40 інвестпроектів — це тільки початок
Унікальний інвестиційний проект втілюють на Черкащині. У селі Вергуни Черкаського району вже працює горіховий центр. Це один із перших таких проектів в Україні. У нього інвестують майже 10 мільйонів гривень.
— Це справді унікальний проект, — каже генеральний директор агропромислової компанії «Маїс» Сергій Осадчий. — У селі Вергуни діє сучасний комплекс для проведення зимового щеплення горіха, теплиці площею 1000 квадратів для загартування посадкового матеріалу, розсадник для дорощування саджанців на 10 гектарах із системою зрошування. У селі Гуляйгородок на 66 гектарах розміщені промислові насадження для отримання плодів волоського горіха і фундука, а також деревини. У недалекій перспективі це село стане повністю горіховим садом, який займатиме 100 гектарів.
Горіховий центр працює цілорічно, тобто це постійна, а не сезонна робота для місцевих жителів. Планують вирощувати саджанці французької, молдавської та української селекції. Цього року прищепили 125 тисяч саджанців, а згодом сподіваються вийти на 200 тисяч.
Нині число замовлень перевищує обсяг виробництва саджанців. Адже їх в Україні можна вирощувати майже в усіх регіонах, за винятком крайніх північних.
Це лише один з інвестиційних проектів, які втілюють на Черкащині. Як розповів директор департаменту регіонального розвитку облдержадміністрації Роман Карманнік, в області триває залучення інвестицій в економіку. Нині порівняно з минулим роком фіксують зростання капітальних інвестицій на 20% — до 2,9 мільярда гривень. Водночас у краї зростають й іноземні інвестиції. Їхній обсяг збільшився на 4% — до 347 мільйонів доларів. До основних країн-інвесторів, на які припадає 94,6% загального обсягу іноземного капіталу, належать: Беліз, Кіпр, Німеччина, Чехія, Іспанія, Франція, Велика Британія, Естонія та Нідерланди.
— Залучення інвестицій — один з основних незмінних пріоритетних напрямів діяльності обласної влади, — наголосив Роман Володимирович. — Нині в області реалізують 40 великих та середніх інвестпроектів. Надалі працюватимемо над тим, щоб їхня кількість зростала. Приміром, триває робота над підготовкою до відкриття першого на Черкащині індустріального парку «Золотоноша». Він буде майданчиком з розвиненою інфраструктурою, де підприємці — українські й закордонні — зможуть максимально комфортно впроваджувати і розвивати свої виробничі потужності.
На сьогодні область готова запропонувати інвесторові понад 130 об’єктів типу грінфілд та браунфілд (вільні виробничі площі), внесені до бази інвестиційного порталу. Останній допомагає налагоджувати швидкий зворотний зв’язок з потенційними інвесторами. Як додає посадовець, істотно збільшується зацікавленість великих корпорацій у виробничих приміщеннях.
— Значна кількість підприємств, відкритих у Західній Україні, поступово вичерпує трудовий ресурс, інвестори спрямовують свою увагу на центральні області, зокрема Черкащину, — зазначив Роман Карманнік. — Тож актуальне питання якісної пропозиції, яку ми зможемо надати. Велику роль відіграє якість комунікацій з інвесторами, швидка реакція на їхні запити.
У щойно відкритому в Умані Українському аграрному ліцеї навчають по-новому
У цьому ліцеї немає усного опитування біля дошки. Натомість парні й групові заняття. Приміром, на уроці математики дуже багато індивідуальної роботи. На уроках екології чи природознавства учні здебільшого розробляють різноманітні проекти. Так уже сьогодні навчають у щойно відкритому в Умані Українському аграрному ліцеї.
Тут усе по-сучасному. Вебінари, академічні студії, бліц-проекти, навчально-виробничі екскурсії. І все для задоволення освітніх інтересів учнів, розвитку їхніх творчих здібностей і нахилів.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева, яка завітала на урочисте відкриття закладу, сказала, що його учні — не просто творці майбутнього, вони вже будують сьогодення. Бо створення такого ліцею стало внеском у розбудову нашої держави. А перший заступник голови Черкаської облдержадміністрації Віталій Коваль додав, що це приклад успішного державно-приватного партнерства. Засновником закладу став голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун. Місцеві органи влади допомогли з підготовкою дозвільних документів, акредитацією напрямів.
Отож новий аграрний ліцей — це навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою. Нині тут функціонує 2 класи (4 екіпажі), навчається 46 учнів, поміж яких один сирота. У складі педагогічного колективу 12 учителів різних категорій, зокрема й кандидатів технічних і педагогічних наук.
Як розповіла директор ліцею Олена Ярошинська, над розробленням системи викладання колектив працював кілька місяців. Планують у подальшому створити на базі ліцею освітній центр, де зможуть проводити тренінги, презентувати сучасні освітні технології й моделі, різні інтерактивні методи тощо. Навчання в ліцеї безплатне, однак учні оплачують його за рахунок так званих уалів (від абревіатури назви ліцею), які самостійно заробляють знаннями шляхом створених ними майстер-класів, роликів, статей тощо.
Як розповідають ліцеїсти, навчальний день тут нестандартний: уранці визначають маршрут дня. До 12 години — дві пари, далі відвідують студії за власним розкладом, де саморозвиваються. Є тут і загальна рефлексія. Там обговорюють продуктивність дня. Є й година самопідготовки, щоб виконати завдання в ліцеї, а не вдома, адже тут можна проконсультуватися з тьютором (особою, яка веде індивідуальні або групові заняття) чи викладачем.
У суботу традиційно проводять майстер-класи, підбивають підсумки роботи, підтягують «хвости». А ще тут є таке поняття, як циклічність пір року, встановлена за власною методологією. Практикують такі предмети: «потрібно», «хочу», «інтенсиви», «студії». Узимку — більше теоретичних завдань, менше студій, а навесні — навпаки.
Навчальний процес повністю відповідає встановленій законом програмі. У закладі учні поглиблено вивчають 4—5 предметів. Запроваджено систему тьюторського супроводу. Ліцеїсти мають групових тьюторів, а невдовзі обиратимуть індивідуальних, які супроводжуватимуть їх протягом року. З ними учні укладатимуть контракти на рівень своїх знань з різних предметів. Так готуватимуться і до ЗНО. У ліцеї створено умови для опанування державної мови та двох іноземних, інформаційних технологій, вивчення можливостей аграрного сектору країни, вміння критично мислити, аналізувати, працювати в команді, мати навички фінансової грамотності й підприємництва.
Тут функціонує учнівське самоврядування, продуктом роботи якого вже стала конституція ліцею. Учнівське самоврядування передбачає ролі-посади. За час навчання кожен ліцеїст має спробувати себе в кількох із них, що допоможе йому зрозуміти свої нахили, вподобання й легше соціалізуватися.
Звіряючись із думками мандрівного філософа
Село Коврай у Золотоніському районі на Черкащині знамените тим, що тут майже шість років (1754—1759) жив філософ-просвітитель Григорій Сковорода. Саме тут він написав вірші до славнозвісної збірки «Сад божественних пісень», заклав основи своїх філософської та педагогічної систем. У селі встановлено погруддя мислителя, на будівлі місцевої школи відкрито меморіальну дошку. Іменем Григорія Сковороди названо природничо-історичний комплекс — пам’ятку садово-паркового мистецтва площею понад 14 гектарів. Тут, на території колишнього маєтку переяславського полковника Степана Томари, який і заснував село, зберігся навіть погріб часів Сковороди.
Щороку в селі Коврай відбуваються Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе». Цьогоріч під час цієї традиційної акції численні гості мандрували символічним пішим туристично-краєзнавчим маршрутом «Коврайський світ Григорія Сковороди». Гості довідалися чимало нового про особливості педагогічної системи виховання мислителя-мудреця. Сковородинські навчання сприяли активному обміну думками про методи, прийоми морально-світоглядного, природо- та культуровідповідного вчення славетного філософа і педагога Григорія Сковороди.
Освітяни заглибилися в педагогічний спадок Сковороди, щоб потім упроваджувати ідеї мислителя в навчально-виховний процес. Презентація досвіду роботи Школи цінностей та філософського сприйняття світу Коврайського навчально-виховного комплексу переконливо довела корисність інноваційної діяльності цього закладу, яка спирається на ідеї гуманної педагогіки, педагогіки кордоцентризму та добротворення, на діяльнісний підхід у вихованні.
У межах Всеукраїнського проекту «Сковорода-300» у школі створено музей «Пам’ять», етнографічну кімнату «Світлиця», написано кілька навчально-методичних посібників.
Чигиринські вишиванки: колекціонер оприлюднив раритетні світлини
У мережі оприлюднили старі світлини вишиванок із сіл Чигиринського району. Інтернет-альбом розмістив у себе на сторінці письменник та краєзнавець Олександр Солодар.
Пан Солодар колекціонує світлини з Чигиринщини уже більше 25 років. Це світини чигиринських вишиванок є із сіл Погорільці, Красносілля, Боровиця, Новоселиця, Тіньки, Тарасівка, Розсошинці, Галаганівка.
Наразі його зібрання нараховує понад 700 одиниць. Каже: на світлинах виявив особливості чигиринської вишиванки.
«Закономірностей дуже багато. По-перше, регіональні відмінності у вишивці Побережжя Дніпра і лісової зони Холодного Яру. По-друге, особливості вишивки окремих елементів одягу, рушників тощо, — розповідає у коментарі письменник та краєзнавець Олександр Солодар.
Крім самих світлин, Олександр також збирає інші раритети з Чигиринщини. Зокрема, одяг та архів.
