З українського Чорноморська до турецької Хайдарпаші
Першою ластівкою відновлення морського пасажирського сполучення між Україною і Туреччиною став рейс порома Каunas Seaways. Це стало можливим завдяки відкриттю пасажирського термінала в порту Хайдарпаша. В Україні судно вирушає з Чорноморська.
Морське пасажирське сполучення між двома країнами, як відомо, перервала російська анексія Криму навесні 2014 року. Відтоді Україну й Туреччину пов’язували тільки авіаційне сполучення і наземний маршрут через Румунію й Болгарію. Річ у тому, що у стамбульському порту Хайдарпаша не було митно-прикордонного термінала для оформлення пасажирів. Тепер, після трирічної праці над проектом національного поромного перевізника судноплавної компанії «Укрферрі», порту та за сприяння дипломатичних установ двох країн, місцевої влади це вдалося зробити.
Термінал запрацював днями з прибуттям перших українських пасажирів. На його відкриття зібралися численні українські й турецькі посадовці. Посол України в Туреччині Андрій Сибіга зазначив, що це ще один крок на шляху розширення партнерства обох держав.
Дуже важливо, що новий пасажирський термінал відкрито напередодні сезону «весна-літо», що стане подарунком для любителів морських мандрів. Поки що пороми CК «Укрферрі» виконують один рейс на Хайдарпашу, каже директор з маркетингу та розвитку компанії Роман Моргенштерн. Але з огляду на те що для українців Туреччина — один з найпопулярніших напрямків, їхня кількість незабаром зросте.
Поромна лінія створює чудові можливості для автомандрів: автолюбителі, організовані туристські групи відтепер можуть завантажити на борт Каunas Seaways власний транспорт і на ньому подорожувати всією країною.
Українським журналістам, які взяли участь у церемонії відкриття термінала, турецька сторона дала змогу на власні очі переконатися, що Стамбул — місто, де на вас чекають і пам’ятають слова першого президента Туреччини Кемаля Ататюрка про об’єднавчу роль Чорного моря.
Поліція повідомила про істотний прогрес у справі трагедії 2 травня в Одесі
Одеська поліція заявляє, що істотно просунулася в розслідуванні подій 2 травня 2014 року, в ході яких загинули 48 чоловік і більше 200 отримали поранення.
Про це у п’ятницю повідомив журналістам в ході спеціального брифінгу начальник Головного управління Нацполіціі в Одеській області Дмитро Головін. За його словами, нова слідча група, вже третя за рахунком, “зробила з початку поточного року більше, ніж було зроблено за весь 2016 рік”.
Головін повідомив, що наразі розслідуванням подій 2 травня займаються 10 слідчих і 5 оперативних співробітників, за останні 4 місяці було опитано більше 70 свідків, однак їх показання або упереджені, або малоінформативні.
“Для розслідування були призначені дві нові експертизи – хімічна і судово-балістична. Було повідомлено про підозру 3 учасникам подій, після чого вони були оголошені в розшук. Один з учасників подій 2 травня був затриманий і в даний час знаходиться під вартою”, – пише агентство.
За інформацією Одеської поліції в цілому підозрюваними у справах проходять 14 осіб, вони перебувають в розшуку.
“Також у слідства є інтерес до дій 27 осіб – учасників подій на Грецькій площі і 50 осіб – учасників подій на Куликовому полі. Однак питання про кваліфікацію їх дій і оголошенні їм підозр поки не вирішене. Серед потерпілих встановлено особи 111 людей, інші особи з 212 потерпілих не встановлені в зв’язку з тим, що в медичних установах вони називалися вигаданими іменами”, – повідомили в поліції.
Також заступник глави Нацполіціі України – начальник слідчого управління Олександр Вакуленко повідомив, що пожежно-технічна експертиза підтвердила, що причиною такого великого числа загиблих в Будинку профспілок на Куликовому полі стало бездіяльність пожежних.
“У цьому контексті він зазначив, що стосовно трьох співробітників Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій в Одеській області справу вже передано до Приморського районного суду Одеси, а ще двоє фігурантів – екс-глава ГУ ГСЧС в області Володимир Боделан і його перший заступник Руслан Великий знаходяться в розшуку”, – заявили в поліції.
Як відомо 2 травня 2014 року в Одесі в ході масових заворушень загинуло 48 чоловік і більше 200 були поранені.
Більшість жертв трагедії загинули в Будинку профспілок.
Слідство встановило, що масові заворушення в Одесі були організовані і навмисне сплановані.
За фактом подій різні правоохоронні органи України почали близько десятка кримінальних проваджень, що стосуються різних фактів.
Деякі з них в даний час розглядаються в судах.
Степанова весна
Така загальна назва творчих заходів, які щороку проводяться у двох районах Одещини на пошанування пам’яті українського поета Степана Олійника. У Пасицелах Балтського району він народивсь, а у Левадівці Миколаївського провів дитячі та юнацькі роки.
Це вже 109-та весна від дня народження славнозвісного гумориста, якого не забувають земляки за сповнену любові й добра іронію, просту й доступну для пересічної людини філософію життя. І малий, і старий знову зібралися, аби прочитати ще раз слова самоочищення і самоствердження у вірі, що попри всі негаразди треба жити з гідністю, любити світ і людей у ньому. Чимало приїхало й гостей. Це артисти розмовного жанру з Івано-Франківщини Микола Кавацюк та Ігор Чепель, бандуристка з Києва заслужена артистка України Лариса Дедюх, тріо «Мальви» та співачка Світлана Рубанович з Одеси.
Донька поета Леся Степанівна звернулася до татових земляків з такими словами: «Найбільша цінність у житті — діти й батьки. У Степана Олійника багато віршів, які так і називаються: «Батьки і діти»… Дуже любив він людей, це передалося нам усім… Він страшенно любив свою землю, свою Левадівку, й дуже би порадів сьогодні оцим маленьким діткам, котрі читали його вірші… За ті три десятки років, відколи село заснувало премію імені Степана Олійника, лауреатами її стали півсотні достойних авторів. Сьогодні ми вітаємо ще двох (Віталій Бошков з Одеси та Микола Білокопитов із Запоріжжя. — Авт.). Стоїмо на порозі 110-річчя Степана Олійника. Гадаю, це буде щось величне, щось таке, що запам’ятається всім».
Представники місцевої влади принагідно запевнили, що вже почали підготовку до урочистого відзначення ювілейної «Степанової весни».
«Вуличні бої» в Одесі
Назви «25-ї Чапаєвської дивізії», Бабушкіна, Маршала Жукова та інших символів Радянського Союзу російською та українською мовами повернула вулицям, провулкам та проспектам Одеська міська рада.
Основне пояснення ініціаторів цього рішення (група прихильників мера в раді) полягає в тому, що Михайло Саакашвілі, обіймаючи посаду голови Одеської обласної державної адміністрації, поквапився на вимогу чинного законодавства про декомунізацію перейменувати вулиці. Може, й так. Але чому для 46 депутатів так важливо повертати голоблі міського воза не просто назад, а саме з неприкритою орієнтацією на Радянський Союз, явно догоджаючи цим країні-агресору?
Народний депутат України Світлана Заліщук, яка була присутня на сесії, намагалася хоча б подискутувати з цього приводу. Але її, як «прислужницю Саакашвілі», 46 «вершителів місцевого закону» слухати не схотіли…
Міська прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо порушення Закону України, представники патріотичних організацій вже оголосили, що оскаржуватимуть це рішення сесії.
Суд відмінив рішення про скасування декомунізації
Приморський районний суд Одеси визнав протиправним рішення Одеської міськради про скасування декомунізації. Про це повідомляється на сторінці громадської організації Вільні люди в Facebook.
Приморський районний суд Одеси скасував прийняте 26 квітня рішення Одеської міської ради про перейменування раніше декомунізованих вулиць і провулків, частині яких збиралися повернути старі назви.
Дошку видатному архітекторові Юрієві Дмитренку встановили на фасаді будинку, де він жив
За проектами Юрія Дмитренка (1858—1918) в Одесі збудовано готель «Лондонська» на Приморському бульварі, прибуткові будинки Маврокордато на розі Рішельєвської й Грецької та на розі Катерининської й Грецької. Цей другий відомий найдовшим в Одесі балконом — майже 200 метрів.
У доробку видатного архітектора чимало церковних споруд. Під час відкриття меморіальної дошки настоятель храму Вознесіння Господнього отець Ілля повідомив, що відновлюють збудовану за проектом Юрія Дмитренка церкву на розі Старопортофранківської та Тираспольської вулиць, яку зруйновано 1937 року.
Можна з упевненістю сказати, що він створив вигляд міста біля моря початку минулого століття. Про високу якість робіт архітектора свідчить те, що багато будов, зведених за його проектами, збереглися й досі. Ними милуються численні гості міста, фотографуються на їхньому тлі. Деякі, як-от церкву, визнають за доцільне відтворювати за проектами понад сторічної давнини.
Нащадок першобудівничих Одеси, Юрій Дмитренко народився, працював, помер і похований в Одесі. Останні роки життя він провів у будинку друга Григорія Маразлі, одного з найславетніших градоначальників Одеси. Флігель, у якому він жив, був розташований у дворі з боку Дерибасівської. Нині тут Одеське обласне базове медичне училище.
Меморіальну дошку архітекторові тут встановили з ініціативи громадської організації «Товариство охорони пам’яток історії та культури», а також газети «Одеські вісті» за згоди історико-топонімічної комісії Одеської міськради.
