«Подзвоніть у ФСБ»
У Києві провели вже 22 акцію з вимогою знайти зниклих безвісти кримчан. Наразі правозахисникам відомо про 46 випадків викрадень на анексованому Росією півострові, доля 18 людей досі невідома. Акцію, присвячену проблемі зниклих безвісти, щомісяця під посольством РФ проводить громадська організація «Крим SOS» у межах кампанії Find & Free, «Знайти і звільнити».
На черговій акції, яку назвали «Подзвоніть у ФСБ», розповіли про останній випадок насильницького зникнення громадянина України Олександра Стешенка. Як зазначають у «Крим SOS», харків’янина Стешенка викрали на КПВВ «Джанкой» 11 квітня. Тоді Олександр подзвонив матері і повідомив, що на в’їзді до Криму його затримують співробітники Прикордонної служби ФСБ РФ. Підставою для затримання вони вказали невідповідність фотографії у паспорті особистості Стешенка. Після зв’язок із затриманим зник. Наразі жодної інформації про те, де може перебувати Стешенко, немає.
Правозахисники не один раз відзначали, що російські силові структури або пов’язана з ними так звана «Самооборона Криму» дотичні до викрадень громадян України на півострові. Представники окупаційної влади зазвичай ці закиди ігнорують, розслідування зникнень не проводяться.
Росія посилює ППО в окупованому Криму
У російській армії заявили про намір посилити ППО в окупованому Криму штатними підрозділами зенітних ракетних комплексів С-400 і зенітних ракетно-гарматних комплексів “Панцир-С”. Про це сказав командувач військами Південного військового округу РФ Олександр Дворніков.
“З’єднання ППО, дислоковані у Криму, будуть доукомплектовані штатними підрозділами зенітних ракетних комплексів “С-400” і зенітних ракетно-гарматних комплексів “Панцир-С”, – заявив Дворніков.
За його словами, Росія переозброїла понад два десятки своїх військових з’єднань і частин на включеному півострові.
“Панцир-С” здійснює ближнє прикриття об’єктів, зокрема комплексів ППО великої дальності, а також захист від наземних і надводних загроз. ЗРК С-400 розроблений для ураження засобів нападу з повітря, у тому числі літаків і балістичних ракет.
Росія заявляє про їхнє використання у Сирії.
Країни Чорноморського басейну визнали порти в окупованому Криму “закритими”
Країни Чорноморського басейну визначили статус морських портів, розташованих на території АР Крим, як “закриті”. Таке рішення прийняв Комітет Меморандуму про взаєморозуміння щодо контролю державою порту у Чорноморському регіоні, повідомляє прес-служба Міністерства інфраструктури України.
“Комітетом Меморандуму про взаєморозуміння щодо контролю державою порту у Чорноморському регіоні, дев’ятнадцяте засідання якого відбулось 17 – 19 квітня 2018 року у м. Одеса, підтримано пропозицію Української делегації щодо приведення у ЧМІС назв українських морських портів у відповідність до назв, визначених в UN/LOCODE, відповідне завдання включено до програми дій Комітету. Документом, окрім правильних назв українських морських портів, визначено статус морських портів, розташованих на території АР Крим, як “закриті”. Прийняття Комітетом Чорноморського меморандуму документу PSCC 19/9.2.3 є визнанням закритого статусу кримських портів. Це ще один крок на шляху до недопущення порушення суверенітету України та захисту інтересів держави на міжнародному рівні”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що з метою не допустити використання у Чорноморському регіоні протизаконної інформації щодо приналежності морських портів, розташованих та тимчасово окупованій території АР Крим до Російської Федерації, Україна також винесла на розгляд Комітету пропозиції щодо запровадження в Чорноморській інформаційній системі (ЧМІС) використання Класифікатора торговельних і транспортних пунктів Організації Об’єднаних Націй (UN/LOCODE) (документ PSCC 19/9.4.2).
“Повної підтримки цієї пропозиції досягти не вдалося, але завдяки наполегливості представників української делегації вивчення зазначеного питання включено до програми дій Комітету, а рішення буде прийнято на наступному засіданні Комітету, яке відбудеться у квітні 2019 року у м. Бургас, Республіка Болгарія”, – повідомили в Мінінфраструктури.
На засіданні були присутні представники України, Туреччини, Болгарії, Грузії та Російської Федерації.
