручив від себе премії трьом кращим богатирям змагань.
Нові оселі для лелек
На вуличках сіл Львівщини лелечі домівки — не дивина. Вони тут на багатьох обійстях. Чимало гнізд уже заселено. Першими прилетіли самці, щоб причепурити їх після зимової розлуки. Приваблюють сюди білих птахів із чорними ознаками луки, болота біля озер, уздовж річок, зокрема Дністра та Південного Бугу.
Гнізда лелек громіздкі, в перетині зазвичай не менше метра, а якщо птахи займають старе гніздо, яке вони підновлюють і добудовують, то поперечник може сягати і півтора метра. Спорудження нового гнізда триває приблизно вісім днів. Цим «подружжя» займається разом. Зрідка білі лелеки будують і друге гніздо, яке служить їм для сну або як вартовий пост.
Щоби чорногузам жилося зручніше, їхні гнізда оновлюють місцеві енергетики — замінюють на «європейські». Це металеві квадратні конструкції розміром півтора метра. Вони монтуються вище ліній електропередач, аби лелеки не наражалися на небезпеку.
Такий досвід львівські енергетики перейняли від польських колег. У регіоні від початку року вже встановили понад 70 лелечих платформ.
