Наші соколи повернулися додому
В Україну повернулися військові льотчики транспортної авіації Повітряних сил ЗСУ, які на острові Гренландія на військово-транспортному літаку Іл-76 упродовж чотирьох тижнів виконували завдання спільної українсько-данської операції з перевезення пального «Північний сокіл-2018».
Українські військові льотчики вдесяте поспіль в екстремальних полярних умовах Гренландії беруть участь в українсько-данській операції з перевезення пального літаком від авіабази ВПС США «Туле» на данську полярну станцію «Норд». Очолював роботу українських авіаторів полковник Сергій Артеменко.
Під час урочистої зустрічі на військовому майданчику аеродрому «Бориспіль» керівник групи подякував особовому складу за успішні показники і високу льотну майстерність під час багатонаціональної операції, повідомляє прес-служба Міноборони.
Екіпажі бригади транспортної авіації з Мелітополя вкотре продемонстрували високий професіоналізм під час здійснення польотів у важких полярних кліматичних умовах. Фактично за неповний місяць наші пілоти налітали понад 100 годин у полярному небі. Загалом було здійснено 25 місій, а це 50 рейсів з авіабази «Туле» на полярну станцію «Норд». При цьому було перевезено 718 588 літрів пального у внутрішніх баках літака та понад 25 тонн іншого вантажу.
«Ми літали щодня по два рейси. Польоти дуже ускладнювали обмежена видимість, безорієнтирна місцевість, магнітне схилення, віддаленість запасних аеродромів, швидка зміна метеорологічних умов, а також складне обслуговування авіаційної техніки та обмежена кількість навігаційних засобів», — так охарактеризував умови роботи Сергій Артеменко.
Український військово-транспортний літак Іл-76 за льотно-технічними характеристиками дає змогу здійснювати завантаження та розвантаження великогабаритних вантажів за допомогою кранового обладнання літака, злітати й заходити на посадку на вкорочені смуги, мінімально обладнані навігаційними засобами. У цьому він переважає конкурентів — С-130 «Геркулес» та С-17 «Глобмастер».
Повернули з небуття
У селі Велика Білозерка відбулось урочисте перепоховання останків радянських солдатів, які загинули в листопаді 1943-го — лютому 1944 років у боях за Нікопольський плацдарм.
Історики свідчать, що тоді віддали життя 60 тисяч військовослужбовців, більшість із яких досі безіменні.
Вклонитися пам’яті визволителів прийшли кількасот жителів села, пошуковці із Запорізької та Херсонської областей, обласні та районні посадовці, військовослужбовці Національної гвардії України. Школярі тримали фото солдатів, імена яких повернуто із небуття. На жаль, їх лише четверо — гвардії майори льотчики Федір Єськов та Михайло Аршин, рядовий 266-ї стрілецької дивізії Юхим Базлов, червоноармієць 477-ї стрілецької дивізії Давид Тер-Погосян. Донедавна їх вважали зниклими безвісти. Дізналися про долю воїнів члени пошукового загону на чолі із Олександром Маковієм.
Попрощатися зі своїм прадідом Федором Єськовим приїхав із Санкт-Петербурга Аркадій Аулов. Через брехливу російську пропаганду наважитися на поїздку в Україну йому було нелегко. Коли чоловік побачив шанобливе ставлення наших людей до героїв Другої світової війни, був щиро вражений цим і вдячний активістам та місцевій владі за гідне вшанування загиблих. Схилили голови по захисниках України всіх часів у хвилині мовчання, панахиду за загиблими провели священики Української православної та Вірменської апостольської церков.
За словами голови асоціації пошукових загонів області Володимира Смердова, лише останніми роками активісти знайшли та перепоховали 5236 воїнів. У найближчих планах — провести в останню путь бійців, рештки яких виявили поблизу сіл Підгірне Василівського району та Григорівка — Запорізького.
