Повторення Алчевська вдалося уникнути
Масштабна аварія на теплових мережах у Харкові сталася 24 лютого по обіді. Через чотири пориви труби магістральної тепломережі діаметром 700 мм без теплопостачання залишилися понад 600 багатоповерхових житлових будинків, 26 шкіл, 21 дитячий садок, 14 лікувальних закладів, серед яких 4 стаціонарного типу.
За прогнозами деяких скептиків, Харків міг опинитися в комунальній катастрофі, яку пережив Алчевськ у січні 2006 року. До техногенних чинників додалося ще й значне зниження температури повітря, що дуже ускладнювало ситуацію не лише для ремонтників, а передовсім для тих, хто залишився в необігрітих квартирах, лікарнях, школах, дитячих садках, де температура впала до 12—14 градусів.
Без опалення залишився цілий медичний комплекс, зокрема перинатальний центр, де лікують найменших пацієнтів. Його опалювали тепловими гарматами та обігрівачами, але через можливе перевантаження електромережі подача струму опинилася під загрозою. Отож поряд із лікарнею постійно чергувала пересувна електростанція. Рятувальники розгорнули пункти обігріву біля лікарні й у спортзалі школи, де приймали для обігріву найбільш незахищені верстви населення.
Заступник Харківського міського голови Ігор Терехов нарікає на застарілу тепломережу. «Зношені труби 1981 року. З іншого боку — мороз, тож змушені були підвищувати тиск. Ось така ситуація, можна сказати, екстраординарна. Не тільки ми маємо пориви трубопроводів. Вони рвуться у всій країні», — констатував він.
Ситуація ускладнилася ще й тим, що на тепломагістралі сталися повторні пориви в суботу о 21.00, а також 25 лютого о 2-й та 5-й годині.
До ремонтних робіт було залучено аварійні бригади комунальних підприємств «Харківські теплові мережі» і «Житлокомсервіс», які перейшли на цілодобовий режим роботи. Її координував штаб на чолі з першим заступником міського голови Ігорем Тереховим та прибулі з Києва заступник очільника Мінрегіону Едуард Кругляк і перший заступник голови ДСНС Олег Мельчуцький.
Станом на 7.00 неділі 25 лютого залишалося без теплопостачання 144 об’єкти житлової та соціально-побутової сфери (відновлено 522) у двох районах міста, а саме: 129 будинків (відновлено 476), 7 дитячих садків (відновлено 14), 5 лікувальних установ (відновлено 9) і 3 школи (відновлено 23), а вже через добу теплопостачання об’єктів соціально-побутової сфери було відновлено в повному обсязі. Температура у квартирах підтримувалася на рівні 15—18 градусів тепла. Про це повідомили у прес-службі ГУ ДСНС України в Харківській області.
У неділю вдалося поступово відновити теплопостачання 70 багатоповерхових житлових будинків, паралельно тривали роботи з відновлення основної теплової магістралі. Опалення в будинках медичного комплексу та будинку дитини було подано ввечері 25 лютого.
На ранок 26 лютого тривало розповітрювання та налагодження внутрішньобудинкових мереж. Про це повідомив заступник голови Харківської облдержадміністрації Євгеній Шахненко.
«Тепло в Немишлянському районі всюди подано, медкомплекс працює у штатному режимі, — запевнив Євгеній Шахненко. — У будинки теплоносій подали, але в різних будівлях по-різному, триває розповітрювання та налагодження роботи внутрішньобудинкових мереж, тому ще не скрізь опалення запрацювало».
Наразі у Харкові відновлено теплопостачання в усіх житлових будинках. За словами Євгенія Шахненка, ремонтники на той час уже завершували лагодження тепломереж.
Відновлення теплопостачання соціальних об’єктів Харкова підтвердив під час оперативного штабу ДСНС віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко. На час верстання номера теплопостачання не було в 35 житлових будинках. У місті, повідомляє прес-служба урядовця, залишаються розгорнутими 10 пунктів обігріву: 4 стаціонарних у школах та 6 мобільних ДСНС.
Британський досвід стане у пригоді
Брати штурмом будинки, знищувати супротивника і проводити зачистку території умовного селища, встановлювати контакт із місцевим населенням на ворожій території, добувати необхідні дані про терористів –– усього цього навчаються бійці та резервісти 92-ї окремої механізованої бригади на полігоні під Харковом. Такі заняття за програмою Orbital Збройних сил Великої Британії вперше введено у план навчань українських військовослужбовців.
«Наприкінці минулого року 40 наших бійців на військовому полігоні у Львівській області успішно пройшли цей курс спеціальної підготовки, під час якого досвід українцям передали найкращі армійці з Туманного Альбіону. Навіть сертифікат про опанування основ Orbital отримали. Знаннями й навичками дій у населених пунктах вони діляться з бойовими побратимами», –– розповів командир військової частини Сухопутних військ.
За словами керівника занять, на ділянці, де опрацьовують дії в місті, всі воїни-резервісти мають бойовий досвід, багато хто визволяв українські міста від російських окупантів протягом 2014—2015 років. Тому хлопці швидко переймають вміння від військових і набувають навичок, необхідних для перемоги над ворогом.
Паралельно на інших ділянках загальновійськового полігона бригади, військовослужбовці танкового батальйону на Т-64 штатними пострілами вражають цілі, у складі підрозділу ведуть оборонний бій із супротивниками, виконують вогневі вправи тощо. Майже щодня організовують бойові стрільби чи тактичні навчання з воїнами механізованих підрозділів на бронетранспортерах типів БТР-4Е і БТР-70, а також зі стрілецької зброї.
— Щоб досягти максимально позитивних результатів, майже всі полігонні заняття проводимо комплексно. Приміром, з парку бойових машин до місця проведення стрільб солдати вирушають маршем у складі відділень, взводів чи рот. Доки рухаються на бронетехніці, можуть умовно відбити напад ворожої диверсійно-розвідувальної групи. Залишають рубіж стрільб лише після виконання складного маневру з використанням димової завіси чи інших спецзасобів, — пояснив заступник комбрига підполковник Олександр Луценко.
За його словами, під час практичних занять постійно оголошують ввідні з досвіду проведення АТО чи операцій у межах НАТО.
Дорожня карта для «Оплоту»
Танк «Оплот» потрібно вивести з імпортної залежності та забезпечити основу для його виготовлення з вітчизняних комплектуючих. Про це зазначив заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Ігор Павловський. «У процесі доробок та заходів з імпортозаміщення ми паралельно вирішимо питання стабільного випуску силової установки, яка нам потрібна не лише для «Оплоту». Система управління вогнем дасть уніфікацію при модифікації танків Т-64 і Т-72. І так далі. Власне, танк «Оплот» для Сухопутних військ — це як перший корвет для ВМС», — переконаний заступник міністра оборони.
Заради порятунку заводу харківські авіабудівники вироблятимуть пластикові вікна
На Харківському державному авіапідприємстві (ХДАВП) відкриють ділянку з виробництва пластикових вікон для житлового сектору. Цей крок, на перший погляд, здається не надто вдалим компромісом між профільним будівництвом літаків і повним занепадом машинобудівного гіганта. Але тут поставили завдання вижити за будь-яку ціну й системно реалізовують стратегічну мету.
Минулого року після дворічного простою на заводі відновили практику ремонту і технічного обслуговування своїх «АНів», що наразі експлуатуються в різних країнах світу. А також налагодили виробництво запасних частин до авіаційної техніки.
Заводчанам вдалося освоїти випуск і непрофільної продукції — траків для гусеничної військової техніки, тому розширення списку додаткових проектів логічно вписується в ухвалену стратегію відродження ХДАВП.
Завдяки антикризовим заходам менш ніж за рік заводу вдалося відновити базові виробничі активи, погасити 300 тисяч гривень боргу з комунальних платежів i виплачувати поточну заробітну плату.
На підприємстві знову є електро¬енергія та вода, що були перекриті через велику недоїмку. Вдалося також запустити цех механічної обробки, ковальсько-механічний та ливарний цехи, що простоювали довгi чотири роки.
До випуску непрофільної продукції тут ставляться як до певної традиційної практики. Редактор заводської багатотиражки Олександра Ляшенко пригадує час, коли на ХАЗі випускали багато предметів ширвжитку з «відходів основного виробництва».
«У нашій їдальні були алюмінієві каструлі, миски з «нержавійки», виготовлені із залишків металу, — каже вона. — Для обшивки літаків використовувалася дюраль, а з цих відходів робили доїльні апарати, бідони для сільського гос¬подарства. У воєнні 43-45-й роки на ХАЗі виготовляли косарки, а в 70-х — кукурудзосушки, візочки для малюків, шезлонги, розкладачки, похідні столики і стільці, садові сходи, дитячі санки та іграшки і навіть газові печі».
Плани повернутися до випуску літаків на підприємстві теж є. Цьому сприятиме давно очікувана поступка від Кабміну, який звільнив підприємства авіагалузі на сім років від сплати податків.
«Це рішення — винятково позитивне, — прокоментував ситуацію директор Департаменту фінансів ХДАВП Богдан Козлов. — Зміни передбачають, що вивільнені кошти (суми податку, які не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуватимуть на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Тобто кошти залишатимуться на підприємстві для розвитку, для поточних і капітальних ремонтів, для інвестицій. Миттєвого ефекту очікувати не слід, але у довгостроковій перспективі результат однозначно буде».
